Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
податк. система.2012 шпора от Люды.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
317.44 Кб
Скачать

29. Охарактеризуйте склад витрат, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування. Визначте поняття та склад витрат подвійного призначення.

Не включаються до складу витрат:1)витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності( витрати на проведення презентацій, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків); суми авансової оплати, витрати на погашення основної суми позик, кредитів; витрати на придбання, виготовлення, будівництво та інше поліпшення основних фондів та витрати,пов’язані з видобутком корисних копалин, а також придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; суми податку на прибуток,ПДВ дивіденди; витрати, непідтверджені відповідними документами; вартість торгових патентів; витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів у підприємця(фіз.. особи), що сплачує єдиний податок; деякі витрати, пов’язані з придбанням послуг у нерезидентів.

Витрати подвійного призначення – це витрати,які

мають бути безпосередньо пов'язані з веденням господарської діяльності.

Суть подвійного призначення полягає в тому, що такі витрати можуть включатися до складу валових витрат у повному обсязі (назвемо їх нелімітованими витратами) та до витрат з відповідним обмеженням (назвемо їх лімітованими). Нелімітовані витрати - це витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів, спрямованих на рекламування товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. До лімітованих витрат відносяться витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання й розповсюдження подарунків, включаючи безплатну роздачу зразків товарів або безплатне надання послуг з рекламною метою.

При визначенні об’єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: - витрати на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації; - будь-які витрати на гарантійний ремонт або гарантійні заміни товарів; - витрати на рекламу, якщо це не є основною діяльністю; - будь-які витрати із страхування ризиків; - витрати на ремонт, модернізацію, оновлення матеріальних активів( до витрат відносять в розмірі 10% балансової вартості всіх матеріальних активів на початок року)

32. Як ведеться податковий облік амортизаційних відрахувань. Які норми амортизації встановлені для груп основних фондів?

Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріаль­них активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх при­дбання, виготовлення або поліпшення, що призводить до змен­шення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. Розширена класифікація основних засобів у податковому обліку, яка передбачає 16 груп основних засобів. З 01.04.2011 облік балансової вартості основних засобів кожної з груп ведеться за кожним з об'єктів, що входять до складу окремої групи, включаючи вартість покращення основних засобів, отриманих безоплатно або в оперативний лізинг (оренду) і в цілому по групі як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків в першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100% його вартості. Нарахування амортизації з метою оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеному наказом про облікову політику для нарахування амортизації для цілей складання фінансової звітності і може переглядатися у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації. .

Методи нарахувння амортизації:

1. Прямолінійний, за яким сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів.

2. Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

3. Прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється.

4. Кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.

5. Виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації.