35. Охарактеризуйте податок з доходів фізичних осіб, як форму індивідуального прибуткового оподаткування. Бюджетне та соціальне значення пдфо, його переваги та недоліки.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) введений в дію За­коном України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. за № 889-IV з 1 січня 2004 року.

Необхідність податку на доходи з фізичних осіб обумовлена:

1. Його фіскальним значенням. Це підтверджується тим, що частка його попередника (прибуткового податку з доходів грома­дян) у доходах Зведеного бюджету з року в рік зростала.

2. Попередня система мала недоліки при оподаткуванні фізи­чних осіб:

— доходи жорстко регламентувалися;

— були обмежені за видами;

— надавала можливість ухилятися від сплати податку, прямо не порушуючи закон;

— ввійшла у протиріччя з новими умовами господарювання і, як наслідок, неефективно регулювала доходи громадян.

3. ПДФО виконує таку роль:

- регулює грошові кошти (доходи) населення;

- стимулює використання робочої сили.

Платниками ПДФО є:

1) фізичні особи— резиденти України (громадяни України, громадяни іноземної держави або особи без громадянства);

2) фізичні особи, зареєстровані в Україні як самозайняті особи (Самозайнята особа — платник податку, який здійснює підприємницьку діяльність або займається незалежною професійною діяльністю (адвокати, нотаріуси, артисти, ау­дитори і т. ін.) і не має статусу найманої особи в межах вищезазначеної діяльності.)

3) фізичні особи — нерезиденти України.

Об'єкт оподаткування визначається у грошовій та негрошовій формах.

При цьому у негрошовій формі він дорівнює вартості нарахованого доходу за звичайними цінами, збільшеними на су­му ПДВ (якщо особа є платником ПДВ), акцизного збору (нада­ється підакцизний товар) помножений на коефіцієнт, розрахова­ний за формулою:

К =100: (100-Сп),

де К — коефіцієнт та Сп — ставка податку на момент нарахуван­ня доходу.

При нарахуванні доходів у вигляді активів, виражених в іно­земній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, вар­тість таких активів перераховується у гривні за валютним (об­мінним) курсом Національного банку України, діючим на момент одержання таких доходів.

Нараховані доходи у вигляді заробітної плати платника зменшується на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які справляються за рахунок доходу найманої особи.

Ставка в розмірі 15%  Застосовується до більшості доходів фіз.осіб.

-  зар.платня, доходи, отримані у вигляді мат.благ, винагород за договорами граждансько-правового характера, дивіденды та ін.;

-  ставка застосовується к доходам, отриманим резидентами і нерезидентами.

Ставка в розмірі 5 %

Відповідно до п.п. 7.2 ЗУ ПДФО ставка застосовується:

-  відсоткам за депозитами в банках або небанківських фін.установах (крім страховщиків);

-  відсоткового або дисконтного доходу по сберегательному (депозитному) сертифікату;

-  частини доходу, отриманого від продажу обєкту нерухомості площєю більше 100 кв.м. в сумі пропорційно такому перевищенню;

- дохід, отриманий від продажу за один податковий рік обєкту нерухомості більше одного разу;

-        доходу, отриманого у вигляді спадщини

-        дохода, отриманого у вигляді подаруку.

Ставка в розмірі 30% 

Доход від виграшу чи призу (крім держ.лотереї), аба інших доходів, нарахованих нерезидентам – фіз.особам.

Ставка в розмірі 1 %

Доход, отриманий податкоплатником від продажу не більше одного разу за рік нерухомості (будинку, квартири, кімнати (включая землю, чи садибу), якщо загальна площа такої нерухомості не перевищує 100кв.м.

Ставка в розмірі 0 %

При отриманні спадку (подарунку) іншим з супругом:

- об’єкти нерухомості; ін. види рухомого майна (в т.ч.: предмети антикваріату, драг.металів, прикрас, транспортний звсіб);

- суми за страховими договорами, а також суми, на пенсійних рахунках;

- грошові кошти (нал.,безнал).