23. Охарактеризуйте державне мито. Які види мита ви знаєте?

Мито — це вид непрямого оподаткування, яке пов'язане із зо­внішньоекономічною діяльністю, тобто це є податок з перемі­щення товарів при експорті, імпорті, транзиті.

Перелік товарів, що підлягають митному оподаткуванню, є набагато ширшим, ніж у акцизного збору.

Платниками мита є будь-які фізичні чи юридичні особи, які здійснюють переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, що підлягають митному оподаткуванню.

Об'єктом оподаткування є:

1) митна вартість товарів, предметів, які переміщуються через митний кордон. Ця величина визначається в українських гривнях і включає: а) ціну контракту у валюті контракту, помноженій на офіцій­ний курс валюти контракту до валюти України, на день подання вантажно-митної декларації; б) величину транспортних, інших затрат (страхування) до пункту перетину митного кордону. В окремих випадках до об'єкта оподаткування, крім митної вартості, включають і митні збори.

2) кількість товару в абсолютних вимірах, що переміщується через митний кордон України (якщо використовують ставки мита в євро).

Єдиний митний тариф України передбачає застосування двох видів ставок: процентних та фіксованих (в євро на одиницю опо­даткування в кількісному вираженні).

Залежно від напрямку руху товарів мито буває:

1) ввізне (на товари, що імпортуються);

2) вивізне (на товари, що експортуються);

3) транзитне.

За способом нарахування мито поділяють на:

1) адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом;

2) специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, які обкладаються митом;

3) комбіноване, що поєднує обидва ці види митного оподатку­вання.

За призначенням мито поділяють на:

1) антидемпінгове, що використовується при ввезенні на мит­ну територію України товарів за ціною, яка є суттєво нижчою за їхню конкурентну ціну та при ввезенні товарів з України за ці­ною, яка суттєво нижча від ціни інших експортерів подібних то­варів, якщо такі операції можуть завдати збитку загальнодержав­ним інтересам;

2) компенсаційне, що використовується при ввезенні чи виве­зенні товарів, під час виробництва яких використовувалася субсидія, якщо таке вивезення чи ввезення загрожує вітчизняним товаровиробникам або перешкоджає розширенню виробництва по­дібних товарів в Україні;

3) спеціальне, що використовується як захисний засіб, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях чи на таких умовах, які можуть завдати збитку вітчизняним ви­робникам;

4) сезонне, що встановлюється на окремі товари на термін, не більше чотирьох місяців з моменту його встановлення.

24.Які існують види митних ста­вок. Порядок визначення митної вартості.

Єдиний митний тариф України передбачає застосування двох видів ставок: процентних та фіксованих (в євро на одиницю опо­даткування в кількісному вираженні).

Ставки мита є диференційованими. Крім того, залежно від країни походження товару можуть бути застосовані такі ставки:

1) преференційні— передбачають повне або часткове звіль­нення від оподаткування товарів, предметів із країн, які утворили з Україною митні союзи або спеціальні митні зони;

2) пільгові — застосовуються до товарів, що походять із кра­їн, які користуються в Україні режимом найбільшого економіч­ного сприяння;

3) повні — застосовуються до товарів, які походять з інших країн.