47. Визначить сутність «ухилення» від сплати податків. . Проранжируйте існуючи методи ухилення від сплати податків.

Однією з характерних рис оподаткування є його примусовість, саме тому платник податку, у свідомості якого власні економічні інтереси переважають над загальнодержавними, різними спосо­бами намагається мінімізувати суму сплачуваних податків. Повна чи часткова несплата податків може здійснюватись як легально, тобто з використанням особливостей чинного законодавства, так і нелегально, з порушенням норм закону.

Так, термін «ухилення» податковими органами використовується на позначення як легаль­ної, так і нелегальної мінімізації податків. У свою чергу, еко­номісти пропонують законне зменшення податків називати тер­міном «податкова оптимізація» чи «податкове планування», а незаконне — саме терміном «ухилення». Проблема ухилення від податків в Україні набула масового характеру (за деякими оцінками, 40—50 % ВВП перебуває в тіні, тобто не оподатковується). Але ця проблема існує і в економічно розвинутих країнах. Так, за даними західних економістів, від 5 до 15 % валового національного продукту в цих країнах перебуває в тіні, а в Італії розміри ухилення сягають 25—33 %. Тому даній проблемі приділяється дуже багато уваги. Вона ви­вчається економістами на макро- і мікрорівні з метою визначення ефективності податкової політики та кількісних характеристик ухилення від податків. Крім того, ця проблема розглядається не лише в економічних, айв правових, етичних, суспільно-політичних, соціально-психологічних аспектах. У 50-х роках минулого століття Г. Шмольдерс (ФРН) став засновником нового напряму знання — фіскальної психології, — предметом якої наз­вав податкове мислення людей, податкову етику.

Дослідження західних економістів указують на те, що рівень ухилення від оподаткування залежить від багатьох чинників, — як економічних, так і політичних, історичних, психологічних то­що. Серед найбільш важливих — рівень податкових ставок, ефективність та компетентність діяльності податкових органів, законослухняність платників податків, ступінь довіри населення до діючої влади щодо ефективного використання нею коштів, отриманих від податків.

Лідером щодо можливостей ухилення від сплати є прибуткові податки, що пов'язано з усіма трьома чинниками: платник і но­сій за цими податками — одна й та сама особа, ставки визначені в процентах до вартісних показників, до того ж об'єкт оподатку­вання не є простим для обчислення, особливо це стосується по­датку на прибуток підприємств. Єдине виключення щодо можли­востей ухилення може становити податок з доходів найманих робітників, податковим агентом з якого визначено бухгалтерію підприємства або установи, де працює цей робітник. Але в ниніш­ніх умовах в Україні підприємці з метою зниження собівартості продукції (оскільки досить великими є нарахування на заробітну плату до фондів соціального страхування), зацікавлені в тому, щоб приховувати від оподаткування не лише власні доходи, але й реальний рівень заробітної плати своїх найманих працівників.

Оскільки ухилення від сплати податків обумовлене різними чинниками, існують різні способи мінімізації цієї проблеми. Серед економічних — це створення такої податкової системи, яка надто високим рівнем оподаткування не зацікавлювала б біль­шість платників у зменшенні сплачуваних податків. Серед орга­нізаційних — формування ефективної і компетентної податкової служби. Серед політичних — максимальна відкритість уряду що­до шляхів витрачання коштів платників податків та існування су­спільного консенсусу стосовно напрямків використання бюджет­них надходжень. Серед морально-етичних — виховання в плат­ників патріотичних почуттів відносно почесного обов'язку утримувати державу тощо. Одним із способів боротьби з ухиленням від оподаткування є заходи карно-репресивного характеру, які передбачають адміністративну, фінансову і кримінальну відпові­дальність для порушників податкового законодавства.

Термін «ухилення» податковими органами використовується на позначення як легаль­ної, так і нелегальної мінімізації податків. У свою чергу, еко­номісти пропонують законне зменшення податків називати тер­міном «податкова оптимізація» чи «податкове планування», а незаконне — саме терміном «ухилення».

Методи ухилення від оподаткування можна класифікувати за такими ознаками:

- нелегальна діяльність із виробництва товарів та надання послуг («тіньова економіка»);

- приховування об'єктів оподаткування в межах легальної діяль­ності;

- фальсифікація обліку;

- маскування дійсних ситуацій іншими фіктивними юридич­ними ситуаціями;

- неумисні правопорушення і помилки.

Нелегальна діяльність із виробництва товарів та надання по­слуг передбачає повну несплату всіх податків і зборів, на відміну від несплати податків у легальній діяльності, коли від всіх подат­ків ухилитись неможливо. Нелегальна діяльність може провади­тись у таких формах: заняття підприємництвом без відповідної дер­жавної реєстрації; імітація зупинення роботи підприємства; ве­дення діяльності, що підлягає ліцензуванню, без відповідної лі­цензії; нелегальне виробництво товарів і надання послуг у межах легальної діяльності тощо.

Приховування об'єктів оподаткування в межах легальної діяль­ності передбачає: неподання податкових декларацій або подання їх з перекручуванням; приховування виручки; заниження сум фактич­но виплаченої заробітної плати; завищення валових витрат і под.

Фальсифікація обліку являє собою ведення податкового обліку з порушенням чинного законодавства, наприклад відображення під­приємцем своїх особистих витрат як загальних витрат підприємства; «безфактурний продаж» — невідображення в податковому обліку деяких операцій (товари продаються фактично, але продовжують обліковуватись на складах продавця); «фактура без продажу» — зворотній процес до вказаного вище, коли продаж відбувається ли­ше в обліку, а фактично товар залишається на складі продавця тощо.

Маскування дійсних ситуацій іншими, фіктивними юридичними ситуаціями, може провадитись через: створення фіктивних фірм, коли дійсний власник підприємства приховується за підставним чи фіктивним з метою уникнути відповідальності за ухилення від оподаткування; оформлення операцій із продажу як дарунок; оформлення оплати праці як участь у прибутках або відносин по­зики тощо.

Неумисні правопорушення і помилки відносять до ухилення лише з тієї причини, що податкові органи не можуть точно встано­вити, умисно чи неумисно платник порушив чинне законодавство. Збільшенню неумисних випадків заниження податків сприяють такі чинникі, як складність діючого законодавства, часта зміна по­даткових норм, необізнаність платників із причини недостатнього інформування та роз'яснення податковими органами тощо.