- •Вчення г.Гроція про державу.
- •Уявлення г.Гроція про право.
- •Погляди б. Спінози про державу.
- •Вчення б. Спінози про право.
- •Вчення т.Гоббса про право
- •Вчення т.Гоббса про державу
- •7. Вчення Дж. Локка про державу.
- •8. Правова концепція Дж. Локка.
- •9. Вчення монтескє про державу
- •11. Руссо про державу.
- •12.Руссо про право.
- •14. Погляди Канта про право та його класифікацію. Категоричний імператив.
- •Вчення Гегеля про державу. Концепція громадянського суспільства.
- •16. Уявлення Гегеля про право та його класифікацію.
- •18. Аналітична юриспруденція г. Харта
- •19. «Чиста теорія права» г. Кельзена
- •20. Концепція правового реалізму.
- •21. Концепції відродженого природного права
- •Критерії обмеження повноважень держави за б. Спінозою.
- •2. Природні закони та природне право за б. Спінозою.
- •4. Межі повноважень держави за б. Спінозою.
- •34 Правила формування змісту закону за ш-л. Монтеск»є
- •35.Закон у широкому сенсі за монтескє
- •36 Розподіл влад за Монтескє
- •37. Закони демократії монтескє
- •39. Розмежування між принципом та формою правління за монтескє
- •40.Види способів утворення держави за Руссо.
- •41.Характеристика владних повноважень суверена за Руссо.
- •42.Теорія походження держави за Руссо.
- •43.Держава за Руссо.
- •44.Суверинітет народу за Руссо.
- •45.Розподіл влади за Руссо.
- •46.Види законів за Руссо.
- •47.Диктатура за Руссо.
- •79.Сутність світської концепції автономного природного права.
- •82. Ознаки права за г. Кельзеном:
- •89. Засоби усунення невизначеності, статичності та недійсності правової системи за г. Хартом.
79.Сутність світської концепції автономного природного права.
Характерним прикладом світської концепції автономного природного права є підхід Г. Райнера, згідно якому найбільш точним вираженням загального принципу природного права є формула: «кожному своє». У дусі принципу «кожному своє» Райнер підкреслює, що початкове «своє» для кожної людини є його тіло, на повагу (і визнання) якого з боку всіх інших людина має основоположне право.
80. Держава за Г. Кельзеном - правовий порядок, тобто бачимо співпадіння змісту держави і права. Дійсна реальна держава - це позитивність права. На його думку, держава вважалася апріорі-правовою(беззаперечною), але виходила із позитивно правового характеру держави, вінвідкладавзвичайнуконцепцію та ідеї правової держави заснованою природньою школою. Держава і право визначалися як примусовий правопорядок людської поведінки.
81. Основна норма за Г. Кельзеном. Норма – це певне правило поведінки, яке виражає якою саме має бути поведінка особи, як вона має здійснюватися. Норма – це повинність.
82. Ознаки права за г. Кельзеном:
1 – право є системою норм, яка регулює людську поведінку;
2 – право є порядком, тобто системою норм, єдність якої встановлюється основною нормою;
3 – правовий порядок має певну ступінчасту будову, яка складається з правових норм різних рівнів;
4 – право є примусовим порядком;
5 – право забезпечує комплексну безпеку, захищає права та інтереси осіб від будь-яких порушень.
83. Держава за Г. Кельзеном - правовий порядок, тобто бачимо співпадіння змісту держави і права. Дійсна реальна держава - це позитивність права. На його думку, держава вважалася апріорі-правовою(беззаперечною), але виходила із позитивно правового характеру держави, вінвідкладавзвичайнуконцепцію та ідеї правової держави заснованою природньою школою. Держава і право визначалися як примусовий правопорядок людської поведінки.
84. Право як примусовий порядок за Г. Кельзеном. Цей критерій є основний при розмежуванні права від інших суспільних порядків. Примушує – означає таку ситуацію, коли людину змушують до певної поведінки в супереч її волі на підставі певного правового акту, а якщо вона чинить опір, то можливим є застосування фізичної сили. Для того, щоб норма булла правовою, то вона має бути не лише дійсною, але і дієвою. Дійсна норма – людина має поводитися певним чином. Дієвість – передбачає і засвідчує факт, що людина поводиться саме так. Примусовий порядок може вважатися правом лише тоді, якщо він не лише дійсний, але і дієвий.
85. Структура правового порядку за Г. Кельзеном, яка має певну ступінчасту будову, яка складається з правових норм різних рівнів. На вищому – Конституція. Дугий – загальноправові норми, які створюються законодавцем або шляхом узвичаєння. Ці норми поділяються на норми матеріального і процесуального права і застосовуються адміністративним органом та судами. Нищий - індивідуально правовінорми, які створюються судами та адміністративними органами і проявляються в рішенняхсудів та адміністративних актах.
86. Сутність «чистої теорії права» за Г. Кельзеном, яка дає відповідь, що таке право, яке воно є, а не на питання яким воно має бути і як воно має створюватися. Сутність очищення цієї теорії полягає в тому, що воно очищує право від усього того, що є неправом , а саме від психології, соціології, політології, теорії тощо. Очищення права відбувається шляхом специфічного нормативного методу, тобто опису та вивчення права як особливої системи норм.
87. Умови, необхідні для існування правової системи згідно концепції Г. Харта:
Правила, які встановлюються на підставі визнання, повинні обов’язково всіма дотримуватися;
Вторинні норми мають сприйматися державними службовими особами як загальнообов’язковий публічний постулат при здійсненні своїх обов’язків.
88. Первинні та вторинні правові правила за Г. Хартом.
Первинні норми – це правила-зобов’язань, що означає накладення на осіб певних зобов’язань незалежно від їх волі. Дотримання їх забезпечується загрозою санкції, яка служить мотивом для стримання від забороненої поведінки.
Вторинні норми надають особам приватну та публічну владу. Вторинні норми, що надають особам приватну владу дозволяють особам самостійно будувати правові зв’язки з іншими індивідами на підставі договорів, заповітів тощо. Вторинні норми, які надають публічну владу полягають у визначенні діяльності у сфері законодавства, управління, судочинства. Саме вторинні норми надають можливість особам встановити певні права і обов’язки.