- •Вчення г.Гроція про державу.
- •Уявлення г.Гроція про право.
- •Погляди б. Спінози про державу.
- •Вчення б. Спінози про право.
- •Вчення т.Гоббса про право
- •Вчення т.Гоббса про державу
- •7. Вчення Дж. Локка про державу.
- •8. Правова концепція Дж. Локка.
- •9. Вчення монтескє про державу
- •11. Руссо про державу.
- •12.Руссо про право.
- •14. Погляди Канта про право та його класифікацію. Категоричний імператив.
- •Вчення Гегеля про державу. Концепція громадянського суспільства.
- •16. Уявлення Гегеля про право та його класифікацію.
- •18. Аналітична юриспруденція г. Харта
- •19. «Чиста теорія права» г. Кельзена
- •20. Концепція правового реалізму.
- •21. Концепції відродженого природного права
- •Критерії обмеження повноважень держави за б. Спінозою.
- •2. Природні закони та природне право за б. Спінозою.
- •4. Межі повноважень держави за б. Спінозою.
- •34 Правила формування змісту закону за ш-л. Монтеск»є
- •35.Закон у широкому сенсі за монтескє
- •36 Розподіл влад за Монтескє
- •37. Закони демократії монтескє
- •39. Розмежування між принципом та формою правління за монтескє
- •40.Види способів утворення держави за Руссо.
- •41.Характеристика владних повноважень суверена за Руссо.
- •42.Теорія походження держави за Руссо.
- •43.Держава за Руссо.
- •44.Суверинітет народу за Руссо.
- •45.Розподіл влади за Руссо.
- •46.Види законів за Руссо.
- •47.Диктатура за Руссо.
- •79.Сутність світської концепції автономного природного права.
- •82. Ознаки права за г. Кельзеном:
- •89. Засоби усунення невизначеності, статичності та недійсності правової системи за г. Хартом.
34 Правила формування змісту закону за ш-л. Монтеск»є
Правила складання законів, якими повинен керуватися законодавець. Зокрема, склад законів повинен бути стислий і простий. Слова закону повинні бути однозначними, викликаючи у людей одні і ті самі поняття. Закони не повинні вдаватися в тонкощі, оскільки «вони призначені для людей посередніх здібностей і містять в собі не мистецтво логіки, а здорові поняття батька сімейства». Не слід робити змін у законі без достатніх до того підстав. Не слід забороняти дії, у яких немає нічого дурного, лише заради чогось більш досконалого і т.д.
35.Закон у широкому сенсі за монтескє
Загальним поняттям закону охоплюються всі закони - як незмінні закони, що діють у світі фізичному, так і мінливі закони, що діють у світі розумних істот. Як, істота фізичне людина, подібно всім іншим природним тілам, управляється незмінними природними законами, але як істота розумна і діє по власним спонуканням осіб (в силу неминучої обмеженості розуму, здібності помилятися, схильності впливу пристрастей і т. д.) безупинно порушує як ці вічні закони природи, так і мінливі людські закони.
36 Розподіл влад за Монтескє
Монтеск'є наголошував, що й за поміркованого правління політична свобода може бути лише там, де виключена можливість зловживання владою; для цього в державі необхідно здійснити поділ влади на
1. законодавчу
2. виконавчу
3. судову.
Основна мета поділу влади полягає в тому, щоб уникнути зосередження її в одних руках і зловживання нею (різні влади повинні стримувати одна одну). При цьому жодна із влад не повинна бути необмеженою чи навіть домінувати над іншими гілками. Водночас законодавча, виконавча чи судова гілки не повинні перетворюватись на самодостатні інститути а залишатись функціональними ланками єдиної суверенної влади.
38 Види факторів що утворюють у своїй сукупності «дух законів»
????????????????????????????????????????????????????
37. Закони демократії монтескє
До основних законів демократії Монтеск´є відносить закони, що визначають верховенство народу, його право видавати закони (обрання законодавчої влади), призначати правителів і посадових осіб, контролювати їх, закони виховання (любові до демократії, доброчинності) та ін
39. Розмежування між принципом та формою правління за монтескє
Природі кожного правління відповідає принцип його діяльності, що грає правотворчу роль. Належними принципами у республіці (особливо в демократії) Монтеск´є називає доброчинність (любов до законів і батьківщини, рівності і помірності), у монархії — честь, у деспотії — страх. Місце доброчинності — поруч із свободою. Принципам правління повинні відповідати й основні (конституційні) закони держави.
40.Види способів утворення держави за Руссо.
У вченні Руссо можна виділити 2 види способів утворення держави
1-ий вид- на основі суспільного договору,який був приманкою хитромудрих багатих. Майнова нерівність стала наслідком встановлення приватної власності на землю. На зміну природному стану з цього часу прийшло громадянське суспільство. «Перший, хто, огородивши ділянку землі, придумав заявити: «Це моє!» і знайшов людей досить простодушних, щоб тому повірити, був справжнім засновником громадянського суспільства». Це призвело до появи багатих і бідних, між якими розпалюється запекла боротьба, і, як наслідок, — політична нерівність, заснування публічної влади. З її встановленням усі погодилися, слухаючи «хитромудрі» доводи багатих, сподіваючися знайти свободу і — «кинулися прямо в кайдани». Так з´явилася держава. В результаті такого виникнення держави вона може переродитися в деспотію.
2-ий вид – на основі справжнього суспільного договору.(вольового і справедливого) Руссо розвиває свою концепцію суспільної (соціальної) угоди як «справжнього договору між народами і правителями». Його формула зводиться до наступних положеннь: кожний передає в загальне надбання і ставить під вище керівництво загальної волі свою особистість і усі свої сили, перетворюючись в нероздільну частину цілого,взамін на це кожен отримує свободу і захист передбачені суспільним договором.Так зявляється держава.У результаті такого виникнення держави утворюється республіка.