2. Особливості операцій натурального обміну

Всі зустрічні операції, незалежно від форми, об’єднуються одним принципом – компенсації, разом з тим вони відрізняються технологією їх здійснення, що визначається метою і характером цих угод.

1. Операції натурального обміну, або бартерні, є операціями без валютного обміну товарів одного чи різних видів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару без використання фінансового механізму взаємних розрахунків.

Товарообмінні й компенсаційні угоди на безвалютній основі визначають оплату поставок в товарній формі, розрахунки в іноземній валюті не проводяться.

Головною умовою бартерних операцій є те, що товарообмін здійснюється на основі рівності вартостей товарів, що обмінюються, за світовими цінами на момент підписання бартерного контракту, але з урахуванням базисних умов поставки. Наприклад, якщо за бартерним контрактом умови поставок контрагентів різні, то до ціни кожної сторони вносять правки, які враховують різницю у витратах (на страхування, фрахт, транспортування) при виконанні даних умов поставки.

Бартерний контракт за своєю структурою та змістом є нібито подвійним контрактом купівлі-продажу з усіма властивими йому особливостями взаємовідносин сторін. Тому оцінка обмінюваних товарів у єдиній валютній одиниці необхідна для нарахування мит, податків та зборів, для здійснення валютного контролю, транспортного страхування, оцінки та виплати можливих збитків, нарахування та виплати штрафних санкцій, для можливої уцінки товару, на випадок застави товару для забезпечення кредитних зобов’язань тощо. Мита та інші збори кожна із сторін сплачує у своїй країні самостійно, без взаєморозрахунків. Визначення сторін у бартерному контракті відрізняється тим, що кожна з них є продавцем та покупцем, інколи вводять термін «перший постачальник» та «другий постачальник». Строки взаємних поставок по бартерних контрактах практично ніколи не співпадають. Завжди одна сторона є першим, інша – другим постачальником. Загальна сума бартерного контракту визначається сторонами у валюті після внесення поправок, зведених з урахуванням базисних умов поставок. Кількісні обсяги поставок товарів з кожного боку корегуються таким чином, щоб загальна вартість поставок з кожного боку була однакова. Порядок подання претензій з якості, кількості, строків поставок та підрахунку збитків і штрафних санкцій при виконанні бартерного контракту не відрізняється від контракту купівлі-продажу. Бартерні угоди мають такі особливості:

– разовий характер угоди й участь в ній, як правило, двох сторін;

– оформлення угоди одним контрактом;

– визначення в контракті кількості та якості товарів взаємного постачання, інколи без запису в договорі їх грошової оцінки;

– здійснення угоди повністю на основі зустрічних зобов’язань без використання грошових переказів;

• одночасне виконання зустрічних поставок.

Бартерні угоди були дуже поширені в перші роки після другої світової війни в умовах підвищеного попиту на окремі товари і нестачі засобів міжнародних платежів. Частка їх в сучасній міжнародній торгівлі незначна.

Частіше всього зустрічаються угоди типу «сировина – сировина», «сировина – готові вироби» між розвиненими і тими, що розвиваються країнами. В Україні, як і в інших країнах СНД, бартер складає достатньо велику частину зовнішнього товарообігу. Проте в останні роки спостерігається тенденція його зниження. Основною метою застосування міжнародного бартеру є:

• пом’якшення проблеми валютного фінансування імпорту;

• спрощення порядку розрахунків;

• розширення можливостей входження на ринок країни контрагента;

• додаткова можливість одержання технологічного устаткування, застосування якого є не можливим при звичайних комерційних умовах та ін.

В Україні головна причина використання бартеру в зовнішньоторговому обігу – нестача валютних коштів та неплатоспроможність багатьох господарських суб’єктів.

До переваг міжнародного бартеру слід віднести можливість розробки нових ринків збуту продукції та послуг. Бартер виступає засобом активного маркетингу, способом проведення маркетингового аналізу перед початком комерційних платежів. Він корисний щодо збирання інформації і налагоджування ринкових контрактів. Часто він дає компаніям можливість подолання нетарифних бар’єрів та обмежень, що позитивно відображається на конкурентоспроможності фірм на конкретних ринках. В ряді випадків взаємний характер поставок може стати вирішальним фактором у просуванні експортних товарів. Бартер може дати підприємству значну економію на складських і транспортних витратах.

До недоліків бартерної угоди можна віднести таке: партнери позбавляються можливості маневру на ринку, знаходяться у повній залежності один від одного. Ефективність бартерної угоди залежить від зміни цін на ринку на товари, які передаються за угодою. Крім того, інколи експортер змушений погоджуватись на зустрічну поставку непотрібної йому продукції, а потім шукати для неї покупця.

В Україні виконання бартерних операцій регламентується Указом Президента України «Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» №85/95 від 27.01.1995 р., Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. та ін.

Момент реалізації у бартерній операції згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» – це дата виконання експортної частини бартерного контракту, тобто дата відвантаження або передання товарів іншому учаснику. Терміни здійснення бартерної операції встановлені вищезазначеним Указом Президента України: «Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у терміни, зазначені у такому договорі, але не пізніше ніж 90 календарних днів від дати митного оформлення (дати виписування вивізної вантажно-митної декларації) товарів, які фактично експортовані за бартерним контрактом, а у разі експорту робіт, послуг – від дати підписання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт, надання послуг».