КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 15 липня 1998 р. N 1099

Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ

N 368 ( 368-2004-п ) від 24.03.2004 )

Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ

N 717 ( 717-2003-п ) від 15.05.2003 )

З метою створення єдиної системи класифікації надзвичайних

ситуацій та визначення їх рівнів, забезпечення оперативного і

адекватного реагування на такі ситуації Кабінет Міністрів України

п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Положення про класифікацію надзвичайних

ситуацій (додається).

2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої

влади, які згідно із затвердженим цією постановою Положенням є

відповідальними за визначення класифікаційних ознак надзвичайних

ситуацій і напрямів (заходів) реагування на них, розробити і до

30 серпня 1998 р. подати Міністерству з питань надзвичайних

ситуацій та у справах захисту населення від наслідків

Чорнобильської катастрофи класифікаційні карти конкретних видів

надзвичайних ситуацій.

3. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах

захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:

до 30 грудня 1998 р. затвердити класифікаційні карти

конкретних надзвичайних ситуацій, підготувати видання галузевого

класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні, забезпечити

необхідною кількістю його примірників міністерства та інші

центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної

Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські

державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування

та довести до їх відома регламент оповіщення про надзвичайні

ситуації;

разом з Державним комітетом статистики до кінця 1998 року

розробити і затвердити в установленому порядку форми статистичної

звітності з використанням даних зазначеного класифікатора;

за результатами практики застосування галузевого

класифікатора підготувати до 30 грудня 1999 р. в установленому

порядку Державному комітетові по стандартизації, метрології та

сертифікації проект Державного класифікатора надзвичайних ситуацій

для експертизи та затвердження.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту

населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Перший

віце-прем'єр-міністр України А.ГОЛУБЧЕНКО

Інд.33

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 15 липня 1998 р. N 1099

ПОЛОЖЕННЯ

про класифікацію надзвичайних ситуацій

Загальна частина

1. Терміни, що вживаються у цьому Положенні, мають таке

значення:

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що створює

на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я

людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і

транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного

процесу чи завдає шкоди довкіллю;

надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і

діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією,

катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка

призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних

матеріальних втрат;

небезпечне природне явище - подія природного походження або

результат діяльності природних процесів, які за своєю

інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати

людей, об'єкти економіки та довкілля;

потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому

використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або

транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні

речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні

споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють

реальну загрозу виникнення НС;

економічні збитки від НС - оцінені відповідним чином втрати,

спричинені цією ситуацією;

катастрофа - великомасштабна аварія чи інша подія, що

призводить до тяжких, трагічних наслідків;

класифікація НС - система, згідно з якою НС поділяються на

класи і підкласи залежно від їх характеру;

класифікаційна ознака НС - технічна або інша характеристика

аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до надзвичайної;

порогове значення класифікаційної ознаки НС - визначене в

установленому порядку значення технічної або іншої характеристики

конкретної аварійної ситуації, перевищення якого відносить

ситуацію до рангу надзвичайних і потребує відповідного рівня

реагування.

2. Це Положення є обов'язковим для органів виконавчої влади

всіх рівнів, підприємств, установ і організацій, військових

частин, пошуково-рятувальних, аварійних та диспетчерських служб

незалежно від форм власності та підпорядкування.

3. Дія цього Положення поширюється на всі НС, що сталися або

можуть статися на території України, а також у зонах

відповідальності України на акваторіях Чорного та Азовського

морів, річок, за якими потерпілою стороною виступають громадяни та

майно інших держав.

4. Класифікація НС, які можуть статися за участю громадян та

майна України на території інших держав, провадиться згідно із

законодавством відповідної держави або нормами міжнародного права.

5. Попередня оцінка події, що сталася або може статися, і

визначення її як надзвичайної ситуації здійснюється оперативним

черговим персоналом об'єкта, місцевого органу виконавчої влади чи

органу місцевого самоврядування, виходячи з первинної інформації

та керуючись відповідними інструкціями і цим Положенням.

6. Метою класифікації НС є створення ефективного механізму

оцінки події, що стала або може статися у прогнозований термін, та

визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління.

7. Загальними ознаками НС є:

наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов

їх життєдіяльності;

заподіяння економічних збитків;

істотне погіршення стану довкілля.

Класифікація надзвичайних ситуацій

8. Відповідно до ричин походження подій, що можуть зумовити

виникнення НС на території України, розрізняються:

НС техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи),

пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом

(загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних

речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на

інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні

аварії на греблях, дамбах тощо.

НС природного характеру - небезпечні геологічні,

метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища,

деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану

повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей,

сільськогосподарських тварин, масове ураження

сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану

водних ресурсів та біосфери тощо.

НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними

діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення

або реальна загроза терористичного акту (збройний напад,

захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і

матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на

екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба

викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення

вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або

захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з

наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних

засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження

населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних

станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та

відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних

комунікацій тощо.

9. Відповідно до територіального поширення, обсягів

заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей,

які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири

рівні надзвичайних ситуацій - загальнодержавний, регіональний,

місцевий та об'єктовий.

10. У процесі визначення рівня НС послідовно розглядаються

три групи факторів:

територіальне поширення;

розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та

людських втрат;

класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

11. Відповідно до територіального поширення та обсягів

технічних та матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації

наслідків НС:

до загальнодержавного рівня відноситься НС, яка розвивається

на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим,

міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним

перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні

матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні

можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва

та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків

відповідного бюджету;

до регіонального рівня відноситься НС, яка розгортається на

території двох та більше адміністративних районів (міст обласного

значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та

Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної

області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні

матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні

можливості окремого району, але не менш одного відсотка обсягу

видатків відповідного бюджету;

до місцевого рівня відноситься НС, яка виходить за межі

потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої

ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені

пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації

необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують

власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш

одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого

рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на

об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до

затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів;

до об'єктового рівня відносяться всі НС, які не підпадають

під зазначені визначення.

12. У разі коли наслідки аварії (катастрофи) можуть бути

віднесені до різних галузей, або конкретних видів НС, остаточне

рішення щодо її класифікації приймає Комісія з питань

техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на тому

рівні, до якого відноситься ця ситуація. При цьому послідовно

розглядаються усі критерії групи 1, що відносяться до цих напрямів

(галузей), а з параметрами критерію групи 2 порівнюється розмір

сумарних економічних збитків (додаток 1), після чого розглядається

сумарний набір порогових значень класифікаційних ознак.

13. Особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації

воєнного характеру визначаються законодавством, окремими

нормативами і відповідними оперативними і мобілізаційними планами.

14. Для кожного виду надзвичайних ситуацій міністерства та

інші центральні органи виконавчої влади, що зазначені у додатку 2,

розробляють конкретні класифікаційні ознаки (фізичні, хімічні,

технічні, статистичні та інші) і спеціальні ознаки, що

характеризують загрозу або виникнення надзвичайної ситуації, а

також три значення кожної ознаки, що визначають:

порогове значення ознаки, перевищення якої відносить ситуацію

до рангу надзвичайних і вимагає від оперативного чергового

персоналу потенційно небезпечного об'єкта або диспетчерської

служби населеного пункту чи адміністративного району сповістити

про це (без зупинки робіт з ліквідації наслідків надзвичайної

ситуації, що виникла) оперативних чергових і штаби ЦО району та

області для прийняття першого рішення щодо віднесення ситуації до

відповідного рівня;

порогове значення ознаки, у разі досягнення чи перевищення

якої регіональні органи повинні негайно сповіщати про факт

надзвичайної ситуації галузеві міністерства, інші центральні

органи виконавчої влади, на об'єкті яких виникла ця ситуація, а

також оперативного чергового МНС терміново залучати до ліквідації

надзвичайної ситуації необхідні сили та засоби, включаючи

аварійно-рятувальні формування з інших адміністративних районів

(міст);

порогове значення ознаки, у разі досягнення чи перевищення

якої вимагається термінове залучення до реагування на надзвичайну

ситуацію необхідних сил та засобів, матеріальних та технічних

ресурсів або резервів міністерств та інших центральних органів

виконавчої влади, на об'єктах яких виникла ця ситуація, включаючи

аварійно-рятувальні формування з інших регіонів та підприємств, а

також МНС, яке, у разі потреби залучає до ліквідації надзвичайної

ситуації необхідні сили та засоби військ і спеціалізованих

формувань цивільної оборони, координує зусилля всіх залучених

організацій, несе відповідальність за своєчасне, повне і адекватне

реагування на надзвичайну ситуацію.

15. На кожну конкретну надзвичайну ситуацію органи виконавчої

влади, що визначені у додатку 2, розробляють класифікаційні карти

(додаток 3), які після необхідних узгоджень передаються на

затвердження МНС.

16. МНС несе відповідальність за своєчасне затвердження

класифікаційних ознак і карт окремих видів надзвичайних ситуацій,

узагальнення матеріалів міністерств та інших центральних органів

виконавчої влади, видання Державного класифікатора надзвичайних

ситуацій, забезпечення ним всіх міністерств та інших центральних

органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій,

своєчасне його доповнення і періодичне, не рідше одного разу на

два 2 роки, коригування.

Додаток 1

до Положення про класифікацію

надзвичайних ситуацій

ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ

віднесення надзвичайних ситуацій до відповідного рівня

за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків

———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

Постраждалий | Критерії | Одиниця виміру |Порогове значення для рівня надзвичайної ситуаці

напрям, | | |—————————————————————————————————————————————————

галузь | | |об'єктового|місцевого|регіонального| загально-

| | | | | | державного

———————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

Сільське 1. А. Вилучення тери- гектар до 50 від 50 до від 500 до від 50 тис.

господарство торії з сільськогос- 500 50 тис.

подарського обороту

Б. Зменшення загаль- відсоток загаль- до 10 від 10 від 20 до 40 від 40

ної чисельності тва- ної чисельності до 20

рин або птиці (риби) стада

В. Загибель посівів відсоток загаль- -"- -"- -"- -"-

сільськогосподарсь- ної площі посіву

ких культур