Психогігієнічна характеристика фізичних факторів під час роботи з комп'ютерними технологіями

Робота з комп'ютером виконується у середовищі, де одночасно проявляється дія на організм людини багатьох різноманітних факторів. Розгляд робочого середовища як єдиного цілого має на увазі необхідність вивчення як комплексного впливу цих факторів на людину, так і окремих його складових (включаючи нормування їх рівнів). Тому для раціональної організації робочого місця, обладнаного ВДТ, насамперед треба визначити його специфіку на основі уточнення особливостей техніки, що використовується, приміщення та змісту завдань, які виконуються користувачами.

2.1. Особливості застосування комп'ютерних технологій

Відеодисплейний термінал (ВДТ) є пристроєм для візуального представлення інформації, що зберігається електронним способом. ВДТ надає можливість дуже швидкого виведення алфавітно-цифрової або графічної інформації. Він складається з екрана, оснащеного пристроєм обробки, що виводить інформацію, клавіатури управління та введення даних. ВДТ може бути підключений до інших пристроїв (наприклад, до комп'ютерів) або бути автономним. Поняття ВДТ не включає телевізійні приймачі, осцилографи тощо.

Зображення на ВДТ виводиться за допомогою електронно-променевих трубок (ЕПТ), тому їх екрани у загальних рисах схожі з екранами телевізорів (тобто у них зображення — «картинку» необхідно постійно відновлювати).

Класифікація ВДТ, стосовно проблеми їх впливу на здоров'я, заснована головним чином на конструктивних особливостях та певних параметрах самого пристрою. (наприклад, розмір точки зображення, частота оновлення зображення, розміри екрану ВДТ та ін.).

Існують ВДТ з плазмовими та рідинно-кристалічними екранами, проте вони ще не мають такого широкого розповсюдження, як ВДТ на основі ЕПТ.

2.1.1. Вдт на основі електронно-променевих трубок

Принцип дії та особливості конструкції електронно-променевих трубок однакові й не залежать від того, застосовуються вони у телевізорах. ВДТ або у інших пристроях. Робота ЕПТ побудована на створенні керованого сфокусованого пучка електронів, що, впливаючи на покритий люмінофорною речовиною екран, спричинює свічення окремих його ділянок. Основними елементами ЕПТ є (мал. 2):

катод, який служить джерелом електронів;

решітка, що використовується для управління інтенсивністю електронного променя;

блоки з кількох анодів, які розганяють та фокусують електронний промінь;

пристрої, що відхиляють та спрямовують промінь у певну зону екрана;

екран ЕПТ, на який проектується зображення, має два шари. Першим є шар металу, до якого прикладається висока напруга (анодна), приблизно до +25 кВ. Для екранів з кольоровим зображенням (у ВДТ або телевізорах) застосовується більш висока напруга, ніж для екранів з монохромним зображенням. Ця напруга збільшує розгін електронів на кінцевому відрізку їх траєкторії. Вказаний шар також відбиває світло, яке випромінюється люмінофором у бік спостерігача (користувача), і тим самим збільшує яскравість зображення на екрані. Поверх металевого розташований другий шар — з флюоресцентного матеріалу, в якому енергія електронів перетворюється у світлове зображення. До складу цього шару входить неорганічна основа та незначна добавка активуючого матеріалу;

Мал. 2. Принципова схема конструкції ЕПТ/ВДТ:

1 — катод; 2 — решітка; 3 — блок анодів; 4 — відхиляючі пристрої (поза трубкою); 5 — скляна трубка; 6 — екран; 7 — електронний промінь; 8 — шар, який світиться після потрапляння на нього променів; 9 — перетворювач зворотного ходу променя (горизонтальна розгортка); 10 — мережа електроживлення; 11 —ЕОМ (пристрій обробки); 12 — система управління.

скляна колба — конструктивна основа ЕПТ, зроблена таким чином, що на ній є пермалоєвий шар. Який захищає її від електростатичних та магнітних полів.

У колбі створений вакуум порядку 4 — 10 Па. Вжито заходів проти створення у трубці залишкового газу та іонів.

Формування зображення на екрані пов'язано з циклічними електромагнітними процесами, що задаються блоком управління електронним променем.

В порівнянні з телевізійними приймачами (ТП), у сучасних ВДТ задля уникнення мерехтіння (особливо при високих рівнях яскравості) прагнуть використовувати більш високі частоти регенерації екрана (звичайно 70 Гц та вище, проти 50 — 60 Гц).

Поліпшення розрізнювальної здатності вимагає більш високих частот модуляції та більш широких спектрів частот сигналу. Використання тільки діапазону частот, які придатні для ТП та радіо, серйозно впливає на розміри елемента зображення, викликаючи його розтягнення по горизонталі, що зумовлює погіршення чіткості зображення. Види люмінофора, що використовуються для ВДТ, повинні мати добрі характеристики стосовно кольору, часу післясвічення і т. п. Види люмінофора, що застосовується в ЕПТ, значно відрізняються за часом післясвічення. Звичайно для ВДТ використовуються люмінофори, які мають час післясвічення близько 100 мкс та більше.