4.6. Колір екрана та представлення інформації

За даними ВООЗ, існує небагато даних про вибір певного кольору свічення екрана. Незважаючи на деякі загальні та досить розпливчасті припущення, що зеленувато-жовтий колір є найкращим, ця характеристика часто вважається другорядною по відношенню до інших параметрів ВДТ; вважають, що білий, зелений або оранжевий кольори дають однакову чіткість (при негативній полярності), а зелений колір може викликати подразнюючі післяобрази. Білий колір використовують переважно при змішаних полярностях та для екранів з позитивною полярністю. При спостереженні з більших відстаней зелений та оранжевий кольори видно краще, тоді як білий деякою мірою сприяє зменшенню числа помилок читання. Варто враховувати можливий вплив кольору свічення на рівень контрасту екрана. Враховуючи можливість кольорової сліпоти та вад кольорового бінокулярного зору, насичені червоний та блакитні кольори не рекомендуються.

Використання багатоколірних дисплеїв для спрощення аналізу інформації розширюється. Для більшої виразності можна використовувати різні кольори. Наприклад, червоний колір більш виразний, ніж зелений, тому його варто використовувати тільки для робіт, що мають важливе значення для аналізу. Багатоколірне представлення інформації на ВДТ може викликати проблеми у людей з дефектами кольорового зору. Труднощі, хоч і менш значні, можуть відчувати люди похилого віку та люди з низькою освітою. Під час дослідження інформативності даних, представлених на екрані, виявлено, що розмежування за кольором не дуже поліпшує сприймання, тоді як за допомогою пробілів цього можна досягти. Застосування пробілів та розмежування інформації за кольором часто значно перевершують будь-який інший спосіб представлення інформації.

Для полегшення сприймання інформації користувачем необхідно передбачати такі властивості інтерфейсу:

збереження на екрані ВДТ інформації протягом необхідного часу за бажанням користувача;

обмеження площі розміщення на екрані ВДТ нових повідомлень, що надходять;

вжиття заходів щодо збільшення розпізнаваності інформації, яка тільки-но надійшла на ВДТ, а також більш важливої інформації, від повідомлень, що їх мали раніше, тобто внести ознаки її новизни та значущості.

Мають бути враховані вимоги існуючих нормативних документів (НМ МПК по ВТ 112-76) до складання, вибору та виконання написів, абревіатур, умовних словесних повідомлень (логограм) і т. п. Написи мають бути короткими, але водночас виключати спотворення суті або неоднозначність тлумачення. В них треба застосовувати стандартизовані та загальноприйняті найменування. Інтервали між написами мають бути не менше, ніж два знаки, щоб один напис не здавався продовженням іншого. Причому відстань між літерами та цифрами одного напису мають бути візуально однаковими.

Візуалізацію інформації на екранах ВДТ треба здійснювати такими способами (НМ МПК за ВТ 109-87):

для алфавітно-цифрових ВДТ — за допомогою літер, цифр, символів, розміру зображення, яскравості, кольору, частоти мигтінь, інвертування зображення:

для графічних ВДТ, окрім зазначених — за допомогою форми, просторової орієнтації, довжини лінії та її орієнтації.

Візуалізацію літерами, цифрами та символами слід використовувати для відображення якісних характеристик об'єкта (тип, структура, функції).

Кодування даних з використанням змінних розмірів слід використовувати для передачі інформації, встановлюючи відповідність між площею і лінійними розмірами знака та характеристиками об'єкта (розміри, віддаленість, висота і т. п.). При цьому краще, щоб шкала розміру мінялася у геометричній, а не в арифметичній прогресії. Оптимальна довжина надійно розпізнаваного алфавіту — 2, максимальна — 5.

Візуалізація з використанням змінної яскравості може застосовуватися для передачі якісних характеристик повідомлень (наприклад, важливості об'єкта). Межею розрізнювання яскравостей є 4 градації, а найбільш вживаними — 2 градації яскравості. Представлення інформації з використанням кольору (за наявності кольорових екранів ВДТ) доцільно використовувати для передачі відомостей про стан та значимість об'єктів.

Візуалізацію інформації з використанням певної частоти мигтінь слід здійснювати зрідка, для позначення аварійних ситуацій, використовуючи частоту мигтінь від 1,0 до 3.0 Гц. Форму доцільно використовувати для відображення якісних характеристик об'єкта (його класу та виду). Довжина надійно розрізнюваного алфавіту (ансамбля форм) від 9 до 16. Основна класифікаційна ознака об'єкта повинна кодуватися контуром. Раціональними формами є трикутники та прямокутники як такі, що краще сприймаються.

Візуалізацію за допомогою просторової орієнтації слід використовувати для передачі інформації про розташування об'єкта у просторі, 'напрямок руху, курс, зміну величини. Максимальна величина надійно розрізнюваного алфавіту — 8.

Довжину та орієнтацію лінії слід використовувати для передачі інформації про швидкість та напрямок руху об'єкта. Максимальна довжина надійно розрізнюваного алфавіту (ансамбля ліній) — 4.