3.3. Вимоги до режимів праці та відпочинку користувачів вдт

Впровадженню режимів праці та відпочинку повинна передувати робота щодо наукового обгрунтування тривалості та порядку проведення перерв, заснована на урахуванні змісту праці та факторів, які обумовлюють умови праці.

Збереження високої продуктивності праці користувачів ВДТ може бути досягнуто методами запровадження раціонального режиму праці та відпочинку шляхом:

створення організаційних умов для поступового входження у працю на початковій стадії роботи. Планування виробничих завдань треба проводити з урахуванням того, що роботу варто починати з якомога простіших елементів, поступово переходячи до більш складних;

планування ритмічної роботи, суть якого полягає в такій її структуризації, яка дала б можливість користувачеві ВДТ рівномірно виконувати етапи виробничих завдань, що завершуються перервою на відпочинок;

планування режиму відпочинку працівників таким чином, щоб повністю використовувати можливості кімнати психологічного розвантаження та інші форми активного відпочинку, особливо у другий період робочої зміни, коли розвивається виражена втома;

урахування того, що час на відпочинок, який надається для зниження втоми, повинен використовуватися згідно з характером виконаної роботи. Наприклад, після інтенсивної роботи з «мишею» слід дати можливість активно впливати на групи м'язів, що зазнають інтенсивного навантаження. Зняттю втоми також сприяє зміна форм діяльності.

Режими праці та відпочинку під час роботи за ВДТ залежать від виду та категорії трудової діяльності.

Види трудової діяльності поділяються на три групи:

група А — читання інформації з попереднім запитом (діалоговий режим роботи);

група Б — введення інформації;

група В — творча робота у режимі діалогу з ПЕОМ (налагодження програм, переклад та редагування текстів та ін.).

Роботи з ВДТ залежно від напруженості, рівень якої визначається спеціалістами-фізіологами праці, поділяють на три категорії:

у групах А та Б — за сумарним числом зчитуваних знаків або знаків, що вводяться за робочу зміну;

у групі В — за сумарним часом роботи з ВДТ за зміну.

Час регламентованих перерв за робочу зміну доцільно встановлювати залежно від виду та категорії трудової діяльності за ВДТ згідно з табл. 2.

Таблиця 2

Час регламентованих перерв користувачів ВДТ залежно від категорії та групи робіт

Категорія роботи	Група роботи			Час перерви при 8-годинній зміні,
	А, кількість знаків	Б, кількість знаків	В, год	хв
I	До 20 000	До 15 000	До 2	20
II	21 000 - 40 000	16 000 - 30 000	2,1 - 4	40
III	Понад 40 000	Понад 30 000	Понад 4	60

Навантаження за робочу зміну будь-якої тривалості не повинно перевищувати для групи робіт А — 60 000 знаків, для групи робіт Б — 45 000 знаків, для групи робіт В — 6 год.

Тривалість безперервної роботи за ВДТ без регламентованої перерви не повинна перевищувати 2 год. Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи).

При 8-годинній робочій зміні регламентовані пере­рви доцільно встановити:

для 1 категорії робіт за ВДТ через 2 год від початку зміни та через 2 год після обідньої перерви, кожна тривалістю 10 хв;

для II категорії робіт за ВДТ через 2 год від початку зміни тривалістю 15 хв, через 1,5 та 2,5 год після обідньої перерви тривалістю 15 та 10 хв відповідно або тривалістю 5 - 10 хв через кожну годину роботи, залежно від характеру технологічного процесу;

для III категорії робіт за ВДТ через 2 год від початку зміни, через 1,5 та 2,5 год після обідньої перерви тривалістю 20 хв кожна або тривалістю 5 - 15 хв через кожну годину роботи, залежно від характеру технологічного процесу.

Під час роботи за ВДТ у нічну зміну, незалежно від групи та категорії робіт, тривалість регламентованих пе­рерв збільшується на 60 хв.

Під час регламентованих перерв з метою зниження нервовоемоційного напруження та втоми зорового аналізатора, що розвиваються у користувачів, усунення негативного впливу гіподинамії та гіпокінезії, запобігання розвитку позотонічної втоми доцільно виконувати комплекси спеціальних профілактично-реабілітаційних вправ

З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій введення осмисленого тексту та числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи) і т. п.

У випадку виникнення у працюючих за ВДТ зорового дискомфорту та інших несприятливих суб'єктивних відчуттів, що настають, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних і ергономічних вимог, режимів праці та відпочинку, слід застосовувати індивідуальний підхід у обмеженні часу робіт за ВДТ та корекцію тривалості перерв для відпочинку або проводити заміну іншими видами робіт (не пов'язаних з використанням ВДТ).

Конструювання раціонального режиму праці та відпочинку залежить від рівня спеціальних знань користувача при застосуванні конкретного програмного забезпечення, а отже, від його здатності раціонально вирішувати нові завдання (або старі завдання за допомогою нових засобів). Природно, що у ненавченого користувача фізіологічна вартість одиниці праці значно вища, ніж у добре навченого. Тому планування режиму робіт слід проводити, враховуючи кваліфікацію користувача, який вирішує конкретне завдання.

Навчання користувачів потрібно проводити, орієнтуючи їх на завдання, що виконується, оригінальну програмну систему чи модель, які використовуються, з тим, щоб уникнути ризику нанесення значної шкоди внаслідок допущених ним помилок системі, що працює, або базі даних. Сприятливими є навчальні програми, які можуть застосовуватися як для навчання користувачів-початківців, так і для підвищення кваліфікації працівників зі стажем.

Проміжок часу між набуттям кваліфікації та практичним застосуванням здобутих навичок та знань має бути якомога коротшим.

Для надійної роботи користувача у системі потрібно мати короткі довідники, які повинні бути на кожному робочому місці.

Після розробки раціонального режиму праці та відпочинку (визначення тривалості перерв на відпочинок, послідовності чергування проміжків праці та відпочинку, проектування змісту відпочинку) на підприємствах здійснюється експериментальне впровадження нового режиму праці та відпочинку протягом 3 - 4 місяців. Потім проводяться фізіологічні та соціально-економічні дослідження для виявлення ефективності нового режиму праці та відпочинку.

При використанні ВДТ програмістами та іншими професійними групами, для яких специфічним є творчий компонент при виконанні виробничих завдань, конструювання раціонального режиму праці доцільно здійснювати на основі врахування індивідуальних стратегій діяльності та особливостей стану здоров'я користувачів.

Список контрольних завдань та запитань

1. Що таке інформаційна діяльність, яка її мета?

2. Опишіть етапи створення програмного продукту.

3. Що таке складання проекту?

4. Як відбувається формування алгоритму функціонування програми?

5. Що таке кодування програми та які труднощі можуть виникати на цьому етапі?

6. Як здійснюється введення тексту програми у ПЕОМ?

7. Опишіть процес налагодження програми.

8. В чому полягає оформлення програми?

9. Як створюється документація до розроблюваної програми та які розділи вона містить?

10. Які специфічні психологічні проблеми виникають при створенні програми, з чим вони пов'язані?

11. Який комплекс вимог має бути врахований для реалізації успішної комунікації з ПЕОМ у інтерфейсі?

12. Чим визначаються умови праці користувача, що працює з ВДТ?

ІЗ. Які важливі фактори впливають на стан здоров'я користувачів?

14. Як можна описати картину розвитку інформаційної патології з урахуванням ролі емоцій?

15. Опишіть зорові функціональні розлади користувачів ВДТ.

16. Як інформаційний фактор впливає на серцево-судинну систему?

Лекція 4