2.2.5. Електростатичні поля

На ЕПТ часто накопичується електростатичний заряд. Як показують вимірювання, у момент включення напруженість поля миттєво зростає до максимуму, а потім поступово зменшується до квазістабільного рівня. Після вимикання ВДТ реєструють негативну напруженість поля, яка поступово зменшується. Результати свідчать про значне варіювання значень напруженості електростатичних полів від різних ВДТ. В дослідженнях за різних умов вимірювання ці значення коливались від 8 до 75 кВ/м.

При аналізі отриманих даних необхідно враховувати розбіжності, які пов'язані з методами вимірювання. Зокрема, існують відомості про порівняння двох методів дослідження полів. В одному з них датчик поля («млин») встановлювали по центру екрана та перед ним. Датчик заземлювали та вимірювали напруженість поля. В іншому — додатково використовували велику заземлену металеву пластину, встановлену поруч з «млином», причому датчик «млина» знаходився в отворі вказаної пластини. Встановлено, що цей метод менш чутливий до впливів, які спотворюють поле, що вимірюється. Проте саме використання великої заземленої пластини значно змінювало геометрію поля та істотно знижувало його напруженість. Внаслідок цього пряме порівняння результатів вказаних двох методів не видається можливим.

Вимірювання електростатичного поля необхідно проводити з урахуванням закономірностей його зміни, залежних від відстані, оскільки електростатичне поле зменшується на «близько» до екрана та на «на більших відстанях від екрана» (більше 30 см). Для запобігання створенню значної напруженості поля та захисту від статичної електрики у приміщеннях з ВДТ необхідно використовувати нейтралізатори та зволожувачі, а підлога повинна мати антистатичне покриття.

Захист від статичної електрики повинен проводитися згідно з санітарно-гігієнічними нормами напруженості електричного поля, які є допустимими. Ці рівні напруженості електростатичних полів не повинні перевищувати 20 кВ протягом години (ГОСТ 12.1045-84).

Поряд з цим бажано враховувати електростатичний потенціал користувача. В літературі є відомості, що з 78 вимірювань (16 операторів) у 47% зареєстрований негативний потенціал у межах від —2,2 до —0,2 кВ (середнє значення —0,9 кВ), у 28% — потенціал близький до нуля (у межах від -0,2 до +0,2 кВ) та у 22% позитивний потенціал у межах від 0,2 кВ до 2,2 кВ (середнє значення +1,1 кВ).

Електростатичне поле між користувачем та екраном можна грубо визначити за формулою:

де Е — напруженість електростатичного поля; V — потенціал; г — відстань між екраном та користувачем.

Згідно з наявними даними, поле між «середнім» ВДТ та «середнім» користувачем становить приблизно 3,5 кВ/м. Розраховані поля для кожного робочого місця варіювали від 0 до 15 кВ/м.

2.3. Параметри освітлення робочого місця та робочого приміщення.

Результати досліджень показали, що виникнення одного з істотних джерел негативних фізіологічних впливів на користувачів ВДТ пов'язане з дискомфортними зоровими умовами через неправильно спроектоване освітлення; пряма та відбита від екранів блискість, вуалюючі відбиття, несприятливий розподіл яскравості в полі зору, невірна орієнтація робочого місця відносно світлових отворів. Погана якість символів, що представлені на екрані, також може викликати зоровий дискомфорт, бути стресовим фактором та ін.

Невикористовуване рентгенівське випромінювання, а також випромінювання в ультрафіолетовому, інфрачервоному та радіочастотному діапазонах повинні відповідати гігієнічним нормам згідно з ГОСТ 12.2.003—74, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.006-84.

Видима частина спектру оптичного випромінювання не тільки привносить свою частку у тепловий ефект, але й має специфічний енергетичний вплив. Будучи адекватним подразником для ока, видиме випромінювання справляє ще загальнобіологічну дію. Цей ефект у діапазоні частот, що наближається до інфрачервоного випромінювання, нагадує дію інфрачервоних променів, а у зоні, що наближається до ультрафіолетової частини спектра, подібний до дії ультрафіолетових променів.

Вимоги до освітлення для візуального сприймання користувачами інформації з двох різних носіїв (з екрана ВДТ та паперового носія) різні. Надто низький рівень освітленості погіршує сприймання інформації при читанні документів, а надто високий призводить до зменшення контрасту зображення знаків на екрані. Тому в полі зору користувача має бути забезпечений відповідний розподіл яскравості. Відношення яскравості екрана ВДТ до яскравості оточуючих його поверхонь не повинно перевищувати у робочій зоні 3:1.

Наближено можна вважати, що при 10%-ному зменшенні освітленості працездатність знижується на 1%. Коли за характером роботи вимагається комбінація цих двох носіїв інформації, освітленість можна варіювати від 300 до 700 лк, причому чим рідшою є зміна полів зору в процесі роботи (з екрана на документ та навпаки), тим вищим може бути рівень освітленості. 300 — 500 лк — оптимальна освітленість робочих приміщень для роботи з відеотерміналами. Стрибки яскравості при зміні полів зору мають бути мінімальними, тобто інтенсивність освітлення поверхні, де знаходяться рукописи та документи, не повинна перевищувати яскравості екрана дисплея.

Згідно з «Временными санитарными нормами и правилами для работников вычислительных центров» № 4559-88 (ВСНиПРВЦ), освітлення у приміщеннях з ВДТ має бути змішаним (природним та штучним). Доцільно, щоб орієнтація світлових отворів для приміщень з ВДТ була на північ. Природне освітлення повинно здійснюватися у вигляді бічного освітлення та відповідати нормальним рівням за СНиП 11-4-79 «Естественное й искусственное освещение. Нормы проектирования».

При природному освітленні слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, що знижують перепади яскравостей між природним світлом та свіченням екрана ВДТ. З цією метою можна використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі з вертикальними ламелями, що регулюються.

Розташовувати робоче місце, обладнане ВДТ, необхідно таким чином, щоб в поле зору користувача не потрапляли вікна або освітлювальні прилади; вони не повинні знаходитися й безпосередньо за його спиною. Слід добиватися зменшення відбиття на екрані від різних джерел штучного та денного світла. Коли штучне освітлення змішується з природним, рекомендується використовувати лампи, за спектральним складом найбільш близькі до сонячного світла. Бажано обирати світильники з розсіювачами, а всі блискучі деталі освітлювального обладнання, які можуть потрапити в поле зору, мають бути замінені на матові.

Штучне освітлення у приміщеннях з ВДТ треба здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального освітлення, які слід розташовувати над робочими поверхнями у рівномірно-прямокутному порядку. Для запобігання засвітленню екранів ВДТ прямими світловими потоками лінії світильників повинні бути розташовані з достатнім бічним зміщенням відносно рядів робочих місць або зон, а також паралельно до світлових отворів. Бажане розміщення вікон з одного боку робочих приміщень. При цьому кожне вікно повинно мати світлорозсіюючі штори з коефіцієнтом відбивання 0,5—0,7. На робочому місці має бути забезпечена рівномірна освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного світлорозподілу. Світлових відблисків з клавіатури, екрана та від інших частин ВДТ у напрямку очей користувача не повинно бути. Для їх виключення необхідно застосовувати спеціальні екранні фільтри, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран ВДТ з обох його сторін. Дискомфорт від відбиття світла знижується при збільшенні яскравості екрана та зниженні рівня навколишнього освітлення.

При нераціональній орієнтації екрана на ньому виникає удаване зображення. Психологічно воно розташовується позаду екрана. Наприклад, відображення особи користувача звичайно знаходиться на відстані близько 22 см позаду екрана. В принципі, необхідні різні рівні акомодації, щоб спостерігати тексі' на екрані та отримане відображення; це може подразнювати та, ймовірно, викликати дискомфорт.

Пульсація освітленості люмінесцентних ламп, що використовуються, не повинна перевищувати 10%.

При використанні місцевого джерела екран повинен мати можливість орієнтації у різних напрямках та бути обладнаним захисним пристроєм, який захищатиме від осліплення та відбитого відблиску, а також пристроєм для регулювання його яскравості.

Інформація, яку одержує користувач, генерується на екрані, а комфортність її сприймання залежить від чіткості символів. При обговоренні проблеми дискомфорту або негативних наслідків для здоров'я та ефективності роботи на ВДТ слід враховувати ряд параметрів. Ці параметри поділені на три групи, пов'язані з мигтінням, структурою та яскравістю символів, що представляються на екрані.

Електронний промінь розгортки ЕГТТ пробігає по екрану, утворюючи точки свічення або відрізки лінії. Як вказується у ВСНиПРВЦ, на рядку має бути не менше 640 точок, а частота регенерації зображення при роботі з позитивним контрастом у режимі обробки тексту повинна становити не менше як 72 Гц.

Тривалість горизонтальної розгортки дорівнює 54 мкс (лінійна частота 15,6 кГц) і відповідає 230—300 рядкам на екрані (з урахуванням часу зворотного ходу променя і т. п.).. При символьній матриці 7х9 пікселей та 80 символах у рядку час пробігу становить близько 0,1 мкс/піксель. Необхідна для модуляції променя інформаційна частота становить біля 10 МГц та вище.

Згідно з ВСНиПРВЦ яскравість свічення екрана має бути не нижче 100 кд/м . Зміна яскравості під час одного циклу регенерації може сприйматись як мигтіння. Частота злиття мигтінь визначається як частота, при якій (при 100% модуляції) не спостерігається мигтінь.

За даними ВООЗ, при натурних обстеженнях мигтіння спостерігалося на 12% ВДТ, 68% користувачів скаржилися на мигтіння. Сприймання мигтіння залежить не тільки від частоти регенерації, але й від цілого ряду інших параметрів, таких, як полярність екрана, його яскравість, освітленість приміщення, ступінь осциляції, контраст, а також від використання центрального або периферійного зору та від індивідуальної чутливості. Мигтіння може негативно впливати на зоровий комфорт користувача. Рівень дискомфорту, викликаного мигтінням, збільшується зі збільшенням яскравості ВДТ та незначною мірою знижується при помірній яскравості ВДТ завдяки збільшенню навколишнього освітлення.

Іноді спостерігається зміна положення символів на екрані у часі, яке розглядається як тремтіння. Це явище пов'язано з неправильними коливаннями відхиляючого магнітного поля, що використовується для відхилення електронного променя. Тремтіння може подразнювати та викликати втому. Згідно з існуючими нормативами низькочастотне тремтіння зображення у діапазоні 0,05— 1,0 Гц повинно знаходитись у межах до 0,1 мм (ВСНиПРВЦ).