В С Т У П

Технічне завдання Західно-Донбаській комплексній геолого-гідрогеологічній партії ДРГП “Донецькгеологія” на складання заключення по газонасиченості вуглевміщуючих порід і вугілля та прогноз можливих газопроявлень в процесі відпрацювання вугільних пластів на полях шахт холдингової компанії “Павлоградвугілля” видано на підставі: “Перелік питань, необхідних для рішення по ДВАТ шахта “Ювілейна” та ДХК “Павлоградвугілля”, пов’язаних з аварією на ДВАТ шахта “Ювілейна” 21 липня 2002 р. (п.4; 4.1)”, затверджених 31.07.02 р. Державною комісією по розслідуванню нещасного випадку.

Цільове призначення робіт – провести узагальнення і опрацювати дані геологорозвідувальних і гірничих робіт по газонасиченості вугленосної товщі з метою виявлення скупчень вільного газу і підрахунку його ресурсів та прогнозу можливих газопроявлень в процесі відпрацювання вугільних пластів на полях шахт холдингової компанії “Павлоградвугілля”.

Для складання висновку по газонасиченості вуглевміщуючої товщі по полю шахти “Благодатна” з ціллю запобігання небезпеки при подальших гірничо-виємочних роботах, а також можливості прогнозувати місця підвищеного надходження метану у гірничі виробки, були виконані наступні роботи:

• в межах досліджуємої ділянки на полі шахти “Благодатна” побудовано 2 геологічних розрізу;

• побудовані 3 структурні карти пісковиків, перспективних колекторів метану;

• переінтерпретовані результати геофізичних досліджень (ГДС) по 86 свердловинах;

• побудовано карти зміни показника відносної газоносності по 4 нетрадиційним колекторам;

• проведена сумісна інтерпретація всіх методів вивчення газонасиченості вуглевміщуючої товщі: газокернонабірники (ГКН), газовий каротаж (ГК), геофізичні дослідження у свердловинах (ГДС). За недостатнім об’ємом робіт по вивченню газоносності у межах ділянки, використані дані по сусідніх ділянках і шахтних полях. На підставі аналізу одержаних даних зроблені рекомендації очікуваних збільшень метанопроявлень при ведені гірничих робіт.

Робота по складанню висновку по газонасиченості вуглевміщуючої товщі поля шахти “Благодатна” була виконана інженерно-технічним колективом Західно-Донбаської комплексної геолого-гідрогеологічної партії ДРГП “Донецькгеологія”.

Відповідні виконавці – начальник ЗД КГГП, к. г-м. н. В.П. Лішин, провідний геолог І.М. Шайдорова. У складанні звіту приймали участь провідний геолог Н.М. Козорог, геолог 2 кат. Л.В. Барвінська. гідрогеолог ОС. Коцаренко. Графічні і текстові додатки виконували: геолог Н.Т. Ренкас, техніки-геологи 1 кат. О.М. Стукаленко, О.С. Кондрашова, Ю.Ф. Дегурко, технік-гідрогеолог С.А. Свєнтицька. Креслярські роботи виконали картографи В.Ф. Олексієнко, О.О. Глушанова.

1. Коротка гірничо-геологічна характеристика родовища

1.1 Тектоніка

У структурному відношенні площа, яка оцінюється, примикає до північно-східного крила Українського кристалічного масива і простягається вздовж південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. Площа приурочена до північно-східної частини Самарського горста, безпосередньо примикає до Богданівського і Вербського скидів - з північного-західу і, частково, до Павлоградсько-В’язівского – з південного східу.

Поле шахти відноситься до родовищ закритого типу.

Площа поля шахти “Благодатна” характеризується спокійним моноклінальним заляганням осадочної товщі карбону з падінням порід у північному і північно-східному напрямках під кутом 3-4⁰, збільшується у зонах тектонічних порушень до 5-8⁰.

Всі тектонічні порушення розривають усю стратиграфічну товщу порід свити С₁³.

Вербський скид є північною границею шахтного поля. Простягання скиду з північного західу на південний схід змінює простягання на східне і зберігає цей напрямок до з’єднання з Богданівським скидом. Падіння площі зміщувача південно-західне. Кут падіння 55-60⁰. Богданівський скид є апофізом Вербського скиду. У районі сполучення із Вербським скидом, Богданівський скид змінює своє простягання з південно-західного на субмередіанальне. Амплітуда коливається від 55 до 220м.

Південно-Тернівський скид ділить шахтне поле на дві частини: південно- західну (припідняту) і північно-східну (опущену). Кут падіння зміщувача коливається від 55 до 70⁰. Простягання скиду північно-західне, падіння – північно-східне. Крім того від Південно-Тернівського скиду відгалуджується велика кількість апофіз з амплітудою від 0 до 10-12м. Гірничими виробками також відмічено велика кількість мілких і дуже мілких тектонічних порушень скидового і надвигового характеру з амплітудою зміщення порід від 0,05-0,20м до 2-5м.

1.2. Вугленосність.

Промислова вугленосність оцінюваної площі відноситься до відкладів Самарської свити (С₁³) нижнього карбону і характеризується розвитком у розрізі свити до 43 вугільних пластів і прошарків яки знаходяться у товщі між вапняком С₁ і вугільним пластом с₁₂.Промислове значення мають 10 вугільних пластів-с_11,с₁₀^н,с₉,с₈,с₇,с₅,с₅^в,с₄,с₄^в,с₁.

Вугільні пласти залягають на глибинах від 66 до 408 м і відносяться до категорії тонких і дуже тонких.

Середня потужність робочих вугільних пластів коливається від 0,70 до 0,80м, рідко потужність їх досягає 1,30 м. Потужність породних прошарків, представлених переважно аргілітом, коливається від 0,03-0,05 до 0,50 м та більше.

Вміщуючи породи –аргіліти і алевроліти, рідко пісковики.

У межах шахтного поля вугільні пласти с₁₀, с_8, с₇, с₆, с₅ і с₄ розщеплюються. Розщеплення пластів відбувається переважно у північно-східному напрямку. Лінії розщеплення мають північно-західне простягання. В центральній частині поля шахти вугільний пласт с₈ - розмитий. Зона розмиву просліджується по простяганню від 1 до 2,5м, по падінню – від виходу вугільного пласта до технічної границі шахти.

Пласти с_11, с_4, с₁ –простої будови; с₉, с₇, с₅^в – частково простої будови.

Зони руслових розмивів просліджуються майже по всіх пластах.

По ступені витриманості пласти розподіляються наступним образом:

• витримані – с_11;

• відносно витримані – с_10, с _9, с₈, с ₇;

• невитримані – с₆, с₅, с₄, с₂.