2. Газоносність

Газоносність вугільних пластів в межах ділянки поля шахти “Благодатна” визначалась на попередніх стадіях геологорозвідувальних робіт, в основному, за допомогою герметичних стаканів і газокернонабірників КА-61. Глибина залягання метанової зони встановлена на глибині від 130 до 150 м. Вміст метану в природному газі вугільних пластів в межах метанової зони змінюється від 71 до 91,8%, збільшуючись з глибиною. В складі природного газу на глибинах 130-350м присутні важки вуглеводні: С₂Н₆ – від “слідів” до 0,43%, С₃Н₈ – від “слідів” до 0,5%, що свідчить про наявність непроникних покришок на малих глибинах 100-150м.

Метаноносність вугільних пластів в надрах поля шахти “Благодатна” вище, чим на сусідніх полях шахт “Павлоградська”, “Самарська”.

Вугільний пласт с₅ в межах оцінюваної площі (від Південно-Тернівського скида на півдні до Богданівського на півночі) залягає на глибинах від 120 до 390м в метановій зоні. Значення метаноносності зростають з глибиною від 5 до 8м³/тс.б.м. в напрямку з південного сходу на на північний захід.

Вугільні пласти с₄^н і с₄ (глибина залягання від 130 до 440м) також залягають в метановій зоні. Метаноносність їх складає по площі 5 - 8 м³/тс.б.м. Підвищені значення метаноносності спостерігаються на південному заході в межах мало амплітудної порущеності (скиди №№ 1, 5, А-А¹).

Метаноносність вугільних пластів с₂ і с₁ в межах оцінюваної площі складає 7-10м³/тс.б.м. і зростає в напрямку до Богданівського скиду.

Газовий каротаж в межах ділянки не проводився. Для повної характеристики газоносності вуглевміщуючої товщі ділянки поля шахти “Благодатна”, залучені дані газового випробування по шахті – аналогу “Самарська”. Шахти відпрацьовують вугільні пласти с₅ і с₄ на ідентичних глибинах в однакових геологічних умовах.

Порівняння газоносності вугільних пластів і вміщуючих порід за даними газового каротажу з результатами геофізичних досліджень по свердловинам №№ 12611, 12573, 12696 на площі поля шахти “Самарська” приведені в таблиці 2.1 і рисунках 2.1, 2.2, 2.3. Для порівняння більш за все підходять результати по свердловині № 12696, де вугільні пласти перебурені на відповідних глибинах (рис. 2.3).

Таблиця 2.1. - Газоносність вугільних пластів і вміщуючих порід за даними газового каротажу по шахті-аналогу “Самарська”.

Синонім. горизонту	№№ свердл.	Глибина м	Потужність м	Метаноносн. вугілля, м3/тс.б.м.	Газоносн. порід, м3/т
1	2	3	4	5	6
Вугільні пласти
с41	12696	178,95	0,62	5,5
-“-	12573	79,90	0,50	1,1
с4	12696	197,20	0,83	7,2
-“-	12611	122,55	0,77	3,7
-“-	12573	98,55	0,85	2,8
с1	12696	240,00	1,06	6,7
-“-	12611	171,65	0,83	6,0
-“-	12573	145,70	0,85	2,8
пісковики
с1Sс4	12611	165,6	2,0		1,20
-“-	12573	112,5	5,0		0,32
-“-	-“-	122,5	3,0		0,20
-“-	-“-	132,0	4,0		0,25

В минулі роки вивчалась газоносність, як правило, тільки вугільних пластів, і на базі цих даних визначалась категорія безпечності шахти по газу.

Таблиця 2.1. – Погоризонтний прогноз газоносності вугільних пластів в

межах поля шахти “Благодатна” за даними геологічних досліджень [10.11].

Інтервал випрбування	Кількість випрбув.	Середня глибина,м	Середня Газоносність, м3/тс.б.м.	Змінення газоносності, від – до, м3/тс.б.м
1	2	3	4	5
100-150	14	139	3,6	1,8-6,5
150-200	69	178	6,2	2,0-13,8
200-250	86	225	7,2	4,4-14,0
250-300	53	271	7,9	4,7-11,7
300-350	24	324	8,6	7,1-16,0
350-400	5	359	8,7	7,1-10,4
400-450	2	434	11,4	10,8-12,0
450-500	2	453	15,0	11,5-18,5