Шахтні води

Характеристика якості шахтних вод приведена за результатами проб шахтних вод, відібраних із шахтних відстійників. Формування цих вод відбувається за рахунок підземних вод кам´яновугільних відкладів. Це пояснюється наявністю тріас-юрських глинистих порід, які перешкоджають інфільтрації більш прісних палеогенових вод. Мінералізація їх змінюється в межах від 11 до 20г/дм³, (мал 2,1) жорсткість від 20 до81ммоль/м³. По хімічному складу шахтні води хлоридно-натрієві. В технічному відношенні при використанні у котлах вони можуть утворювати велику кількість котельних утворень. По вмісту сульфатів в основному шахтні води неагресивні або слабоагресивні по відношенню до бетонівю, а до металоконструкцій –слабоагресивні. В ціх водах відмічається присутність нафтопродуктів від0,3до1,0мг/дм³. Деякі елементи перевищують ПДК. Це такі як барій (від4,35до 6 мг/дм³), марганець (0,63до 4мг/дм³), нікель (0,14м/дм³). Шахтні води не придатні для зрошення та меліорації.

Характер і ступінь обводнення гірничих виробок

По гідрогеологичним умовам відробки поле шахти “Благодатна” відноситься до другої ступені складності. Це пояснюється тим , що гідравличний зв´язок з водами покровних відкладів обмежується наявністю тріас-юрських глин, на окремих площах відклади карбону екрановані крупними тектонічними порушеннями. Лише на окремих ділянках відбувається дренування вод покровних відкладів і поповненя природних запасів підземних вод кам´яновугільного водоносного горизонту. Величина середнього багаторічного водоприпливу шахти “Благодатна” досягає 127м³/год. Найбільш витриманими по потужності пісковиками нижнього карбону є пісковики С₁sС₃ і С₅sС₇. Потужність їх досягає 18-20м, а останього до 56м. Загальношахтні водоприпливи за час експлуатації зростали від 69м³/год (1972р.) до 225м³/год (2001р), а загальношахтна мінералізація навпаки зменшувалась від 22,5г/дм³ (1973р) до 15,9 (2001р), що відображено на рис. 3.1.

4. Колекторські властивості вміщуючих порід.

Колекторські властивості порід приведені за даними газового каротажу.

Колекторські властивості порід з глибиною зменшуються. Пористість пісковиків на глибинах до 168 м, за даними лабораторних досліджень, складає в середньому 21,3 %, при коливанні 12,4-28,8 %.

Високі значення колекторських властивостей свідчать про наявність колекторів в геологічному розрізі шахтного поля. Високі значення відкритої пористості аргілітів і алевролітів зв’язані з тим, що випробування проводилось, головним чином, в інтервалах з підвищеною газоносністю, з тріщинуватих зон. (табл. 4.1).

5. Метанозбагаченість шахт західного донбасу

Шахти Західного Донбасу відпрацьовують вугільні пласти світи С₁³ на глибинах від 115 м (шх. “Благодатна”) до 585 м (шх. “Західно-Донбаська”). Відносна метанозбагаченість шахт П категорій по газу (ім. Сташкова, “Ювілейна”, “Степова”) змінюється від 2,4 до 9,9 м³/т на глибинах відробки 130-225 м.

Відносна метанозбагаченість шахт Ш категорії по газу-метану (“Самарська”, “Дніпровська”, “Благодатна”) – складає 2,5-14,8 м³/т на глибинах 210-325 м.

Надкатегорійні по метану шахти – “Західно-Донбаська”, ім. Героїв космосу і, в останні роки, шахта “Тернівська” – мають відносну метанозбагаченість від 6,16 до 53,1 м³/т на глибинах 265-585 м.

Шахта “Благодатна” в теперішній час розроблює вугільні пласти с₅+с₅^в і с₄+с₄^н. Глибини відробки–200-260 і 210-240м відповідно. Метанозбага-ченість шахти “Благодатна” збільшилась в 2002р. (відносна метанозбагаченість по 510 бортовому і збірному штрекам склала 11.7 і 13.2 м3/т (табл.. 5.1).