1.2. Робота користувача вдт, її вплив на фізіологічні, психологічні та соціальні аспекти життєдіяльності

Стосунки людини та засобів праці двосторонні: людина впливає на удосконалення засобів праці, а засоби праці — на працюючу людину. Ці впливи на людину (які можуть бути позитивними або негативними) носять фізіологічний, психологічний та соціальний характер.

З точки зору фізіології оптимальне напруження систем організму дає людині можливість більшою мірою підгримувати своє здоров'я у стані норми. Негативний вплив може виникнути внаслідок неадекватного (дуже великого або незначного) навантаження на організм, що призводить до різноманітних порушень у різних його системах. Причому дуже велике навантаження на окремі ланки організму (наприклад, підвищена напруженість зорового аналізатора) може супроводжуватися незначною напруженістю інших, наприклад, невеликою руховою активністю. Такі перекоси у напруженні різних підсистем організму не тільки не компенсують загальне його напруження, а навпаки, призводять до посиленого прояву стресових реакцій.

З точки зору психології вплив праці за ВДТ також є різноманітним. У позитивному плані психічна активність людини призводить до концентрації уваги, зосередженості (що відвертає від численних негативних факторів виробничого та побутового плану), зацікавленості (як матеріальної, так і духовної), радості (при успішному виконанні завдання або його чергового етапу) і т. п. Негативні наслідки психічної .діяльності ведуть до появи пасивності, прикрості, роздратування, відсутності інтересу до продовження діяльності, невдоволення, апатії тощо. Соціальні наслідки праці є причиною змін у характері трудового процесу, кваліфікації працівника, його дисципліні та ін.

Серед користувачів ВДТ значне місце посідає праця з переважанням виконавських функцій. Вона характеризується нескладністю багаторазово повторюваних розумових операцій: пошук, фіксація інформації, проведення за допомогою ПЕОМ розрахунків та найпростішою інтерпретацією їх результатів, контроль за правильністю виконаних дій та розрахунків.

Чим складніша праця, тим різноманітніші прийоми професійної діяльності, перелік технічних та програмних засобів для їх здійснення, тим частіше відбувається переключення з однієї виробничої операції на іншу та оцінка своїх дій у різних ситуаціях. Отже, характер діяльності та ступінь спеціалізації працівника, особливостями яких є оволодіння зазначеними вище прийомами професійної діяльності, є класифікаційними ознаками його кваліфікації.

Створення нового або злам старого стереотипу здійснення виробничих прийомів підвищує напруженість праці, породжує цілий комплекс ситуацій, які утруднюють роботу та призводять до зниження надійності діяльності. З іншого боку, виконання монотонної роботи з однотипними операціями, що повторюються багаторазово, також може призводити до зростання робочого напруження. У всіх розглянутих випадках поява надмірного стресу зумовлена різними механізмами і тому вимагає застосування різних заходів щодо охорони праці, для профілактики травматизму, збереження здоров'я працюючих та підвищення їх працездатності.

За ступенем внеску розумових компонентів у виконання операцій користувачем ВДТ складність діяльності можна поділити на кілька категорій:

1. Діяльність, яка характеризується виконанням операцій однорідних, ритмічних, легких у виконанні, що не вимагають великого розумового напруження. Прикладами подібної діяльності можуть бути введення інформації у ПЕОМ за певними, заздалегідь відомими формами; копіювання інформації на різних пристроях (дискети, принтер), отримання нової інформації за стандартними запитами, її сортування та передача за призначенням за заздалегідь відомим алгоритмом.

Така діяльність вимагає від користувача ВДТ наявності відповідної професійної підготовки та певних особистісних і психофізіологічних якостей: усидливості, стійкості до виконання копіткої та одноманітної роботи, точності, акуратності, ретельності, дисциплінованості, сумлінності, відповідальності, гарної зорової, слухової та інших видів оперативної пам'яті, швидкості та адекватності реакцій.

2. Діяльність, яка пов'язана із здійсненням логічних операцій, що постійно повторюються: класифікація та систематизація оперативної інформації, виконання обчислювальних процедур, добір потрібного матеріалу за певними ознаками і т. п.

3. Творчі види діяльності, коли у процесі роботи необхідно приймати рішення за відсутності заздалегідь відомого алгоритму.