- •Шкала оцінювання.
- •Змістовий модуль і основи психофізіології трудового навчання
- •Тема 1.1. Предмет та завдання теорії і методики трудового навчання
- •Теорія і методика трудового навчання − галузь педагогічної науки, її предмет і завдання.
- •2. Методи і методики проведення наукових досліджень з теорії і методики трудового навчання.
- •3. Зв’язок теорії і методики трудового навчання з іншими навчальними дисциплінами. (сам. Робота л. 63, 92, 180, 181, 182).
- •Перспективний педагогічний досвід організації трудової підготовки учнів. (сам. Робота л. 33, 40, 62, 126, 137, 187).
- •5. Аналіз навчальної, методичної та наукової літератури з трудової підготовки школярів. (Самостійна робота).
- •1. Розуміння особистості та її структури.
- •Таким чином, у структур особистості можна виділити три її психологічні характеристики:
- •Історичний аспект генезису концепцій особистості.
- •Сучасні теорії особистості.
- •Динамічна функціональна структура особистості.
- •Мал. 1.2.1. Основні підструктури як рівні особистості, на які накладаються характер і здібності.
- •Мал 1.2.2. Соціалізація підструктур особистості.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Тема 1.3. Психологічні основи трудової діяльності людини План
- •Суть і структура трудової діяльності людини.
- •Суть, види та психологічна структура трудових дій людини.
- •Підходи до формування трудових дій та інших елементів трудової діяльності в учнів
- •Мал. 1.3.1. Класифікація видів дій
- •Питання на закріплення і засвоєння начального матеріалу.
- •Тема 1.4. Основи психомоторики людини План
- •Робочі рухи людини: характеристики і класифікація.
- •Мал. 1.4.1. Особливості робочих рухів
- •2. Сенсомоторні процеси людини та їх характеристика.
- •3. Ідеомоторні та емоційно-моторні процеси людини в трудовій діяльності.
- •Тема 1.5. Методи дослідження трудової діяльності людини План
- •Класифікація методів та їх взаємозв’язок.
- •Організаційні методи: порівняльний, лонгітюдний, комплексний.
- •Методи збору емпіричних даних (емпіричні методи).
- •Методи обробки емпіричних даних: якісний і кількісний аналіз інформації.
- •Інтерпретаційні методи: системно-структурний та функціонально-структурний аналізи.
- •Психологічні характеристики людини і форми аналізу трудової діяльності
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Тема 1.6. Психофізіологічний аналіз трудової діяльності учнів План
- •Психофізіологічні особливості працездатності і втоми учнів у трудовій діяльності.
- •Фізіологічне обґрунтування режиму праці і відпочинку учнів.
- •Резерви підвищення продуктивності праці
- •4. Психологічні ритми та їх значення для трудової діяльності людини. В сучасних умовах психологічні аспекти ритмічних процесів в житті і діяльності людини набувають все більше значення.
- •5. Прояви вікових психофізіологічних особливостей людини в процесі праці та їх вплив на засвоєння трудових дій.
- •6. Індивідуальний стиль діяльності учнів в залежності від їх темпераменту.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 1.7. Психологічні основи трудового навчання План
- •Загальна психологічна характеристика процесу навчання.
- •Характеристика технічних і трудових знань та психологічна структура процесу пізнання.
- •Навички і процес їх формування.
- •Мал. 1.7.2. Етапи формування рухових навичок (за к.К.Платоновим)
- •Мал. 1.7.3. Схема формування трудової навички (за с.О.Косіловим)
- •Психологія навчальних вправ.
- •6. Професійні звички.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 1.8. Психологічні основи формування і розвитку технічних і професійних здібностей План
- •Психологічна сутність здібностей.
- •Класифікація здібностей та рівні їх розвитку.
- •Суть і структура технічних здібностей.
- •Характеристика професійних здібностей.
- •Мал. 1.8.2. Схема оцінки професійних здібностей
- •Формування і розвиток технічних і професійних здібностей.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Змістовий модуль іі основи теорії трудової підготовки
- •Тема 2.1. Історія та методологія трудового навчання
- •Історія становлення і розвитку трудового і професійного навчання.
- •Становлення трудового навчання в Україні в дореволюційний період (до 1917 р.).
- •Становлення і розвиток трудової підготовки в загальноосвітніх школах за роки радянської влади.
- •Трудове навчання в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах України.
- •Методологічні основи трудового навчання школярів.
- •Сучасний зарубіжний досвід трудового навчання учнівської молоді.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.2. Трудова підготовка учнів загальноосвітніх навчальних закладів. План
- •1. Сутність, мета, завдання та особливості трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
- •Основні підходи та принципи трудової підготовки школярів як системи.
- •Компоненти системи трудової підготовки, їх функціонування та взаємозв’язок.
- •Зміст трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
- •Педагогічні технології реалізації трудової підготовки учнів.
- •Умови успішної реалізації трудової підготовки школярів.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •М ал. 2.2.1 Схема системи трудової підготовки учнів
- •Тема 2.3. Політехнічні основи трудової підготовки школярів План
- •1. Історія становлення і розвитку політехнічної освіти.
- •2. Суть та завдання політехнічної освіти, її складові частини.
- •3. Зміст і структура політехнічних знань і вмінь.
- •Шляхи здійснення політехнічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.4. Вчитель трудового навчання План
- •Особистість вчителя та її розвиток.
- •2. Основні професійно-педагогічні вміння і здібності вчителя трудового навчання.
- •3. Вимоги до педагогічної і спеціальної підготовки вчителя.
- •4. Система підготовки та підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання.
- •5. Методична література для вчителя
- •Тема 2.5. Дидактичні принципи трудового навчання План.
- •Поняття про дидактичний принцип трудового навчання.
- •Система дидактичних принципів трудового навчання, їх характеристика та шляхи реалізації.
- •А) виховання в процесі трудового навчання.
- •Б, в) науковість в трудовому навчанні, зв’язок теорії з практикою.
- •Г) систематичність і послідовність в трудовому навчанні.
- •Д) доступність навчання.
- •Е) свідомість, активність, самостійність учнів у навчанні.
- •Ж) наочність у трудовому навчанні.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.6. Системи трудового навчання План
- •Поняття системи трудового навчання.
- •Характеристика основних систем трудового навчання.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.7. Виховання учнів у процесі трудового навчання План
- •Суть процесу трудового виховання, його мета і завдання. Складові частини трудового виховання: моральне, естетичне, екологічне, економічне, патріотичне, фізичне.
- •Принципи трудового виховання.
- •Методи і прийоми виховання учнів у процесі трудового навчання.
- •4.Особливості самовиховання учнів у процесі трудової предметно-перетворювальної діяльності.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Змістовий модуль ііі загальні засади методики трудового навчання
- •Тема 3.1. Організаційні форми трудового навчання
- •Система організаційних форм трудового навчання.
- •Урок − основна форма трудового навчання. Типи уроків трудового навчання, їх структура.
- •3. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи.
- •Нетрадиційні уроки трудового навчання.
- •5. Форми організації роботи учнів на уроках трудового навчання, їх характеристика та умови використання.
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.2. Методи трудового навчання План
- •1. Поняття про метод та прийом навчання. Класифікація методів трудового навчання.
- •Мал. 3.2.1. Функції методів навчання
- •Класифікація методів навчання за ю.К.Бабанським
- •Методи викладання (методи роботи вчителя).
- •Мал. 3.2.2. Класифікація методів викладання.
- •Вчитель доповнює відповіді учнів, нагадуючи, як проводяться паралельні прямі лінії та лінії під кутом одна до одної.
- •3. Методи учіння (методи навчальної роботи учнів).
- •3.1. Спостереження.
- •3.2. Лабораторні і виробничі досліди.
- •3.3. Вправи.
- •3.4 Самостійна робота учнів.
- •3.5. Вирішення виробничо-технічних задач.
- •4. Умови відбору методів трудового навчання.
- •5. Поняття про пасивні, активні та інтерактивні методи навчання.
- •Порівняння пасивних та інтерактивних методів навчання
- •Правила для учнів:
- •Мал. 3.2.3. Процес впровадження інтерактивних технологій навчання.
- •Характеристика різних методів навчання
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.3. Метод проектів у трудовому навчанні План
- •Історія розвитку методу проектів
- •Види навчальних проектів.
- •Проектно-технологічна діяльність учнів у трудовому навчанні: суть, функції.
- •5. Методи проектної діяльності учнів в процесі трудового навчання.
- •6. Реалізація методу проектів у трудовому навчанні.
- •Критерії оцінювання творчого проекту
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.4. Новітні освітні технології в трудовому навчанні План
- •Суть новітніх освітніх (педагогічних) технологій.
- •Порівняльна характеристика визначень «педагогічна технологія»
- •Порівняльна характеристика суміжних понять
- •Історичні аспекти та етапи становлення і розвитку новітніх освітніх технологій.
- •3. Інноваційні педагогічні технології в трудовому навчанні та шляхи їх впровадження.
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.5. Діагностика досвіду учнів у трудовОму навчаннІ План
- •1. Теоретичні основи визначення рівня досягнень учнів.
3. Інноваційні педагогічні технології в трудовому навчанні та шляхи їх впровадження.
Загальновизнаної, завершеної класифікації нововведень у педагогіці поки що не створено. Найдоцільніше розглядати нововведення з позиції їх віднесення до тієї чи іншої частини навчально-виховного процесу в загальноосвітніх, професійно-технічних чи вищих навчальних закладах. У залежності від того, в якій галузі освіти відбувається нововведення (що оновлюється), можна виділити такі інновації: а) у змісті і структурі виховання і навчання; б) у технології виховання і навчання; в) у засобах виховання і навчання, в тому числі і в системі запровадження сучасних ТЗН; г) у системі управління навчально-виховним процесом.
За масштабом (обсягом) перетворень інновації поділяють на: а) конкретні (локальні), які не пов’язані між собою; б) модульні, які пов’язані між собою в межах однієї групи предметів, однієї вікової групи учнів, студентів і т.п.; в) системні, які охоплюють в цілому педагогіку взагалі або її частини (історія педагогіки, теорія і методика виховання, дидактика, школознавство) та часткові дидактики, тобто загальні методики (наприклад, методика трудового навчання).
Є угрупування нововведень за типами інноваційного потенціалу:
модифіковані, наприклад, опорні конспекти В. Ф. Шаталова (побудовані на ідеї П. Я. Гальперіна про орієнтовні основи дій);
комбінаторні, наприклад, запровадження в школі лекційно-семінарської системи (форми: урок-лекція, урок-семінар, урок-конференція тощо);
радикальні, наприклад, проектно-технологічний підхід у трудовому навчанні (В. К. Сидоренко, О. М. Коберник, В. Д. Симоненко та ін.), інтегровані курси тощо.
Стосовно трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів основною інновацією з позицій структурності інноваційного процесу є реформування всієї цієї поліструктурної системи. Для України Європейська інтеграція Ї це шлях модернізації економіки, подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, підвищення конкурентної спроможності товарів, вихід на світові ринки, насамперед ринок ЄС. У зв’язку з цим виникають питання, як саме в сучасних умовах формувати навчальну діяльність, здійснювати трудову підготовку учнів загальноосвітніх шкіл, чому навчати і як навчати, які нові завдання виникають на даному етапі розвитку освіти і які шляхи їх вирішення. Сьогодні відповіді на ці запитання ми повинні знаходити не тільки у вітчизняному досвіді виховання, але й враховувати європейські освітні здобутки, які дозволяють освітнім установам і тим, хто навчається, визначати шляхи здійснення трудової підготовки своїх вихованців. Основні засади та особливості реформування трудової підготовки школярів з позицій структури інноваційного процесу розглянуто нами в темі 2.2. Тут же ще раз вкажемо на основні новітні освітні технології, які використовуються в трудовому навчанні:
сучасні інформаційно-комунікаційні технології (комп’ютерні системи: інтелектуального навчання, мікросвіту, сократичного діалогу, адаптивні, експертні, гіпермедійні і гіпертекстові, індивідуалізовані, діагностичні, мультимедійні тощо); у трудовому навчанні комп’ютерні системи використовуються як інформаційні, демонстраційні, тренувальні, контрольні засоби, а також як електронні посібники – детально описані в спеціальній літературі (див. Л. 41, 60, 105 та ін.);
проектні технології (проектно-технологічна діяльність учнів як особистiсно орієнтоване навчання – розглянуто в темі 3.3.);
інтерактивні технології (превентивні: консультації, репетиції, розподіл ролей, тренінги, угрупування; імітаційні: дебати, диспути, ділові й операційні ігри, інсценування, мозковий штурм, колективне та групове проектування, психо- та соціодрами; неімітаційні: вправляння, конференції, круглі столи, практикуми, проблемне навчання, семінари тощо), деякі з них розглянуті в темі 3.2. та описані у відповідній літературі (Л. 29, 30, 54, 62, 135, 152, 204 та ін.) і будуть розглянуті на практичному занятті № 3.1.4 [200];
розвитку творчих здібностей (проблемно-розвивальне навчання: уроки розвитку пам’яті, мислення, уваги, уяви, емоцій, вольових і психомоторних якостей; технологія колективних творчих справ, навчання через дослідження тощо); під цією технологією І.Волков та І. Іванов розуміють організацію сумісної діяльності дорослих і дітей, які беруть участь в колективній творчості, планують і аналізують результати і яка спрямована на суспільну користь; до неї відносяться ТРВЗ, творчі проекти тощо, деякі з них описані у відповідній літературі (Л. 28, 35, 116 та ін.);
особистісно-орієнтованого підходу (технології: Вальдорфська, саморозвитку (М. Монтессорі), С. Френе (друкарня в школі), навчання в малих групах (кооперативне навчання), створення ситуації успіху; це спосіб організації навчання, в процесі якого забезпечується всілякий облік можливостей і здібностей учнів і створюються необхідні умови для розвитку їх індивідуальних особливостей; мета такого навчання – створення умов для забезпечення власної навчальної діяльності учнів і розвиток індивідуальних особливостей кожного. Організація особистісно-орієнтованого уроку полягає не тільки в створенні вчителем творчої атмосфери, а й постійне залучення суб’єктивного досвіду учнів як досвіду їх особистої життєдіяльності;
індивідуалізації та диференціації трудового навчання (різновидність особистісно-орієнтованого підходу) – розробки Г.В.Терещука та його учнів, побудовані на основі диференційованих завдань для вивчення навчальних досягнень учнів та проведення занять з урахуванням типологічних особливостей школярів у залежності від їх успіхів у трудовому навчанні на основі часткових принципів цієї технології (відкритого навчання, збагачення, випереджального навчання, проектного навчання, заміни, алгоритмізації, інтенсифікації початкової стадії формування сенсомоторних навичок, не адаптивної стратегії дій) (див. Л. 62, 165, 166 та ін.);
проблемного навчання – побудова занять на основі системи проблемних завдань та відповідних алгоритмів їх вирішення; для трудового навчання розроблено В. Г. Геттою і Д. О. Тхоржевським та описано у відповідній літературі (Л. 62, 183, 185 та ін.) і буде розглянуто нами на практичному занятті № 3.1.2 [188];
програмованого навчання (І.О.Болдін, В.П.Беспалько, П.Я.Гальперін, Т.Д.Ільїна, З.А.Решетова, Б.Скіннер, Н.Ф.Тализіна та ін.) – програмування як змісту, так і всього процесу навчання (вивчення, повторення, закріплення, контроль) на основі лінійної, розгалуженої чи змішаної програм, частково ця технологія у порівнянні з іншими методами навчання розглянуто в темі 3.2. (детально програмоване навчання як освітня технологія описане у відповідній літературі, наприклад Л. 61, 62 та ін.);
нейро-лінгвістичного програмування (метод ментальної карти або майнд-меп (mind – розум, map – карта), метод тренінгу ефективної комунікації – раппорт через підлаштування та ведення, тощо) – являє собою процес навчання у вигляді руху інформації скрізь нервову систему людини. В моделі НЛП виділяються: вхід інформації, її збереження, переробка і вихід – відтворення в тій чи іншій формі; два види інформації: сенсорна (нейрон) і вербальна (лінгво), звідси і прийшла назва «нейро-лінгвістична»; три типи, три модальності дітей, що відрізняються розвитком візуальних (бачення), аудіальних (слухання) чи кінетичних (дотик) каналів проходження інформації; два типи дітей, що відрізняються розвитком різних півкуль мозку: лівопівкульні (де локалізовані процеси логічного, вербального мислення) та правопівкульні (де в основному зосередженні емоційні процеси). Кожна дитина має своє індивідуальне поєднання особливостей нервової системи, яке і визначає успішність чи неуспішність цієї системи навчання.
Для сучасного суспільства впровадження інноваційних технологій в освіту має не стільки теоретичне, скільки прагматичне значення, оскільки в умовах глобалізації воно стосується його історичного розвитку та перспектив, які пов’язані з так званими «високими технологіями». Їхніми головними аспектами є:
технологізація всіх видів наукових досліджень: природничих, математичних, хімічних, гуманітарних, соціальних, політологічних, культурологічних та ін.;
зміщення державного фінансування зі сфери фундаментальних досліджень у сферу технологічних імплікацій, у розвиток соціальної та інформаційної інфраструктури науки;
впровадження сучасних комп’ютерних і мережевих технологій; створення нових гнучких організаційних форм у вигляді мобільних наукових організацій оперативного реагування на актуальні проблеми; безперервна модернізація та інтеграція науково-дослідних і освітніх систем, підвищення національного престижу освіти, технологій і науки, їхня орієнтація на вирішення проблем стійкого розвитку й усунення загроз дестабілізації у глобальному і локальному масштабах;
зростання і широке застосування нових інформаційно-освітніх технологій;
у практиці прогнозування науки і технологій вища освіта розглядається як структурний елемент науки і механізм створення суспільства, побудованого на знаннях.
Необхідною умовою використання інформаційних технологій є реформування системи освіти, розробка нових дидактичних і методичних концептуальних засад освіти.
Головними напрямами цього процесу мають стати:
створення предметно-орієнтованих навчально-інформаційних середовищ, які дозволяють використовувати мультимедіа, системи гіпермедіа, електронні підручники та ін.;
освоєння засобів комунікації (комп’ютерної мережі, телефонного, телевізійного, супутникового зв’язку для обміну інформацією);
навчання правил і навичок «навігації» в інформаційному просторі;
розвиток дистанційної освіти.
Навчання з використанням новітніх технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах класичної освіти: навчання, працевлаштування, планування кар’єри, безперервна освіта.
Джерела і складові частини новітніх педагогічних технологій, які дозволяють впроваджувати їх у практику роботи навчальних закладів:
соціальні перетворення і нове педагогічне мислення;
наука (педагогіка, психологія, соціологія та ін.);
перспективний педагогічний досвід;
досвід минулого, вітчизняний і зарубіжний;
етнопедагогіка (народна педагогіка).
Розглянуті питання новітніх освітніх технологій дають тільки основні орієнтири щодо їх суті та шляхів впровадження. Реальне ж їх використання в процесі трудового навчання залежить від різних факторів і в першу чергу від педагогічної майстерності вчителя.