- •Шкала оцінювання.
- •Змістовий модуль і основи психофізіології трудового навчання
- •Тема 1.1. Предмет та завдання теорії і методики трудового навчання
- •Теорія і методика трудового навчання − галузь педагогічної науки, її предмет і завдання.
- •2. Методи і методики проведення наукових досліджень з теорії і методики трудового навчання.
- •3. Зв’язок теорії і методики трудового навчання з іншими навчальними дисциплінами. (сам. Робота л. 63, 92, 180, 181, 182).
- •Перспективний педагогічний досвід організації трудової підготовки учнів. (сам. Робота л. 33, 40, 62, 126, 137, 187).
- •5. Аналіз навчальної, методичної та наукової літератури з трудової підготовки школярів. (Самостійна робота).
- •1. Розуміння особистості та її структури.
- •Таким чином, у структур особистості можна виділити три її психологічні характеристики:
- •Історичний аспект генезису концепцій особистості.
- •Сучасні теорії особистості.
- •Динамічна функціональна структура особистості.
- •Мал. 1.2.1. Основні підструктури як рівні особистості, на які накладаються характер і здібності.
- •Мал 1.2.2. Соціалізація підструктур особистості.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Тема 1.3. Психологічні основи трудової діяльності людини План
- •Суть і структура трудової діяльності людини.
- •Суть, види та психологічна структура трудових дій людини.
- •Підходи до формування трудових дій та інших елементів трудової діяльності в учнів
- •Мал. 1.3.1. Класифікація видів дій
- •Питання на закріплення і засвоєння начального матеріалу.
- •Тема 1.4. Основи психомоторики людини План
- •Робочі рухи людини: характеристики і класифікація.
- •Мал. 1.4.1. Особливості робочих рухів
- •2. Сенсомоторні процеси людини та їх характеристика.
- •3. Ідеомоторні та емоційно-моторні процеси людини в трудовій діяльності.
- •Тема 1.5. Методи дослідження трудової діяльності людини План
- •Класифікація методів та їх взаємозв’язок.
- •Організаційні методи: порівняльний, лонгітюдний, комплексний.
- •Методи збору емпіричних даних (емпіричні методи).
- •Методи обробки емпіричних даних: якісний і кількісний аналіз інформації.
- •Інтерпретаційні методи: системно-структурний та функціонально-структурний аналізи.
- •Психологічні характеристики людини і форми аналізу трудової діяльності
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Тема 1.6. Психофізіологічний аналіз трудової діяльності учнів План
- •Психофізіологічні особливості працездатності і втоми учнів у трудовій діяльності.
- •Фізіологічне обґрунтування режиму праці і відпочинку учнів.
- •Резерви підвищення продуктивності праці
- •4. Психологічні ритми та їх значення для трудової діяльності людини. В сучасних умовах психологічні аспекти ритмічних процесів в житті і діяльності людини набувають все більше значення.
- •5. Прояви вікових психофізіологічних особливостей людини в процесі праці та їх вплив на засвоєння трудових дій.
- •6. Індивідуальний стиль діяльності учнів в залежності від їх темпераменту.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 1.7. Психологічні основи трудового навчання План
- •Загальна психологічна характеристика процесу навчання.
- •Характеристика технічних і трудових знань та психологічна структура процесу пізнання.
- •Навички і процес їх формування.
- •Мал. 1.7.2. Етапи формування рухових навичок (за к.К.Платоновим)
- •Мал. 1.7.3. Схема формування трудової навички (за с.О.Косіловим)
- •Психологія навчальних вправ.
- •6. Професійні звички.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 1.8. Психологічні основи формування і розвитку технічних і професійних здібностей План
- •Психологічна сутність здібностей.
- •Класифікація здібностей та рівні їх розвитку.
- •Суть і структура технічних здібностей.
- •Характеристика професійних здібностей.
- •Мал. 1.8.2. Схема оцінки професійних здібностей
- •Формування і розвиток технічних і професійних здібностей.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Змістовий модуль іі основи теорії трудової підготовки
- •Тема 2.1. Історія та методологія трудового навчання
- •Історія становлення і розвитку трудового і професійного навчання.
- •Становлення трудового навчання в Україні в дореволюційний період (до 1917 р.).
- •Становлення і розвиток трудової підготовки в загальноосвітніх школах за роки радянської влади.
- •Трудове навчання в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах України.
- •Методологічні основи трудового навчання школярів.
- •Сучасний зарубіжний досвід трудового навчання учнівської молоді.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.2. Трудова підготовка учнів загальноосвітніх навчальних закладів. План
- •1. Сутність, мета, завдання та особливості трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
- •Основні підходи та принципи трудової підготовки школярів як системи.
- •Компоненти системи трудової підготовки, їх функціонування та взаємозв’язок.
- •Зміст трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
- •Педагогічні технології реалізації трудової підготовки учнів.
- •Умови успішної реалізації трудової підготовки школярів.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •М ал. 2.2.1 Схема системи трудової підготовки учнів
- •Тема 2.3. Політехнічні основи трудової підготовки школярів План
- •1. Історія становлення і розвитку політехнічної освіти.
- •2. Суть та завдання політехнічної освіти, її складові частини.
- •3. Зміст і структура політехнічних знань і вмінь.
- •Шляхи здійснення політехнічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.4. Вчитель трудового навчання План
- •Особистість вчителя та її розвиток.
- •2. Основні професійно-педагогічні вміння і здібності вчителя трудового навчання.
- •3. Вимоги до педагогічної і спеціальної підготовки вчителя.
- •4. Система підготовки та підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання.
- •5. Методична література для вчителя
- •Тема 2.5. Дидактичні принципи трудового навчання План.
- •Поняття про дидактичний принцип трудового навчання.
- •Система дидактичних принципів трудового навчання, їх характеристика та шляхи реалізації.
- •А) виховання в процесі трудового навчання.
- •Б, в) науковість в трудовому навчанні, зв’язок теорії з практикою.
- •Г) систематичність і послідовність в трудовому навчанні.
- •Д) доступність навчання.
- •Е) свідомість, активність, самостійність учнів у навчанні.
- •Ж) наочність у трудовому навчанні.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.6. Системи трудового навчання План
- •Поняття системи трудового навчання.
- •Характеристика основних систем трудового навчання.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.7. Виховання учнів у процесі трудового навчання План
- •Суть процесу трудового виховання, його мета і завдання. Складові частини трудового виховання: моральне, естетичне, екологічне, економічне, патріотичне, фізичне.
- •Принципи трудового виховання.
- •Методи і прийоми виховання учнів у процесі трудового навчання.
- •4.Особливості самовиховання учнів у процесі трудової предметно-перетворювальної діяльності.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Змістовий модуль ііі загальні засади методики трудового навчання
- •Тема 3.1. Організаційні форми трудового навчання
- •Система організаційних форм трудового навчання.
- •Урок − основна форма трудового навчання. Типи уроків трудового навчання, їх структура.
- •3. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи.
- •Нетрадиційні уроки трудового навчання.
- •5. Форми організації роботи учнів на уроках трудового навчання, їх характеристика та умови використання.
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.2. Методи трудового навчання План
- •1. Поняття про метод та прийом навчання. Класифікація методів трудового навчання.
- •Мал. 3.2.1. Функції методів навчання
- •Класифікація методів навчання за ю.К.Бабанським
- •Методи викладання (методи роботи вчителя).
- •Мал. 3.2.2. Класифікація методів викладання.
- •Вчитель доповнює відповіді учнів, нагадуючи, як проводяться паралельні прямі лінії та лінії під кутом одна до одної.
- •3. Методи учіння (методи навчальної роботи учнів).
- •3.1. Спостереження.
- •3.2. Лабораторні і виробничі досліди.
- •3.3. Вправи.
- •3.4 Самостійна робота учнів.
- •3.5. Вирішення виробничо-технічних задач.
- •4. Умови відбору методів трудового навчання.
- •5. Поняття про пасивні, активні та інтерактивні методи навчання.
- •Порівняння пасивних та інтерактивних методів навчання
- •Правила для учнів:
- •Мал. 3.2.3. Процес впровадження інтерактивних технологій навчання.
- •Характеристика різних методів навчання
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.3. Метод проектів у трудовому навчанні План
- •Історія розвитку методу проектів
- •Види навчальних проектів.
- •Проектно-технологічна діяльність учнів у трудовому навчанні: суть, функції.
- •5. Методи проектної діяльності учнів в процесі трудового навчання.
- •6. Реалізація методу проектів у трудовому навчанні.
- •Критерії оцінювання творчого проекту
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.4. Новітні освітні технології в трудовому навчанні План
- •Суть новітніх освітніх (педагогічних) технологій.
- •Порівняльна характеристика визначень «педагогічна технологія»
- •Порівняльна характеристика суміжних понять
- •Історичні аспекти та етапи становлення і розвитку новітніх освітніх технологій.
- •3. Інноваційні педагогічні технології в трудовому навчанні та шляхи їх впровадження.
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.5. Діагностика досвіду учнів у трудовОму навчаннІ План
- •1. Теоретичні основи визначення рівня досягнень учнів.
Принципи трудового виховання.
Складність виховного процесу потребує, щоб його цілеспрямована організація здійснювалася на основі єдиних принципів, яких повинні дотримуватися кожна школа і кожен вчитель.
Принципи виховання – керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації та методів виховного процесу.
Процес виховання ґрунтується на таких принципах.
- єдності трудового виховання і загального розвитку особистості (морального, інтелектуального, естетичного, фізичного);
- виявлення і розвитку індивідуальності в праці;
- високої моральності праці, її суспільно корисної спрямованості;
- залучення дитини до різноманітних видів продуктивної праці;
- постійності, безперервності, посильності праці;
- творчого характеру праці;
- єдності праці та багатогранності життя.
Зміст трудового виховання школярів визначається навчальною програмою трудового навчання для кожного класу.
Цілеспрямованість виховання. Передбачає спрямування виховної роботи на досягнення основної мети виховання - всебічно розвиненої особистості, підготовки її до свідомої та активної трудової діяльності. Реалізується цей принцип за умови підпорядкованості виховної роботи загальній меті, знання цієї мети вчителями і вихованцями, недопущення стихійності у вихованні, наявності перспективи, проектування рівня вихованості особистості відповідно до запланованої мети.
Зв'язок виховання з життям. Його суть - виховна діяльність школи має орієнтувати учнів на те, що вони повинні жити життям суспільства, брати посильну участь у ньому вже за шкільною партою і готуватися до трудової діяльності. Реалізація цього принципу передбачає використання у виховній роботі краєзнавчого матеріалу, систематичне ознайомлення учнів із суспільно-політичними подіями в країні, залучення їх до посильної участі в громадській роботі.
Прилучаючись до активного життя, школярі засвоюють досвід старших поколінь, можуть і повинні брати посильну участь у процесі державотворення. Завдяки цьому в них формується психологічна, моральна і практична готовність до самостійного суспільного життя й трудової діяльності.
Єдність свідомості та поведінки у вихованні. Поведінка людини - це її свідомість у дії. Виховання такої єдності свідомості - складний і суперечливий процес, оскільки формування навичок правильної поведінки набагато складніше, ніж виховання свідомості. Для подолання цієї суперечності необхідне правильне співвідношення методів формування свідомості та суспільної поведінки, запобігання відхиленням у них, вироблення в учнів несприйнятливості до будь-яких негативних впливів, готовності боротися з ними.
Виховання в праці. В основі цього принципу - ідея, що формування особистості безпосередньо залежить від її діяльності, від особистої участі в праці. Цей принцип спирається і на таку психологічну якість, як прагнення дитини до активної діяльності. Реалізується за умови усвідомлення учнями, що праця - єдине джерело задоволення матеріальних і духовних потреб, чинник усебічного розвитку особистості, сумлінне ставлення до неї - важлива позитивна риса.
Комплексний підхід у вихованні. Ґрунтується на діалектичній взаємозалежності педагогічних явищ і процесів. Втілення його в життя передбачає: єдність мети, завдань і змісту виховання; єдність форм, методів і прийомів виховання; єдність виховних впливів школи, сім'ї, громадськості, засобів масової інформації, вулиці; врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; єдність виховання і самовиховання; постійне вивчення рівня вихованості учня і коригування виховної роботи.
Наголошуючи на важливості та необхідності дотримання цього принципу, В. Сухомлинський писав, що не можна вилучати з системи виховання жоден аспект. Упустивши щось одне - виховання переконань, виховання людяності, виховання любові до праці - вже не вдасться вирішити інші завдання.
Виховання особистості в колективі. Індивід стає особистістю завдяки спілкуванню і пов'язаному з ним відокремленню. Найкращі умови для спілкування й відокремлення створюються в колективі. Отже, цей принцип виховання зумовлений об'єктивними закономірностями розвитку дитини і відповідає природі суспільства. Його реалізація передбачає усвідомлення учнями того, що колектив - могутній засіб виховання, що певні риси особистості формуються тільки в колективі, значення згуртованості колективу та його думки для виховання школярів, участь учнів у самоврядуванні сприяють розвиткові самостійності, самодіяльності, ініціативи та ін. Найбільша виховна цінність колективу в тому, що між його членами виникають найрізноманітніші стосунки: взаємної відповідальності й залежності організаторів і виконавців, між вихователями і вихованцями, між старшими й молодшими, міжособистісні стосунки (симпатії, товариськості, дружби, любові).
Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів. Педагогічне керівництво зумовлюється відсутністю в учнів життєвого досвіду; виховання творчої особистості можливе, якщо існують умови для вияву самостійності й творчості, схвалюються ініціатива та самодіяльність. Цей принцип передбачає безпосередню участь учнів у плануванні своїх громадських справ, усвідомлення їх необхідності й значення, контроль за їх виконанням, оцінювання досягнутих результатів. При цьому важливо запобігти жорсткому регламентуванню діяльності дитячого самоврядування, адмініструванню, надмірній опіці.
Поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього. У цьому – головний сенс гуманістичної педагогіки щодо формування необхідних взаємин вихователів і вихованців. Цей принцип передбачає: єдність вимог до вихованців з боку педагогів, контроль за їх поведінкою, гуманне ставлення до них, поважання їхньої думки та ін. Його втілення в життя ускладнюється тим, що серед учнів нерідко є складні, озлоблені діти. Педагог повинен бути терплячим до всіх дітей без винятку, поважати їх людську гідність. А. Макаренко наголошував, що треба висувати якнайбільше вимог до людини, але водночас і виявляти якнайбільше поваги до неї. Розумна вимогливість є також свідченням поваги до особистості дитини, її виховний потенціал зростає, якщо вона доцільна, випливає з потреб виховного процесу, із завдань всебічного розвитку особистості.
Індивідуальний підхід до учнів у вихованні. Такий підхід як індивідуальна корекція загальної системи виховання - важлива вимога до організації виховного процесу і одна з умов підвищення його ефективності. Виховні заходи, які не враховують цієї вимоги, не зачіпають внутрішніх сторін особистості вихованця й тому малоефективні. Результати виховного процесу значною мірою залежать від того, наскільки в ньому враховано вікові та індивідуальні особливості учнів. "Вихователь повинен прагнути пізнати людину такою, - писав К. Ушинський, - якою вона є насправді, з усіма її слабкостями і в усій її величі, з усіма її буденними дрібними потребами і з усіма її великими духовними вимогами... Тоді тільки буде він спроможний черпати в самій природі людини засоби виховного впливу, - а засоби ці величезні".
Принцип системності, послідовності й наступності у вихованні. Виходить з того, що для формування свідомості, вироблення навичок і звичок поведінки потрібна система певних послідовних виховних заходів. Такі якості людської особистості не можна сформувати, якщо виховний процес являтиме собою випадковий набір виховних впливів, що матимуть епізодичний, а не системний характер. Реалізація цього принципу передбачає передусім, що залежно від віку та рівня розвитку учнів педагог добирає зміст і методику виховної роботи з ними. З віком змінюється педагогічне керівництво дитячим колективом, що виявляється у наданні йому більшої самостійності в усіх питаннях його життєдіяльності. Підвищується і вимогливість до нього вихователів. Важливо прогнозувати можливі наслідки заходів впливу на школяра. Індивідуальний підхід потрібен до кожного вихованця, а не лише до тих, хто вирізняється незвичною поведінкою. Досвідчені педагоги намагаються бачити кожного учня таким, яким він є, і відповідно до цього будувати виховну роботу з класом.
Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості. Повинна охоплювати всі сторони навчально-виховної роботи школи, всі форми діяльності учнівського та педагогічного колективів, сім'ї, знаходити свій вияв у змісті, формах навчання та виховання, у правилах поведінки школярів, у стилі життя школи, її традиціях. Така єдність є однією з умов оптимізації виховного процесу. Школа як провідна ланка в системі виховання учнівської молоді повинна не лише залучати до цієї справи сім'ю, громадські та інші організації, а й озброювати їх основами психолого-педагогічних знань, передовим досвідом виховання, дбати про підвищення педагогічної культури батьків.