- •Шкала оцінювання.
- •Змістовий модуль і основи психофізіології трудового навчання
- •Тема 1.1. Предмет та завдання теорії і методики трудового навчання
- •Теорія і методика трудового навчання − галузь педагогічної науки, її предмет і завдання.
- •2. Методи і методики проведення наукових досліджень з теорії і методики трудового навчання.
- •3. Зв’язок теорії і методики трудового навчання з іншими навчальними дисциплінами. (сам. Робота л. 63, 92, 180, 181, 182).
- •Перспективний педагогічний досвід організації трудової підготовки учнів. (сам. Робота л. 33, 40, 62, 126, 137, 187).
- •5. Аналіз навчальної, методичної та наукової літератури з трудової підготовки школярів. (Самостійна робота).
- •1. Розуміння особистості та її структури.
- •Таким чином, у структур особистості можна виділити три її психологічні характеристики:
- •Історичний аспект генезису концепцій особистості.
- •Сучасні теорії особистості.
- •Динамічна функціональна структура особистості.
- •Мал. 1.2.1. Основні підструктури як рівні особистості, на які накладаються характер і здібності.
- •Мал 1.2.2. Соціалізація підструктур особистості.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Тема 1.3. Психологічні основи трудової діяльності людини План
- •Суть і структура трудової діяльності людини.
- •Суть, види та психологічна структура трудових дій людини.
- •Підходи до формування трудових дій та інших елементів трудової діяльності в учнів
- •Мал. 1.3.1. Класифікація видів дій
- •Питання на закріплення і засвоєння начального матеріалу.
- •Тема 1.4. Основи психомоторики людини План
- •Робочі рухи людини: характеристики і класифікація.
- •Мал. 1.4.1. Особливості робочих рухів
- •2. Сенсомоторні процеси людини та їх характеристика.
- •3. Ідеомоторні та емоційно-моторні процеси людини в трудовій діяльності.
- •Тема 1.5. Методи дослідження трудової діяльності людини План
- •Класифікація методів та їх взаємозв’язок.
- •Організаційні методи: порівняльний, лонгітюдний, комплексний.
- •Методи збору емпіричних даних (емпіричні методи).
- •Методи обробки емпіричних даних: якісний і кількісний аналіз інформації.
- •Інтерпретаційні методи: системно-структурний та функціонально-структурний аналізи.
- •Психологічні характеристики людини і форми аналізу трудової діяльності
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Тема 1.6. Психофізіологічний аналіз трудової діяльності учнів План
- •Психофізіологічні особливості працездатності і втоми учнів у трудовій діяльності.
- •Фізіологічне обґрунтування режиму праці і відпочинку учнів.
- •Резерви підвищення продуктивності праці
- •4. Психологічні ритми та їх значення для трудової діяльності людини. В сучасних умовах психологічні аспекти ритмічних процесів в житті і діяльності людини набувають все більше значення.
- •5. Прояви вікових психофізіологічних особливостей людини в процесі праці та їх вплив на засвоєння трудових дій.
- •6. Індивідуальний стиль діяльності учнів в залежності від їх темпераменту.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 1.7. Психологічні основи трудового навчання План
- •Загальна психологічна характеристика процесу навчання.
- •Характеристика технічних і трудових знань та психологічна структура процесу пізнання.
- •Навички і процес їх формування.
- •Мал. 1.7.2. Етапи формування рухових навичок (за к.К.Платоновим)
- •Мал. 1.7.3. Схема формування трудової навички (за с.О.Косіловим)
- •Психологія навчальних вправ.
- •6. Професійні звички.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 1.8. Психологічні основи формування і розвитку технічних і професійних здібностей План
- •Психологічна сутність здібностей.
- •Класифікація здібностей та рівні їх розвитку.
- •Суть і структура технічних здібностей.
- •Характеристика професійних здібностей.
- •Мал. 1.8.2. Схема оцінки професійних здібностей
- •Формування і розвиток технічних і професійних здібностей.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Змістовий модуль іі основи теорії трудової підготовки
- •Тема 2.1. Історія та методологія трудового навчання
- •Історія становлення і розвитку трудового і професійного навчання.
- •Становлення трудового навчання в Україні в дореволюційний період (до 1917 р.).
- •Становлення і розвиток трудової підготовки в загальноосвітніх школах за роки радянської влади.
- •Трудове навчання в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах України.
- •Методологічні основи трудового навчання школярів.
- •Сучасний зарубіжний досвід трудового навчання учнівської молоді.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.2. Трудова підготовка учнів загальноосвітніх навчальних закладів. План
- •1. Сутність, мета, завдання та особливості трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
- •Основні підходи та принципи трудової підготовки школярів як системи.
- •Компоненти системи трудової підготовки, їх функціонування та взаємозв’язок.
- •Зміст трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
- •Педагогічні технології реалізації трудової підготовки учнів.
- •Умови успішної реалізації трудової підготовки школярів.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •М ал. 2.2.1 Схема системи трудової підготовки учнів
- •Тема 2.3. Політехнічні основи трудової підготовки школярів План
- •1. Історія становлення і розвитку політехнічної освіти.
- •2. Суть та завдання політехнічної освіти, її складові частини.
- •3. Зміст і структура політехнічних знань і вмінь.
- •Шляхи здійснення політехнічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.4. Вчитель трудового навчання План
- •Особистість вчителя та її розвиток.
- •2. Основні професійно-педагогічні вміння і здібності вчителя трудового навчання.
- •3. Вимоги до педагогічної і спеціальної підготовки вчителя.
- •4. Система підготовки та підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання.
- •5. Методична література для вчителя
- •Тема 2.5. Дидактичні принципи трудового навчання План.
- •Поняття про дидактичний принцип трудового навчання.
- •Система дидактичних принципів трудового навчання, їх характеристика та шляхи реалізації.
- •А) виховання в процесі трудового навчання.
- •Б, в) науковість в трудовому навчанні, зв’язок теорії з практикою.
- •Г) систематичність і послідовність в трудовому навчанні.
- •Д) доступність навчання.
- •Е) свідомість, активність, самостійність учнів у навчанні.
- •Ж) наочність у трудовому навчанні.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.6. Системи трудового навчання План
- •Поняття системи трудового навчання.
- •Характеристика основних систем трудового навчання.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.7. Виховання учнів у процесі трудового навчання План
- •Суть процесу трудового виховання, його мета і завдання. Складові частини трудового виховання: моральне, естетичне, екологічне, економічне, патріотичне, фізичне.
- •Принципи трудового виховання.
- •Методи і прийоми виховання учнів у процесі трудового навчання.
- •4.Особливості самовиховання учнів у процесі трудової предметно-перетворювальної діяльності.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Змістовий модуль ііі загальні засади методики трудового навчання
- •Тема 3.1. Організаційні форми трудового навчання
- •Система організаційних форм трудового навчання.
- •Урок − основна форма трудового навчання. Типи уроків трудового навчання, їх структура.
- •3. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи.
- •Нетрадиційні уроки трудового навчання.
- •5. Форми організації роботи учнів на уроках трудового навчання, їх характеристика та умови використання.
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.2. Методи трудового навчання План
- •1. Поняття про метод та прийом навчання. Класифікація методів трудового навчання.
- •Мал. 3.2.1. Функції методів навчання
- •Класифікація методів навчання за ю.К.Бабанським
- •Методи викладання (методи роботи вчителя).
- •Мал. 3.2.2. Класифікація методів викладання.
- •Вчитель доповнює відповіді учнів, нагадуючи, як проводяться паралельні прямі лінії та лінії під кутом одна до одної.
- •3. Методи учіння (методи навчальної роботи учнів).
- •3.1. Спостереження.
- •3.2. Лабораторні і виробничі досліди.
- •3.3. Вправи.
- •3.4 Самостійна робота учнів.
- •3.5. Вирішення виробничо-технічних задач.
- •4. Умови відбору методів трудового навчання.
- •5. Поняття про пасивні, активні та інтерактивні методи навчання.
- •Порівняння пасивних та інтерактивних методів навчання
- •Правила для учнів:
- •Мал. 3.2.3. Процес впровадження інтерактивних технологій навчання.
- •Характеристика різних методів навчання
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.3. Метод проектів у трудовому навчанні План
- •Історія розвитку методу проектів
- •Види навчальних проектів.
- •Проектно-технологічна діяльність учнів у трудовому навчанні: суть, функції.
- •5. Методи проектної діяльності учнів в процесі трудового навчання.
- •6. Реалізація методу проектів у трудовому навчанні.
- •Критерії оцінювання творчого проекту
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.4. Новітні освітні технології в трудовому навчанні План
- •Суть новітніх освітніх (педагогічних) технологій.
- •Порівняльна характеристика визначень «педагогічна технологія»
- •Порівняльна характеристика суміжних понять
- •Історичні аспекти та етапи становлення і розвитку новітніх освітніх технологій.
- •3. Інноваційні педагогічні технології в трудовому навчанні та шляхи їх впровадження.
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.5. Діагностика досвіду учнів у трудовОму навчаннІ План
- •1. Теоретичні основи визначення рівня досягнень учнів.
Методологічні основи трудового навчання школярів.
Поділ праці, зумовлений розвитком мануфактурного і фабричного виробництва, привів до значного підвищення продуктивності праці. Поте це позитивне явище супроводжувалося негативними процесами, що позначалися на умовах існування кожного робітника. Поділ праці став можливим завдяки тому, що відбулася диференціація технологічних процесів, тобто вони були подрібнені на окремі операції. Це дало можливість спеціалізувати робітників за операціями, знизивши рівень їхньої кваліфікації і відповідно заробітної плати.
Особливо важкі умови створилися для робітників у системі фабричного виробництва. Не маючи ніяких теоретичних технічних знань і, володіючи дуже обмеженим колом елементарних трудових навичок, робітники не були підготовлені до зміни професії і тому за всяку ціну намагалися утриматися на своєму робочому місці, дозволяючи фабрикантові безсоромно оббирати себе. Водночас потреба в зміні професії (повній або частковій) виникала увесь час у зв’язку з технічним прогресом. Під впливом конкуренції капіталісти змушені були невпинно вдосконалювати технічну базу виробництва. Це приводило до суперечності між технічною базою великої промисловості, яка висувала до робітника високі вимоги, і його справжніми можливостями. Отже, велика промисловість, „як питання життя і смерті, ставить завдання: потворність нещасного резервного робітничого населення, яке тримають про запас для мінливих потреб капіталу в експлуатації, замінити абсолютною придатністю людини для мінливих потреб у праці; часткового робітника, простого носія певної часткової суспільної функції, замінити всебічно розвиненим індивідом, для якого суспільні функції є способом життєдіяльності, що приходять на зміну один одному”.
В той же час практикою було доведено, що поєднання навчання з продуктивною працею потрібне для виховання всебічно розвиненої людини: „З фабричної системи, як можна простежити в деталях у Роберта Оуена, виріс зародок виховання епохи майбутнього, коли для всіх дітей понад певний вік продуктивна праця сполучатиметься з навчанням і гімнастикою не тільки як один із засобів для збільшення суспільного виробництва, але й як засіб для вироблення всебічно розвинених людей”.
Сама ідея поєднання навчання з продуктивною працею не була новою. Вона зустрічається у творах Томаса Мора, Шарля Фур’є, Роберта Оуена та інших видатних робітників освіти для дітей трудящих.
Проте наукового обґрунтування як засобу всебічного розвитку особистості ця ідея набула лише в ХІХ ст. Цього вдалося досягти, коли принцип навчання з продуктивною працею зв’язали з сучасним для тог часу рівнем виробництва, тобто з великим капіталістичним виробництвом.
Прогресивні мислителі середньовіччя, розуміючи потребу забезпечення підростаючому поколінню вільного вибору професії, вважали за можливе досягнення мети ознайомленням учнів з багатьма професіями, тобто через багаторемісництво.
Новий підхід до розв’язування проблеми ґрунтувався на зовсім іншій основі. Було доведено, що з виникненням великої промисловості наука стає продуктивною силою, що прогрес у галузі техніки, технології і організації виробництва ґрунтується на досягненнях природознавства. Тому до ознайомлення з основами виробництва треба підходити з позицій тих природничонаукових закономірностей і явищ, які покладено в основу виробничих процесів.
Прихильники нового підходу розглядали політехнічну освіту як засіб ознайомлення учнів з основами виробництва, підготовки їх до вільного вибору і заміни професії в зв’язку з дією закону переміни виду праці.
Розглядаючи методологічні основи школи, не можна не зазначити, що під час перебудови народної освіти робляться спроби переглянути ряд принципових положень, які стосуються також трудового навчання. Ці спроби ще не знайшли логічного завершення та відображення у навчальних планах і програмах. Тому про них можна говорити, як про певні тенденції, які відбивають вимоги часу і повинні бути враховані у практичній діяльності школи.
У зв’язку з продуктивною працею учнів підкреслюється, що вона повинна бути добровільною, а не обов’язковою, як це передбачається нині. Таке твердження не можна вважати безпідставним, проте не можна і не бачити, що для здійснення його у нашому суспільстві ще не створено належних умов. Досвід показує, що залучення дітей до продуктивної праці на підприємствах не викликає інтересу у більшості учнів та не знаходить підтримки у їхніх батьків. Це пояснюється неправильним уявленням про загальнолюдські цінності у галузі трудової підготовки та виявляється у зневажливому ставленні до робітничих професій. Тому основним шляхом залучення учнів до продуктивної праці на сьогодні залишається предмет „Трудове навчання”. Відмовлятися від нього ніяк не можна. Між тим такі пропозиції вносяться і знаходять певну підтримку.
До новітніх вимог щодо продуктивної праці, які стосуються методологічної сторони справи, слід віднести таку, як диференціація її змісту. Незважаючи на те, що трудове навчання на сьогоднішній день є навчальним предметом, який у школі найбільше відповідає зазначеній вимозі, його резерви далеко не вичерпані. За своєю природою трудове навчання дозволяє диференціювати зміст навчального матеріалу для кожного учня, тобто забезпечити індивідуальний підхід у змістовному плані. Таке твердження випливає з особливостей як змісту трудового навчання, так і з суті форм та методів організації навчальної діяльності, які тут застосовуються.
Деякі проблеми на рівні методології виникають у зв’язку з перебудовою при здійсненні профорієнтаційної та виховної роботи.
У всьому цивілізованому світі профорієнтаційна робота розглядається як одна з спеціальних програм захисту прав людини, яка гарантує кожному об’єктивну характеристику його можливостей щодо вибору трудового шляху, таких шлях має відповідати психофізіологічним особливостям людини та враховувати інтереси суспільства.
У Радянському Союзі питання ставилось зовсім інакше. Профорієнтаційної служби не було. Спеціалісти (методисти, консультанти) не готувались. Направлення на роботу здійснювалося за розпорядком. За закликами комсомолу молодь, не маючи ніякої кваліфікації, виїздили на „будівлі комунізму” у Сибір, на Далекий Схід. Отже, працевлаштування в Радянському Союзі здійснювалось без врахування прав людини і навіть її можливостей.
До трудового виховання у багатьох країнах ставляться індиферентно, не вважають його одним із завдань загальноосвітньої школи. На думку деяких західних ідеологів, людина має самостійно обирати або шлях продуктивної діяльності, або ж існування на соціальні допомоги, які багаті держави спроможні надати. Такий підхід протирічить традиціям українського народу, які закладені з прадавніх часів у його ментальність. В українському суспільстві завжди трудове виховання починалось у сім’ї, а потім до цього підключались навчальні заклади. Немає ніяких підстав змінювати цю методологію і в сучасній школі.
З точки зору методології слід зазначити, що трудове навчання разом з іншими освітніми предметами відіграє важливу роль у здійсненні таких загальноосвітніх завдань, як розумовий і фізичний розвиток, моральне, економічне, екологічне та естетичне виховання учнів, формування їхнього світогляду в цілому. Це досягається завдяки специфічним особливостям трудового навчання. Залучення до участі у різних видах конструкторсько-технологічної діяльності є ефективним засобом розумового розвитку школярів, фізіологічно обґрунтовані норми фізичного навантаження у процесі практичної діяльності сприяють загальному розвиткові організму, вдосконаленню координації рухів та інших сенсомоторних якостей особистості. Систематична участь учнів у колективних трудових процесах створює основу для виховання таких важливих для сучасної людини якостей, як комунікативність, взаємодопомога, підприємливість, сприймання здорового духу суперництва. Заняття художніми промислами стимулюють культурний розвиток учнів через виховання естетичного смаку та розуміння прекрасного.
У процесі формування технологічних понять і вмінь учні краще засвоюють закономірності розвитку суспільства і включаються в активну перетворювальну діяльність. Поєднання навчання з продуктивною працею забезпечує дієвість їхніх поглядів та переконань, сприяє досягненню єдності світогляду та повсякденної практичної поведінки. В цьому полягає загальноосвітнє значення трудового навчання, його актуальність для сучасного освітнього процесу в Україні. Трудове навчання повинно стати невід’ємною складовою частиною особистiсно орієнтованої моделі освіти, сприяти забезпеченню формування соціально-активної особистості, здатної до конструктивного перетворення довкілля на засадах гармонії, краси і доцільності.
В основу визначення змісту трудового навчання покладені такі теорії:
психолого-педагогічна теорія гармонійного розвитку особистості;
психологічна теорія діяльності;
психологічна теорія переносу.
Проблема гармонійного розвитку школярів існує реально. проведені свого часу Академією медичних наук дослідження засвідчили однобічне перевантаження учнів розумовою діяльністю. Внаслідок цього діти, які навчаються на „добре” і „відмінно” (від 7 до 12 балів), по закінченні школи мають близько 3-4 хронічних захворювань.
Фізіологи ж доводять, що найефективніше розвантаження дитячого організму від розумової втоми відбувається при переході до фізичної праці. Саме таку переорієнтацію забезпечує трудове навчання, в якому до 80% навчального часу займають різні види практичної роботи.
Завдяки опорі на творчу продуктивну працю трудове навчання позитивно впливає також на інтелектуальний і духовний розвиток дітей.
З погляду теорії діяльності, особливістю трудового навчання є тісне поєднання навчання з продуктивною працею. Всі знання, які здобувають учні, відразу ж знаходять застосування, а вся практична діяльність є суспільно корисною.
Навчання, при якому теорія пов’язується з продуктивною працею, має якісно іншу загальноосвітню і виховну цінність. При значній економії часу і зусиль, крім самого оволодіння знаннями і вміннями, такий зв’язок забезпечує розширення і закріплення знань. Підтверджує їхню доцільність, забезпечує розуміння значення для потреб людини.
Іншою особливістю практичної діяльності школярів у трудовому навчанні є його продуктивний, а не тренувальний характер. Це позитивно впливає на мотиваційну основу навчання, дозволяє залучати до ефективної діяльності усіх без винятку учнів. Нарешті, слід врахувати, що пізнавально-практична діяльність учнів у трудовому навчанні ґрунтується на тісному зв’язку з основами наук. Це сприяє розвитку цікавості дітей до вивчення інших шкільних предметів, а значить і вирішенню загальноосвітніх завдань школи.
Особливе місце у визначенні змісту трудового навчання посідає психологічна теорія переносу.
Це викликане тим, що предметом вивчення в трудовому навчанні може бути безліч технічних об’єктів, технологічних процесів чи форм організації праці. Тому виникає потреба відбирати з них найтиповіші з урахуванням дидактичних вимог. При цьому необхідно, щоб учні одержували уявлення не лише про той конкретний матеріал, який увійшов до навчальних програм, але й усвідомлювали його зв’язок з виробничими об’єктами і процесами, котрі залишилися поза межами програми. Це й досягається за рахунок переносу знань, умінь і способів діяльності в нові умови.
Така ж ситуація характерна і для профорієнтаційної роботи зі школярами. Відомо, що у сучасному виробництві налічується тисячі професій. Ознайомити учнів з такою їх кількістю неможливо, та в цьому немає й потреби.
Сучасна професіографія обґрунтовує можливість групування всіх професій на основі виділення декількох основних видів діяльності. В кожній з цих груп можна визначити типові професії, з якими і слід ознайомити учнів. При необхідності вони можуть здійснити самостійний перенос професіографічних знань та вмінь на вибрані сфери трудової діяльності.
Детальніше профорієнтаційне спрямування трудового навчання буде розглянуто при вивченні навчальної дисципліни „Професійна орієнтація і методика профорієнтаційної роботи”.