- •Шкала оцінювання.
- •Змістовий модуль і основи психофізіології трудового навчання
- •Тема 1.1. Предмет та завдання теорії і методики трудового навчання
- •Теорія і методика трудового навчання − галузь педагогічної науки, її предмет і завдання.
- •2. Методи і методики проведення наукових досліджень з теорії і методики трудового навчання.
- •3. Зв’язок теорії і методики трудового навчання з іншими навчальними дисциплінами. (сам. Робота л. 63, 92, 180, 181, 182).
- •Перспективний педагогічний досвід організації трудової підготовки учнів. (сам. Робота л. 33, 40, 62, 126, 137, 187).
- •5. Аналіз навчальної, методичної та наукової літератури з трудової підготовки школярів. (Самостійна робота).
- •1. Розуміння особистості та її структури.
- •Таким чином, у структур особистості можна виділити три її психологічні характеристики:
- •Історичний аспект генезису концепцій особистості.
- •Сучасні теорії особистості.
- •Динамічна функціональна структура особистості.
- •Мал. 1.2.1. Основні підструктури як рівні особистості, на які накладаються характер і здібності.
- •Мал 1.2.2. Соціалізація підструктур особистості.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Тема 1.3. Психологічні основи трудової діяльності людини План
- •Суть і структура трудової діяльності людини.
- •Суть, види та психологічна структура трудових дій людини.
- •Підходи до формування трудових дій та інших елементів трудової діяльності в учнів
- •Мал. 1.3.1. Класифікація видів дій
- •Питання на закріплення і засвоєння начального матеріалу.
- •Тема 1.4. Основи психомоторики людини План
- •Робочі рухи людини: характеристики і класифікація.
- •Мал. 1.4.1. Особливості робочих рухів
- •2. Сенсомоторні процеси людини та їх характеристика.
- •3. Ідеомоторні та емоційно-моторні процеси людини в трудовій діяльності.
- •Тема 1.5. Методи дослідження трудової діяльності людини План
- •Класифікація методів та їх взаємозв’язок.
- •Організаційні методи: порівняльний, лонгітюдний, комплексний.
- •Методи збору емпіричних даних (емпіричні методи).
- •Методи обробки емпіричних даних: якісний і кількісний аналіз інформації.
- •Інтерпретаційні методи: системно-структурний та функціонально-структурний аналізи.
- •Психологічні характеристики людини і форми аналізу трудової діяльності
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Тема 1.6. Психофізіологічний аналіз трудової діяльності учнів План
- •Психофізіологічні особливості працездатності і втоми учнів у трудовій діяльності.
- •Фізіологічне обґрунтування режиму праці і відпочинку учнів.
- •Резерви підвищення продуктивності праці
- •4. Психологічні ритми та їх значення для трудової діяльності людини. В сучасних умовах психологічні аспекти ритмічних процесів в житті і діяльності людини набувають все більше значення.
- •5. Прояви вікових психофізіологічних особливостей людини в процесі праці та їх вплив на засвоєння трудових дій.
- •6. Індивідуальний стиль діяльності учнів в залежності від їх темпераменту.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 1.7. Психологічні основи трудового навчання План
- •Загальна психологічна характеристика процесу навчання.
- •Характеристика технічних і трудових знань та психологічна структура процесу пізнання.
- •Навички і процес їх формування.
- •Мал. 1.7.2. Етапи формування рухових навичок (за к.К.Платоновим)
- •Мал. 1.7.3. Схема формування трудової навички (за с.О.Косіловим)
- •Психологія навчальних вправ.
- •6. Професійні звички.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 1.8. Психологічні основи формування і розвитку технічних і професійних здібностей План
- •Психологічна сутність здібностей.
- •Класифікація здібностей та рівні їх розвитку.
- •Суть і структура технічних здібностей.
- •Характеристика професійних здібностей.
- •Мал. 1.8.2. Схема оцінки професійних здібностей
- •Формування і розвиток технічних і професійних здібностей.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Змістовий модуль іі основи теорії трудової підготовки
- •Тема 2.1. Історія та методологія трудового навчання
- •Історія становлення і розвитку трудового і професійного навчання.
- •Становлення трудового навчання в Україні в дореволюційний період (до 1917 р.).
- •Становлення і розвиток трудової підготовки в загальноосвітніх школах за роки радянської влади.
- •Трудове навчання в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах України.
- •Методологічні основи трудового навчання школярів.
- •Сучасний зарубіжний досвід трудового навчання учнівської молоді.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.2. Трудова підготовка учнів загальноосвітніх навчальних закладів. План
- •1. Сутність, мета, завдання та особливості трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
- •Основні підходи та принципи трудової підготовки школярів як системи.
- •Компоненти системи трудової підготовки, їх функціонування та взаємозв’язок.
- •Зміст трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
- •Педагогічні технології реалізації трудової підготовки учнів.
- •Умови успішної реалізації трудової підготовки школярів.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •М ал. 2.2.1 Схема системи трудової підготовки учнів
- •Тема 2.3. Політехнічні основи трудової підготовки школярів План
- •1. Історія становлення і розвитку політехнічної освіти.
- •2. Суть та завдання політехнічної освіти, її складові частини.
- •3. Зміст і структура політехнічних знань і вмінь.
- •Шляхи здійснення політехнічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.4. Вчитель трудового навчання План
- •Особистість вчителя та її розвиток.
- •2. Основні професійно-педагогічні вміння і здібності вчителя трудового навчання.
- •3. Вимоги до педагогічної і спеціальної підготовки вчителя.
- •4. Система підготовки та підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання.
- •5. Методична література для вчителя
- •Тема 2.5. Дидактичні принципи трудового навчання План.
- •Поняття про дидактичний принцип трудового навчання.
- •Система дидактичних принципів трудового навчання, їх характеристика та шляхи реалізації.
- •А) виховання в процесі трудового навчання.
- •Б, в) науковість в трудовому навчанні, зв’язок теорії з практикою.
- •Г) систематичність і послідовність в трудовому навчанні.
- •Д) доступність навчання.
- •Е) свідомість, активність, самостійність учнів у навчанні.
- •Ж) наочність у трудовому навчанні.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.6. Системи трудового навчання План
- •Поняття системи трудового навчання.
- •Характеристика основних систем трудового навчання.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.7. Виховання учнів у процесі трудового навчання План
- •Суть процесу трудового виховання, його мета і завдання. Складові частини трудового виховання: моральне, естетичне, екологічне, економічне, патріотичне, фізичне.
- •Принципи трудового виховання.
- •Методи і прийоми виховання учнів у процесі трудового навчання.
- •4.Особливості самовиховання учнів у процесі трудової предметно-перетворювальної діяльності.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Змістовий модуль ііі загальні засади методики трудового навчання
- •Тема 3.1. Організаційні форми трудового навчання
- •Система організаційних форм трудового навчання.
- •Урок − основна форма трудового навчання. Типи уроків трудового навчання, їх структура.
- •3. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи.
- •Нетрадиційні уроки трудового навчання.
- •5. Форми організації роботи учнів на уроках трудового навчання, їх характеристика та умови використання.
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.2. Методи трудового навчання План
- •1. Поняття про метод та прийом навчання. Класифікація методів трудового навчання.
- •Мал. 3.2.1. Функції методів навчання
- •Класифікація методів навчання за ю.К.Бабанським
- •Методи викладання (методи роботи вчителя).
- •Мал. 3.2.2. Класифікація методів викладання.
- •Вчитель доповнює відповіді учнів, нагадуючи, як проводяться паралельні прямі лінії та лінії під кутом одна до одної.
- •3. Методи учіння (методи навчальної роботи учнів).
- •3.1. Спостереження.
- •3.2. Лабораторні і виробничі досліди.
- •3.3. Вправи.
- •3.4 Самостійна робота учнів.
- •3.5. Вирішення виробничо-технічних задач.
- •4. Умови відбору методів трудового навчання.
- •5. Поняття про пасивні, активні та інтерактивні методи навчання.
- •Порівняння пасивних та інтерактивних методів навчання
- •Правила для учнів:
- •Мал. 3.2.3. Процес впровадження інтерактивних технологій навчання.
- •Характеристика різних методів навчання
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.3. Метод проектів у трудовому навчанні План
- •Історія розвитку методу проектів
- •Види навчальних проектів.
- •Проектно-технологічна діяльність учнів у трудовому навчанні: суть, функції.
- •5. Методи проектної діяльності учнів в процесі трудового навчання.
- •6. Реалізація методу проектів у трудовому навчанні.
- •Критерії оцінювання творчого проекту
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.4. Новітні освітні технології в трудовому навчанні План
- •Суть новітніх освітніх (педагогічних) технологій.
- •Порівняльна характеристика визначень «педагогічна технологія»
- •Порівняльна характеристика суміжних понять
- •Історичні аспекти та етапи становлення і розвитку новітніх освітніх технологій.
- •3. Інноваційні педагогічні технології в трудовому навчанні та шляхи їх впровадження.
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.5. Діагностика досвіду учнів у трудовОму навчаннІ План
- •1. Теоретичні основи визначення рівня досягнень учнів.
Класифікація здібностей та рівні їх розвитку.
Доки людина не розпочала певної діяльності, в неї існують лише потенційні здібності до її виконання, які є властивостями її особистості, що частково розвинулися із задатків, але більш сформовані її досвідом. Але як тільки вона починає свою діяльність, її потенційні здібності стають актуальними здібностями, які не лише проявляються, але і формуються в цій діяльності.
Всі здібності людини, як психічні явища, можуть бути поділені на 4 групи, які показані на схемі (мал. 1.8.1.).
Мал. 1.8.1. Класифікація здібностей (за К.К.Платоновим)
Елементарні (прості) загальні здібності притаманні всім людям, хоча і з різним ступенем вираження – це основні форми вираження психічного відображення: здатність відчувати, сприймати, мислити, переживати, приймати і здійснювати рішення і запам’ятовувати. Адже кожний елементарний прояв цих здібностей – це відповідна дія, яка виконується особистістю з різною успішністю: сенсорна, розумова, вольова, мнемічна – і навіть може стати відповідною навичкою. Ці елементарні загальні здібності лежать в основі трьох інших груп здібностей.
Елементарні (прості) часткові здібності, які притаманні не всім людям, - це найважливіші якості особистості, такі, наприклад, як окомір, музичний слух, критичність мислення, доброта, рішучість і наполегливість, смислова пам’ять і т.п. всі ці і більш складні властивості особистості проявляються у відповідній діяльності, якість якої залежить від них.
Складні загальні здібності притаманні, в тій чи іншій мірі, всім людям. Це здібності до загальнолюдських видів діяльності: праці, гри, навчання, спілкування один з одним, естетичної і моральної діяльності. Кожна із здібностей, які входять до цієї групи, мають власну складну структуру. Тому, на відміну від елементарних здібностей, про які говорять в однині: воля як здібність до досягнення мети, здібність мислення і т.п., про складні здібності говорять у множині: здібності до навчання, здібності до того чи іншого виду праці і т.п.
Складними частковими здібностями, які притаманні уже не лише в різній мірі, але і взагалі не всім людям, є здібності, які розвивалися в історії людства спочатку до ремесел, а потім до професій. Їх називають професійними, специфічними, спеціальними, особливими.
Вірним є твердження, що “кожна людина здатна до чогось корисного для громадськості”. Так учень, який не здатний бути монтажником-висотником, водієм чи налагоджувальником автоматичних ліній, може бути не лише здібним, але й талановитим верстатником, оператором чи кухарем.
Нездатність до певного виду трудової діяльності – це значно складніше, ніж відсутність здібностей. Нездібність, як негативна здатність – це також певна структура особистості, до складу якої входять негативні для цієї діяльності її риси. Адже емоційно-моторна нестабільність, яка призводить до напруженості − це не лише відсутність емоційної врівноваженості; незібраність учня – це не лише відсутність у нього уваги.
Високі показники у виробничій діяльності можуть бути досягнуті учнями з різними психологічними структурами особистості. Невстигання ж у загальному і професійному навчанні, зазвичай, більш чітко визначається тією чи іншою психологічною структурою особистості.
Іноді про здібності учнів говорять лише тоді, коли вони виняткові, проявляються як обдарованість чи наближуються до таланту, що є невірним.
Обдарованість – це сукупність ряду здібностей, яка обумовлює особливо успішну діяльність людини у певній галузі та виділяє її серед інших високим рівнем задатків, схильностей, які навчаються цій діяльності чи виконують її в тих же умовах. Обдарованість, зазвичай, проявляється в різнобічних здібностях і межує з талантом. Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда. Існує загальна і спеціальна обдарованість. Оскільки вона виявляється в конкретних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну та інтелектуальну обдарованість. Вона є поєднанням вродженого і набутого індивідом.
Талант – (від гр. talanton - вага, міра) – природний хист, обдарованість, вища ступінь здібностей людини до певного виду діяльності (творча, наукова, поетична, виробнича), що виділяється серед інших своєю новизною, оригінальністю, досконалістю і має високу соціальну значущість. Це здатність до певної діяльності, яка проявляється як творчість. Високий рівень творчості при виконанні діяльності – здатність таланту. Талановита людина створює щось нове в своїй роботі. Талановитість близька до геніальності, але менша за значенням. Поява таланту – суспільно обумовлене явище, бо саме суспільство в процесі свого розвитку стикається з важливими проблемами, які вдається розв’язати лише обдарованим людям. Талант слід шукати в фізичній організації людини (особливості нервової системи, гострота органів чуттів, неповторне бачення світу, гнучкість пальців, тіла, спритність, швидка реакція тощо). Ті властивості особистості, які визначають талант, одночасно є рисами характеру, так що талант зближує здібності з характером. Про наявність таланту варто судити за результатами діяльності, які повинні відрізнятися принциповою новизною, оригінальністю підходу.
Геніальність (від лат. genialis – що володіє генієм, винятково талановитий) – вища ступінь обдарованості, найвищий рівень розвитку здібностей – як загальних, інтелектуальних, так і спеціальних. Про її наявність можна говорити лише при досягненні особистістю таких результатів творчої діяльності, що являють собою епоху в житті суспільства, у розвитку культури. Творчість геніальної людини має для людей історичне і обов’язково позитивне значення. Відмінність генія від таланту не стільки в мірі обдарованості особистості, скільки в тому, що геній створює епоху в галузі своєї діяльності. Тому геніальність – явище не психологічне, а соціологічне, суспільне.