- •Шкала оцінювання.
- •Змістовий модуль і основи психофізіології трудового навчання
- •Тема 1.1. Предмет та завдання теорії і методики трудового навчання
- •Теорія і методика трудового навчання − галузь педагогічної науки, її предмет і завдання.
- •2. Методи і методики проведення наукових досліджень з теорії і методики трудового навчання.
- •3. Зв’язок теорії і методики трудового навчання з іншими навчальними дисциплінами. (сам. Робота л. 63, 92, 180, 181, 182).
- •Перспективний педагогічний досвід організації трудової підготовки учнів. (сам. Робота л. 33, 40, 62, 126, 137, 187).
- •5. Аналіз навчальної, методичної та наукової літератури з трудової підготовки школярів. (Самостійна робота).
- •1. Розуміння особистості та її структури.
- •Таким чином, у структур особистості можна виділити три її психологічні характеристики:
- •Історичний аспект генезису концепцій особистості.
- •Сучасні теорії особистості.
- •Динамічна функціональна структура особистості.
- •Мал. 1.2.1. Основні підструктури як рівні особистості, на які накладаються характер і здібності.
- •Мал 1.2.2. Соціалізація підструктур особистості.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Тема 1.3. Психологічні основи трудової діяльності людини План
- •Суть і структура трудової діяльності людини.
- •Суть, види та психологічна структура трудових дій людини.
- •Підходи до формування трудових дій та інших елементів трудової діяльності в учнів
- •Мал. 1.3.1. Класифікація видів дій
- •Питання на закріплення і засвоєння начального матеріалу.
- •Тема 1.4. Основи психомоторики людини План
- •Робочі рухи людини: характеристики і класифікація.
- •Мал. 1.4.1. Особливості робочих рухів
- •2. Сенсомоторні процеси людини та їх характеристика.
- •3. Ідеомоторні та емоційно-моторні процеси людини в трудовій діяльності.
- •Тема 1.5. Методи дослідження трудової діяльності людини План
- •Класифікація методів та їх взаємозв’язок.
- •Організаційні методи: порівняльний, лонгітюдний, комплексний.
- •Методи збору емпіричних даних (емпіричні методи).
- •Методи обробки емпіричних даних: якісний і кількісний аналіз інформації.
- •Інтерпретаційні методи: системно-структурний та функціонально-структурний аналізи.
- •Психологічні характеристики людини і форми аналізу трудової діяльності
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Тема 1.6. Психофізіологічний аналіз трудової діяльності учнів План
- •Психофізіологічні особливості працездатності і втоми учнів у трудовій діяльності.
- •Фізіологічне обґрунтування режиму праці і відпочинку учнів.
- •Резерви підвищення продуктивності праці
- •4. Психологічні ритми та їх значення для трудової діяльності людини. В сучасних умовах психологічні аспекти ритмічних процесів в житті і діяльності людини набувають все більше значення.
- •5. Прояви вікових психофізіологічних особливостей людини в процесі праці та їх вплив на засвоєння трудових дій.
- •6. Індивідуальний стиль діяльності учнів в залежності від їх темпераменту.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 1.7. Психологічні основи трудового навчання План
- •Загальна психологічна характеристика процесу навчання.
- •Характеристика технічних і трудових знань та психологічна структура процесу пізнання.
- •Навички і процес їх формування.
- •Мал. 1.7.2. Етапи формування рухових навичок (за к.К.Платоновим)
- •Мал. 1.7.3. Схема формування трудової навички (за с.О.Косіловим)
- •Психологія навчальних вправ.
- •6. Професійні звички.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 1.8. Психологічні основи формування і розвитку технічних і професійних здібностей План
- •Психологічна сутність здібностей.
- •Класифікація здібностей та рівні їх розвитку.
- •Суть і структура технічних здібностей.
- •Характеристика професійних здібностей.
- •Мал. 1.8.2. Схема оцінки професійних здібностей
- •Формування і розвиток технічних і професійних здібностей.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Змістовий модуль іі основи теорії трудової підготовки
- •Тема 2.1. Історія та методологія трудового навчання
- •Історія становлення і розвитку трудового і професійного навчання.
- •Становлення трудового навчання в Україні в дореволюційний період (до 1917 р.).
- •Становлення і розвиток трудової підготовки в загальноосвітніх школах за роки радянської влади.
- •Трудове навчання в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах України.
- •Методологічні основи трудового навчання школярів.
- •Сучасний зарубіжний досвід трудового навчання учнівської молоді.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.2. Трудова підготовка учнів загальноосвітніх навчальних закладів. План
- •1. Сутність, мета, завдання та особливості трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
- •Основні підходи та принципи трудової підготовки школярів як системи.
- •Компоненти системи трудової підготовки, їх функціонування та взаємозв’язок.
- •Зміст трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
- •Педагогічні технології реалізації трудової підготовки учнів.
- •Умови успішної реалізації трудової підготовки школярів.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •М ал. 2.2.1 Схема системи трудової підготовки учнів
- •Тема 2.3. Політехнічні основи трудової підготовки школярів План
- •1. Історія становлення і розвитку політехнічної освіти.
- •2. Суть та завдання політехнічної освіти, її складові частини.
- •3. Зміст і структура політехнічних знань і вмінь.
- •Шляхи здійснення політехнічної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.4. Вчитель трудового навчання План
- •Особистість вчителя та її розвиток.
- •2. Основні професійно-педагогічні вміння і здібності вчителя трудового навчання.
- •3. Вимоги до педагогічної і спеціальної підготовки вчителя.
- •4. Система підготовки та підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання.
- •5. Методична література для вчителя
- •Тема 2.5. Дидактичні принципи трудового навчання План.
- •Поняття про дидактичний принцип трудового навчання.
- •Система дидактичних принципів трудового навчання, їх характеристика та шляхи реалізації.
- •А) виховання в процесі трудового навчання.
- •Б, в) науковість в трудовому навчанні, зв’язок теорії з практикою.
- •Г) систематичність і послідовність в трудовому навчанні.
- •Д) доступність навчання.
- •Е) свідомість, активність, самостійність учнів у навчанні.
- •Ж) наочність у трудовому навчанні.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.6. Системи трудового навчання План
- •Поняття системи трудового навчання.
- •Характеристика основних систем трудового навчання.
- •Питання і завдання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 2.7. Виховання учнів у процесі трудового навчання План
- •Суть процесу трудового виховання, його мета і завдання. Складові частини трудового виховання: моральне, естетичне, екологічне, економічне, патріотичне, фізичне.
- •Принципи трудового виховання.
- •Методи і прийоми виховання учнів у процесі трудового навчання.
- •4.Особливості самовиховання учнів у процесі трудової предметно-перетворювальної діяльності.
- •Питання на закріплення та засвоєння навчального матеріалу
- •Змістовий модуль ііі загальні засади методики трудового навчання
- •Тема 3.1. Організаційні форми трудового навчання
- •Система організаційних форм трудового навчання.
- •Урок − основна форма трудового навчання. Типи уроків трудового навчання, їх структура.
- •3. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи.
- •Нетрадиційні уроки трудового навчання.
- •5. Форми організації роботи учнів на уроках трудового навчання, їх характеристика та умови використання.
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.2. Методи трудового навчання План
- •1. Поняття про метод та прийом навчання. Класифікація методів трудового навчання.
- •Мал. 3.2.1. Функції методів навчання
- •Класифікація методів навчання за ю.К.Бабанським
- •Методи викладання (методи роботи вчителя).
- •Мал. 3.2.2. Класифікація методів викладання.
- •Вчитель доповнює відповіді учнів, нагадуючи, як проводяться паралельні прямі лінії та лінії під кутом одна до одної.
- •3. Методи учіння (методи навчальної роботи учнів).
- •3.1. Спостереження.
- •3.2. Лабораторні і виробничі досліди.
- •3.3. Вправи.
- •3.4 Самостійна робота учнів.
- •3.5. Вирішення виробничо-технічних задач.
- •4. Умови відбору методів трудового навчання.
- •5. Поняття про пасивні, активні та інтерактивні методи навчання.
- •Порівняння пасивних та інтерактивних методів навчання
- •Правила для учнів:
- •Мал. 3.2.3. Процес впровадження інтерактивних технологій навчання.
- •Характеристика різних методів навчання
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.3. Метод проектів у трудовому навчанні План
- •Історія розвитку методу проектів
- •Види навчальних проектів.
- •Проектно-технологічна діяльність учнів у трудовому навчанні: суть, функції.
- •5. Методи проектної діяльності учнів в процесі трудового навчання.
- •6. Реалізація методу проектів у трудовому навчанні.
- •Критерії оцінювання творчого проекту
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.4. Новітні освітні технології в трудовому навчанні План
- •Суть новітніх освітніх (педагогічних) технологій.
- •Порівняльна характеристика визначень «педагогічна технологія»
- •Порівняльна характеристика суміжних понять
- •Історичні аспекти та етапи становлення і розвитку новітніх освітніх технологій.
- •3. Інноваційні педагогічні технології в трудовому навчанні та шляхи їх впровадження.
- •Питання і завдання для закріплення та засвоєння навчального матеріалу.
- •Тема 3.5. Діагностика досвіду учнів у трудовОму навчаннІ План
- •1. Теоретичні основи визначення рівня досягнень учнів.
Сучасні теорії особистості.
У сучасній психології є декілька теоретичних підходів до вивчення особистості, які ґрунтуються на різних концепціях. Нараховується, як найменше, 48 варіантів теорії особистості. В основному вони зводяться до виявлення поведінки (В) людини, яка залежить від внутрішніх суб’єктивно-психологічних властивостей (Р), або соціального оточення чи особливостей ситуацій (Е), в якій особистість знаходиться.
Психодинамічні теорії В = F (Р) – поведінка особистості залежить тільки від внутрішніх психологічних властивостей індивіда.
Соціодинамічні теорії В = F (E) – у поведінці особистості головна роль відводиться зовнішнім ситуаціям.
Інтеракціоністичні теорії В = F (Р, E) – взаємодія внутрішніх і зовнішніх факторів в управлінні актуальними діями людини.
Експериментальні теорії – на аналізі і узагальненні зібраних дослідницьким шляхом фактів. Є неекспериментальні – спираються на спостереження, досвід, не звертаючись до експерименту.
Структурні – виявлення структури особистості і системи понять, якими вона описується.
Динамічні – перетворення, зміна і розвиток особистості, тобто її динаміка – основна її тема.
Розглянемо коротко найпоширеніші конкретні теорії особистості.
“Теорія рис” Г. Олпорта, Р. Кеттела – відноситься до психодинамічних, експериментальних, структурно-динамічних – охоплює все життя людини і описує її як особистість в поняттях, які характеризують внутрішні психологічні властивості. Люди за нею відрізняються за набором і ступенем розвитку у них окремих, незалежних рис, а опис цілісної особистості можна отримати на основі тестологічного або іншого, менш суворого її обстеження (узагальнення життєвих спостережень різних людей за цією особистістю, виявлення і оцінка рис на основі вивчення мови – слів, за допомогою яких описується особистість). Більш строгий метод – факторний аналіз на основі самоаналізу, опитування, спостережень і статистичної обробки. Р.Кеттел виділив 16 особистісних рис. Доповнив їх Р. Мейлі – до 34 рис. В цілому ж зараз описано біля 200 рис.
Недоліки – не чіткість у виборі рис (від 5 до 34 і т. д.) – не можна передбачити поведінку людини; не враховується ситуація поведінки.
Теорія соціального научіння – соціодинамічна, експериментальна, структурно-динамічна – розглядає все життя людини і описує її як особистість в термінах поведінки. Основа – вчинок або серія вчинків, їх оцінка з боку інших.
Теорія особистості У. Майшела – інтеракціоністична – особистісні фактори, які разом з ситуацією визначають поведінку людини, поділяється на ряд груп:
здібності (що може сам, незалежно від ситуації, зробити зараз);
когнітивні стратегії (способи сприймання і оцінки ситуації, вибір форм поведінки у ній);
очікування (оцінка вірогідних наслідків здійснених в даній ситуації вчинків);
цінності, тобто, що є для цієї людини цінність, має сенс, значення;
плани поведінки, способи її суб’єктивної регуляції – люди діють за визначеним планом, звичними способами.
Психодинамічна теорія особистості. З. Фрейда – психодинамічна, неекспериментальна, структурно-динамічна, охоплює все життя людини і використовує для опису її як особистості внутрішні психологічні властивості індивіда, в першу чергу її потреби і мотиви. Заслуга в розробці безсвідомого і захисних механізмів, їх роль в детермінації поведінки.
Гуманістична теорія особистості (А. Маслоу, К. Роджерс) – психодинамічна і одночасно інтеракціоністична (по різному), неекспериментальна, структурно-динамічна, охоплює весь період життя людини і описує її як особистість то в термінах внутрішніх властивостей і особливостей, то в термінах поведінки. Основна увага в теоріях цього типу (їх декілька) зосереджена на описі будови та розвитку внутрішнього досвіду людини в тому його вигляді, в якому він поданий самій людині в її свідомості і мисленні.
Теорія К. Роджерса базується на тому, що кожна людина володіє прагненням і має здатність до особистісного самовдосконалення. Центральним поняттям для цієї теорії є поняття “Я” – включає уявлення, ідеї, цілі і цінності, через які людина характеризує саму себе і намічає перспективи особистого розвитку. “Я – концепція” може бути позитивною, амбівалентною (протиріччя), негативною. Вона може бути реальною, видуманою і спотвореною. Узгодженість “реального Я” і “ідеального Я”. Основна потреба людини – це самоактуалізація, прагнення до самовдосконалення і вираження самого себе.
Теорія особистості Л.І. Божович – психодинамічна, експериментальна, структурно-динамічна, охоплює період розвитку особистості з раннього дошкільного віку до юності і використовує для опису особистості поняття, які характеризують внутрішні властивості і особливості людини. Спирається на введені Л.С.Виготським поняття про ведучу діяльність і соціальні ситуації розвитку особистості та виводить “внутрішню позицію” – як передумову до її розвитку, яка розуміється як сукупність провідних мотивів діяльності.
Теорія особистості О.М. Леонтьєва – структура і розвиток особистості на основі діяльності. Це психодинамічна, неекспериментальна, структурно-динамічна теорія особистості; охоплює все життя людини та описує особистість в психологічних (мотиви) і поведінкових (діяльність) термінах. Основою внутрішньої характеристики особистості є її мотиваційна сфера. Другим поняття є “особистісний смисл” (ценз) – виражає відношення цілей діяльності людини, тобто того, на що вона в даний момент спрямована, до її мотивів. Чим більше видів діяльності, тим внутрішньо багатша особистість.
В практиці роботи психофізіологів широко використовується структура особистості, яка побудована на основі концепції С. Я. Рубінштейна. Вона включає 6 основних психологічних сфер особистості:
потребо-мотиваційна сфера (інтереси, нахили, наміри, мотиви);
характерологічні особливості (основні риси характеру, які проявляються в системі провідних ставлень особистості до праці, людей, себе, навколишнього світу: ініціативність, наполегливість, любов до праці, лідерство, готовність до співпраці, спілкування, конфліктність, самоврівноваженість, віра в свої сили, бережливість, акуратність тощо);
емоційно-вольова сфера (емоційна стійкість і напруженість, тривожність, емоційні переживання, особливості прийняття рішення, вольові якості);
інтелектуальна сфера (показники продуктивності і своєрідності інтелектуальної діяльності, які будуються на основі психічних процесів пам'яті, уваги, мислення, уяви);
комунікативна сфера (показники комунікативних якостей, стилю міжособистісного спілкування);
психофізіологічні особливості (основні властивості нервової системи — сила, врівноваженість, рухливість)