- •Коли виникло мистецтво? Які його найдавніші пам’ятки, знайдені на території України?
- •Доведіть, що трипільська культура була визначним явищем світової історії. Чи справедливим є твердження окремих істориків про трипільців як предків українського народу? Обґрунтуйте свою думку.
- •Дайте оцінку розвитку культури кіммерійців, скіфів і сарматів. Який слід вони залишили в культурі українського народу?
- •Визначте місце і роль античних держав-полісів Північного Причорномор'я в історії української культури. Наведіть конкретні приклади.
- •Назвіть пантеон язичницьких богів та охарактеризуйте вірування і звичаї у східних слов'ян. Чи є у них щось спільне з дохристиянськими віруваннями та звичаями інших народів Європи?
- •Доведіть, що за князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого Київська Русь досягла свого найвищого культурного розвитку.
- •Назвіть основні літературні жанри Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
- •Назвіть основні види живопису Київської Русі хі-хіу ст., наведіть приклади.
- •Чому пам'ятки писемності середньовіччя є водночас пам'ятками образотворчого мистецтва? Які пам'ятки української рукописної книги вам відомі?
- •Назвіть та охарактеризуйте культурні пам'ятки Київської Русі, які дійшли до наших днів. Яке значення вони мають для українського народу?
- •Назвіть і опишіть архітектурні пам'ятки Київської Русі та Галицько-Волинської держави хі-хіу ст. Визначте особливості архітектури Галицько-Волинського князівства.
- •Розкрийте особливості розвитку декоративно-прикладного мистецтва Київської Русі в хі-хіі ст.
- •Що ви знаєте про музичну культуру православного церковного обряду х-хіі ст.? Чим вона відрізнялася від католицьких церковних обрядів?
- •Чому Київська Русь була культурним центром Європи, частиною єдиної середньовічної цивілізації? Аргументуйте.
- •Доведіть, що за князя Данила Галицько-Волинська держава досягла найвищого культурного розвитку.
- •Що ви знаєте про проживання в Україні у середньовічну добу груп населення інших народів - національних меншин? Визначте специфічні риси розвитку їх матеріальної і духовної культури.
- •Дайте оцінку суспільно-політичному устрою і покажіть його вплив на розвиток культури України у хіу-хуі ст.
- •Визначте, які особливості мав український живопис у другій половині хуі-хуіі ст., які цінності і моральні принципи утверджувалися у ньому? Покажіть на прикладах.
- •Поясніть зміст понять «братство», «братські школи». Коли вони виникли? з якими подіями це пов'язано?
- •Покажіть роль братського руху у формуванні національної свідомості українського народу.
- •Розкрийте суть поняття "полемічна література". Вкажіть причини появи полемічної літератури в Україні. Охарактеризуйте діяльність і. Вишенського.
- •Проаналізуйте, яку роль у розвитку української мови відіграло винайдення книгодрукування. Порівняйте кількість друкарень в Україні у XVI - першій половині XVII ст. І в другій половині XVII ст.
- •Чим було зумовлене прийняття Брестської унії 1596 р.? Яка роль релігії в українському національно-державному відродженні?
- •Вкажіть, які події української історії суттєво позначилися на розвитку культури України у другій половині XVII - у XVIII ст. Зазначте особливості розвитку культури в цей період.
- •Визначте розмаїття літературних жанрів України у другій половині XVII – хуііі ст. І охарактеризуйте основні козацькі літописи того часу.
- •Порівняйте стан освіти в Україні у XVI - першій половині XVII ст. Та другій половині XVII - у хуііі ст.
- •Доведіть, що протягом XVII — XVIII ст. Україна була містком, що поєднував Росію із західноєвропейською цивілізацією.
- •Доведіть, що розвиток освіти, науки і літератури в Україні у середині XVII — на початку XVIII ст. Досяг загальноєвропейського рівня.
- •Дайте оцінку діяльності вищих закладів освіти, які існували на українських землях у першій половині XVIII ст.
- •Поясніть, як пов'язані між собою шкільна драма, інтермедія, вертеп, і з'ясуйте, коли в Україні зародився професійний театр?
- •Доведіть, чому саме історична наука та література відігравали найважливішу роль у формуванні української національної свідомості у першій половині XIX ст.
- •У чому полягають основні досягнення української музичної культури XIX ст., і які загальноєвропейські художні стилі позначилися на її розвитку?
- •Проаналізуйте відмінності та схожі риси у розвитку культури в Наддніпрянській і Західній Україні у хіх ст.
- •У чому полягають особливості творчих феноменів г.Сковороди і т.Шевченка? Дайте порівняльну характеристику.
- •Розкрийте причини посилення та характер русифікаторської політики царизму в Україні у XIX ст.
- •Які практичні кроки здійснив уряд гетьмана п.Скоропадського у справі відродження та розвитку української культури і науки?
- •Яку назву мав театр, створений Лесем Курбасом у Києві у 1922 році? Що сталося з його засновником? Що вам відомо про "розстріляне відродження"?
- •Покажіть суперечливий характер розвитку культури в Україні у 20-30-ті роки XX ст. Та негативний вплив на неї тоталітарної системи.
- •Доведіть на прикладах, що у повоєнні роки українська культура розвивалася у складних і суперечливих умовах. Чим це можна пояснити?
- •Як відомо, період "відлиги" позитивно позначився на розвитку культури. Наведіть приклади, які підтверджують це положення.
- •Загибель
- •Загибель
- •Охарактеризуйте розвиток української культури в умовах кризи радянської системи, накресліть схему її еволюції. Які фактори впливали на це?
- •Доведіть суперечливий характер розвитку культури України в 60-80-ті рр. XX ст.
Визначте, які особливості мав український живопис у другій половині хуі-хуіі ст., які цінності і моральні принципи утверджувалися у ньому? Покажіть на прикладах.
Живопис. Він також увібрав найкращі досягнення бароко — багатий декор, позолоту, складну композицію, поєднавши їх із традиціями народної творчості. Поряд з існуючими культурними центрами — Львовом, Києвом — сформувалися нові художні школи в Чернігові, Новгород-Сіверському, Жовкві. До храмових розписів входять пейзаж, портрет, жанрова картина. Доба бароко залишила велику кількість пам´яток різьбярства, дерев´яної скульптури, дивовижних багатоповерхових іконостасів, що прикрашались особливо пишно. У живопису, графіці, скульптурі спостерігається перехід від середньовічних канонів до реалістичних форм з виразними демократичними елементами. Подальшого розвитку набуває фресковий живопис, формуються головні іконописні школи — волинська, київська, львівська, при Києво-Печерській лаврі, Софійському соборі, у Межигірському й Троїце-Іллінському монастирях та ін. Український іконопис вирізнявся живописною розмаїтістю, світськими мотивами, впливом народного світогляду. В іконописі почали широко використовуватись народні мотиви й образи. Святі стають схожими на українських дідів та молодих парубків. На іконах ми бачимо запорожців на чолі зі своїм гетьманом, студентів Києво-Могилянської академії, міщан і селян України. Найхарактернішими зразками можна вважати розписи Успенського собору та Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври, Густинського та Хрестовоздвиженського монастирів на Полтавщині, Михайлівської церкви в Переяславі.
На живопис дедалі більшою мірою впливає світський жанр. Визвольна війна потребувала від художників нових образів, близьких і зрозумілих широким масам. Наприкінці XVI ст. від іконопису відокремлюється ландшафтний живопис, портретний, історичний та батальний жанри, які, у свою чергу, впливають на розвиток іконопису. Оригінальним національним явищем стали народні ікони — так звані Козацькі Покрови, на яких зображувалися козаки, старшини, гетьмани. Естетичні уявлення українців найповніше виявились у народному малярстві — популярних картинах «Козак Мамай», «Козак-бандурист», що втілюють ідеал вільної людини, яка понад усе цінує свободу. Як елемент народного побуту такі картини зберігалися до початку XX ст.
Характерною складовою храмового живопису стає ктиторський портрет, тобто зображення історичних осіб, які жертвували на будівництво храмів, уславилися благодійними ділами, князів та царів. Наприклад, у вівтарній частині Успенського собору в Києві було зображено 85 видатних діячів — від князів Київської Русі до Петра І; у церкві с Старогородців поблизу Остра відтворено битву запорожців із татарами, а в Покровській церкві Переяслава був зображений Ф. Прокопович із генеральною старшиною та ін. Серед майстрів іконопису почесне місце належить І. Рутковичу (розпис іконостасу П´ятницької церкви в с Жовква) та Й. Кондзелевичу (Богородчанський іконостас у Манявському скиті). Талановитим, вихованим на традиціях українського мистецтва майстром був та-кож І. Бродлакович у Галичині.
Новим явищем у світському мистецтві став парсунний портрет. Він відходить від іконописних традицій. Робиться спроба максимально правдоподібно передати риси людини. Однак під впливом іконопису портрети цього періоду певною мірою ідеалізовані. Перевага надається зображенню визначних політичних, культурних діячів та міщан. Жіночі портрети зустрічаються рідко, серед них, як перлина, сяє портрет львівської міщанки Варвари Лангиш, виконаний Миколою Петрахновичем. У мистецькому середовищі та серед широкого загалу зажили слави портрети гетьманів Б. Хмельницького, І. Самойловича, І. Скоропадського, І. Мазепи, славетних воєначальників Леонтія Свічки, Семена Сулими, видатних учених Й. Галятовсько-го, Л. Барановича та ін.
Художникам іноді навіть замовляли картини, які зображували селян. На другу половину XVIII ст. припадає, вже в повному розумінні слова, світський портретний живопис. Але в цей же час проявляється тенденція від´їзду з України талановитої молоді до Петербурга, в Академію мистецтв: так, найвідоміші художники Росії того часу: Дмитро Левицький — родом з Києва, Володимир Боровиковський — з Миргорода. Українцем був творець історичного жанру російського академічного мистецтва Антон Лосенко. У жанрі монументальної та монументально-декоративної скульптури працював виходець з України (м. Ічні) — Іван Мартос.
Активно розвивалося графічне мистецтво. Найвідомішими були школи графіки Києво-Могилянської академії, Києво-Печерської лаври, Чернігівська та Львівська.
У XVII—XVIII ст. в Україні складається декілька шкіл церковного монументального живопису та іконопису. Провідна школа художників сформувалася у XVII ст. в київських монастирях. Художники працювали переважно в жанрах монументального живопису, іконопису, гравюри і графіки. У роботах таких іконописців, як Федір Сенькович, Микола Петрахнович, Іван Руткович, помітною стала відмова від середньовічних естетичних канонів, утверджувалася реалістичність і життєрадісність. Ці ж тенденції присутні у розписах Успенського собору та Троїцької церкви Києво-Печерської лаври, у церквах Полтави, Переяслава та ін.