- •Національний авіаційний університет Інститут повітряного і космічного права
- •КосмічнЕ пРаВо
- •Перелік умовних скорочень
- •Мккс - Міжагентський комітет з питань космічного сміття
- •Передмова
- •Модуль і. Міжнародне космічне право Лекція 1 Поняття та джерела міжнародного космічного права
- •1.1. Наука міжнародного космічного права
- •1.2. Поняття міжнародного космічного права
- •1.3. Джерела міжнародного космічного права
- •1.4. Суб'єкти і проблеми міжнародного космічного права
- •1.5. Національне космічне право
- •Лекція 2 Принципи міжнародного космічного права
- •2.1. Особливості та етапи становлення галузевих принципів мкп
- •2.2. Основні галузеві принципи міжнародного космічного права
- •2.3. Основні права та обов'язки держав під час дослідження та використання космічного простору
- •2.4. Демілітаризація космічного простору
- •Лекція 3 Роль Організації Об'єднаних Націй в прогресивному розвитку міжнародного космічного права
- •3.1. Роль Генеральної асамблеї оон у започаткуванні та розвитку міжнародного космічного права
- •2.2. Діяльність Комітету оон з використання космічного простору в мирних цілях з прогресивного розвитку міжнародного космічного права
- •3.3. Спеціалізовані установи оон
- •3.4. Всесвітні конференції оон з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях
- •Контрольні питання
- •Лекція 4 Міжнародно-правовий режим космічного простору
- •4.1. Визначення основних термінів і понять міжнародного космічного права
- •4.2. Делімітація космічного та повітряного просторів
- •4.3. Правовий режим геостаціонарної орбіти
- •4.4. Правовий режим небесних тіл
- •Контрольні питання
- •Лекція 5 Правовий статус космічних об'єктів
- •5.1. Реєстрація космічних об'єктів
- •5.2. Рятування та повернення космічних об'єктів
- •5.3. Запуск космічних об'єктів. Запускаюча держава
- •Лекція 6 Правовий статус космонавтів
- •6.1. Визначення термінів
- •6.2. Юрисдикція держави щодо космічних кораблів і екіпажів
- •6.3. Міжнародна космічна станція та Кодекс космонавтів
- •6.4. Рятування космонавтів
- •6.5. Повернення космонавтів
- •Лекція 7 Правове регулювання прикладних видів космічної діяльності
- •7.1. Правове регулювання супутникового зв'язку
- •7.2. Правове регулювання дистанційного зондування Землі з космосу
- •7.3. Правове регулювання супутникової навігації
- •7.4. Правове регулювання космічної метеорології
- •Лекція 8 Інституційні форми багатостороннього співробітництва з дослідження та використання космічного простору
- •8.1. Міжурядові міжнародні організації космічного напряму
- •8.2. Неурядові міжнародні космічні організації
- •8.3. Регіональні міжнародні відносини в космічній галузі
- •8.4. Міжнародна космічна станція (мкс)
- •Лекція 9 Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •9.1. Види відповідальності в космічному праві
- •9.2. Особливості міжнародно-правової відповідальності в космічному праві
- •9.3. Порядок відшкодування збитків у космічному праві
- •9.4. Врегулювання спорів у зв'язку з претензіями з компенсації шкоди
- •Модуль іі. Національне космічне законодавство Лекція 10 Правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій
- •10.1. Проблеми правового регулювання світового космічного ринку в світлі рішень Третьої конференції оон з космосу
- •10.2. Міжнародно-правове регулювання зовнішньо-економічних операцій на світовому космічному ринку
- •10.3. Регулювання майнових і немайнових відносин суб’єктів космічного ринку
- •10.4. Роль транснаціонального торгового права у регулюванні світового ринку космічних послуг і технологій
- •10.5. Особливості впливу національного законодавства на правові регулятори світового космічного ринку
- •Лекція 11 Актуальні проблеми міжнародного космічного права
- •11.1. Нові умови космічної діяльності та ефективність її правового регулювання
- •11.2. Проблема демілітаризації космосу
- •11.3. Класичні проблеми міжнародного космічного права
- •11.4. Космічне сміття
- •11.5. Угода про Місяць
- •11.6. Інтелектуальна власність і космічна діяльність
- •Контрольні питання
- •Лекція 12 Національне космічне право України
- •12.1. Історія становлення
- •12.2. Сучасний стан і структура національного космічного права
- •12.3. Конституція України про правове регулювання національної космічної діяльності
- •12.4. Закон України “Про космічну діяльність” – космічна конституція України
- •12.5. Проблеми та перспективи розвитку національного космічного права
- •Контрольні питання
- •Список літератури
11.6. Інтелектуальна власність і космічна діяльність
проблеми інтелектуальної власності в космонавтиці привернули до себе підвищену увагу світового співтовариства ще наприкінці 70-х - початку 80-х років ХХ століття у зв’язку з досить складними проблемами, що постали перед міжнародним та внутрішньодержавним правом в процесі передачі космічних технологій.
Промислова та інтелектуальна власність є визначальним чинником для гострих дискусій в рамках КВКП та його Науково-технічного і Юридичного підкомітетів з приводу одного з основних положень Договору про космос, а саме щодо міжнародного співробітництва в космосі, а також стосовно принципу про використання космосу в інтересах і на благо усіх країн.
На думку деяких делегацій на форумах КВКП та його під-комітетів при обговоренні умов розширення взаємовигідного спів-робітництва в космосі (що безумовно сприяє активізації діяльності на світовому космічному ринку) намагання застосування зазначених принципів до співпраці держав призводить до того, що інтелектуальна власність виступає засобом контролю за передачею технологій, а також чинником монополізації космічних технологій окремими країнами світу.
Додаткової уваги ця проблема набуває десятиліттям пізніше, після прийняття рішення держав-учасниць наймасштабнішого з проектів в історії людства зі створення МКС щодо активізації співпраці в цій галузі, а також реальної оцінки можливостей початку побудови МКС і перспектив комерційного використання МКС вже найближчим часом.
Протягом переговорів (які завершились у вересні 1988 року) держав-партнерів (США, Канади, Японії та держав-членів ЄКА) стосовно укладення Міжурядової угоди про співробітництво в створенні МКС та підписання перших трьох з п’яти міжагентських меморандумів щодо створення МКС 15 виявилося, що проблеми інтелектуальної власності відіграють важливу роль щодо встановлення юрисдикції та контролю над елементами станції, а також визначення прав власності на винаходи та відкриття, які здійснюватимуться на борту постійно діючої лабораторії в космосі. Ці дискусії стосувалися проблем права промислової власності, особливо щодо гармонізації патентного законодавства, інших питань патентного права.
Дві перші конференції ООН з космосу (відповідно у 1968 та 1982 рр.) в своїх рекомендаціях основну увагу співтовариства зосередили на вигодах, які може принести космічна діяльність країнам, що розвиваються. Проблема в отриманні цих вигод полягала в тому, щоб втілити в життя положення статті 1 Договору про космос, оскільки вони були сформульовані настільки загально, що практично не мали наслідком конкретно визначених зобов’язань: “Дослід-ження і використання космічного простору мають здійснюватися на користь і в інтересах усіх країн, незалежно від рівня їх економіч-ного та наукового розвитку, і повинні бути справою усього людства... Космічний простір... відкритий для дослідження і використання всіма державами без будь-якої дискримінації на основі рівності і згідно з міжнародним правом..., вільний для наукових досліджень, і держави сприяють і заохочують міжнародну співпрацю в таких дослідженнях” [7].
Тоді ж, у 1982 році вперше в контексті космічної діяльності та міжнародного співробітництва інтелектуальну власність було пов’язано з нормами космічного права (право передруку та суміжні права знайшли своє місце в резолюції ГА ООН про Принципи, що регулюють використання державою ШСЗ для міжнародного без-посереднього телерадіомовлення [13]).
Після багаторічних подальших дискусій на форумах ООН у 1996 році було прийнято Декларацію про міжнародне співробітництво в дослідженні та використанні космічного простору на користь і в інтересах усіх держав, з особливим урахуванням потреб країн, що розвиваються. У цій Декларації знову було зроблено наголос на статтю 1 Договору про космос, на додаток до якої зазначалось: “Держави вільні у визначенні всіх аспектів міжнародного співробітництва в галузі дослідження та використання космічного простору на засадах рівноправності та взаємної згоди. Договірні умови здійснення коопераційних заходів мають бути чесними та відповідати здоровому глузду, а також не порушувати прав і законних інтересів сторін, у тому числі й права інтелектуальної власності” [16].
Третя Конференція ООН з космосу, наголошуючи на тих нових аспектах, що їх несуть комерціалізація та приватизація космічної діяльності, серед інших виносить на порядок денний і проблему інтелектуальної власності. В підсумковому звіті Конференції, розділі ІІ “Загальні відомості та рекомендації” світовий космічний форум проголошує: “Враховуючи значення належного доступу до космічної техніки та прикладних технологій, які можуть використовуватися в рамках програм сталого розвитку в країнах, що розвиваються, а також взаємну комерційну вигоду як для постачальників технології, так і для її одержувачів і користувачів, державам-членам належить надати особливу увагу налагодженню міжнародної співпраці в галузі передачі космічної технології та її побічних вигод. У зв’язку з цим особливе значення для стимулювання міжнародного співробітництва в галузі космічної техніки та побічних результатів набувають відповідні міжнародно-правові рамки та міжнародні угоди, що розроблюються органами та установами ООН, які охоплюють такі питання, як права інтелектуальної власності, торговельні знаки, авторські права та іноземні інвестиції” [1].
Практикум з космічного права в рамках ЮНІСПЕЙС-ІІІ, реально оцінюючи стан досконалості міжнародного права, що регулює космічну діяльність ери комерціалізації та приватизації, закликав продовжити вивчення багатьох аспектів сучасного права, “...зокрема, щодо прав інтелектуальної власності та питань передачі технологій, у зв’язку з якими може знадобитись особливий режим для глобальної уніфікації на практиці” [74].