- •Національний авіаційний університет Інститут повітряного і космічного права
- •КосмічнЕ пРаВо
- •Перелік умовних скорочень
- •Мккс - Міжагентський комітет з питань космічного сміття
- •Передмова
- •Модуль і. Міжнародне космічне право Лекція 1 Поняття та джерела міжнародного космічного права
- •1.1. Наука міжнародного космічного права
- •1.2. Поняття міжнародного космічного права
- •1.3. Джерела міжнародного космічного права
- •1.4. Суб'єкти і проблеми міжнародного космічного права
- •1.5. Національне космічне право
- •Лекція 2 Принципи міжнародного космічного права
- •2.1. Особливості та етапи становлення галузевих принципів мкп
- •2.2. Основні галузеві принципи міжнародного космічного права
- •2.3. Основні права та обов'язки держав під час дослідження та використання космічного простору
- •2.4. Демілітаризація космічного простору
- •Лекція 3 Роль Організації Об'єднаних Націй в прогресивному розвитку міжнародного космічного права
- •3.1. Роль Генеральної асамблеї оон у започаткуванні та розвитку міжнародного космічного права
- •2.2. Діяльність Комітету оон з використання космічного простору в мирних цілях з прогресивного розвитку міжнародного космічного права
- •3.3. Спеціалізовані установи оон
- •3.4. Всесвітні конференції оон з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях
- •Контрольні питання
- •Лекція 4 Міжнародно-правовий режим космічного простору
- •4.1. Визначення основних термінів і понять міжнародного космічного права
- •4.2. Делімітація космічного та повітряного просторів
- •4.3. Правовий режим геостаціонарної орбіти
- •4.4. Правовий режим небесних тіл
- •Контрольні питання
- •Лекція 5 Правовий статус космічних об'єктів
- •5.1. Реєстрація космічних об'єктів
- •5.2. Рятування та повернення космічних об'єктів
- •5.3. Запуск космічних об'єктів. Запускаюча держава
- •Лекція 6 Правовий статус космонавтів
- •6.1. Визначення термінів
- •6.2. Юрисдикція держави щодо космічних кораблів і екіпажів
- •6.3. Міжнародна космічна станція та Кодекс космонавтів
- •6.4. Рятування космонавтів
- •6.5. Повернення космонавтів
- •Лекція 7 Правове регулювання прикладних видів космічної діяльності
- •7.1. Правове регулювання супутникового зв'язку
- •7.2. Правове регулювання дистанційного зондування Землі з космосу
- •7.3. Правове регулювання супутникової навігації
- •7.4. Правове регулювання космічної метеорології
- •Лекція 8 Інституційні форми багатостороннього співробітництва з дослідження та використання космічного простору
- •8.1. Міжурядові міжнародні організації космічного напряму
- •8.2. Неурядові міжнародні космічні організації
- •8.3. Регіональні міжнародні відносини в космічній галузі
- •8.4. Міжнародна космічна станція (мкс)
- •Лекція 9 Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •9.1. Види відповідальності в космічному праві
- •9.2. Особливості міжнародно-правової відповідальності в космічному праві
- •9.3. Порядок відшкодування збитків у космічному праві
- •9.4. Врегулювання спорів у зв'язку з претензіями з компенсації шкоди
- •Модуль іі. Національне космічне законодавство Лекція 10 Правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій
- •10.1. Проблеми правового регулювання світового космічного ринку в світлі рішень Третьої конференції оон з космосу
- •10.2. Міжнародно-правове регулювання зовнішньо-економічних операцій на світовому космічному ринку
- •10.3. Регулювання майнових і немайнових відносин суб’єктів космічного ринку
- •10.4. Роль транснаціонального торгового права у регулюванні світового ринку космічних послуг і технологій
- •10.5. Особливості впливу національного законодавства на правові регулятори світового космічного ринку
- •Лекція 11 Актуальні проблеми міжнародного космічного права
- •11.1. Нові умови космічної діяльності та ефективність її правового регулювання
- •11.2. Проблема демілітаризації космосу
- •11.3. Класичні проблеми міжнародного космічного права
- •11.4. Космічне сміття
- •11.5. Угода про Місяць
- •11.6. Інтелектуальна власність і космічна діяльність
- •Контрольні питання
- •Лекція 12 Національне космічне право України
- •12.1. Історія становлення
- •12.2. Сучасний стан і структура національного космічного права
- •12.3. Конституція України про правове регулювання національної космічної діяльності
- •12.4. Закон України “Про космічну діяльність” – космічна конституція України
- •12.5. Проблеми та перспективи розвитку національного космічного права
- •Контрольні питання
- •Список літератури
5.2. Рятування та повернення космічних об'єктів
Договір про космос 1967 року встановлює, що права власності на космічні об'єкти залишаються недоторканими під час їхнього перебування в космічному просторі або після повернення на Землю. Такі об'єкти або їхні складові частини, виявлені за межами держави, у реєстр якої вони занесені, повинні бути повернуті цій державі. При цьому така держава повинна за вимогою представити до (для) повернення розпізнавальні дані (ст. VIII) [7].
В Угоді про рятування 1968 року міститься детальний виклад прав і обов'язків сторін на випадок виявлення космічного об'єкта або його складових частин іноземною державою на своїй території або за її межами (ст. 5) [8].
Насамперед, держава, що знайшла космічний об'єкт, зобов'язана проінформувати про це владу, що здійснила запуск, і Генерального секретаря ООН (п. 1 ст. 5). Проведення операцій з рятування космічного об'єкта державою, що його знайшла, обумовлено проханням влади, що здійснила запуск, і потребою надання їй допомоги з боку першої.
Стосовно держави, що знайшла космічний об’єкт, то вона приймає лише такі міри, які вважає “практично здійсненними”. Прохання з боку зацікавленої держави покликані свідчити, що космічний об'єкт або його складові частини, які впали на Землю, становлять науковий інтерес або цінність для сторони, що їх запустила. На відміну від зобов'язання безумовного повернення членів екіпажу космічного об'єкту, процедура повернення самого космічного об'єкта або його складових частин, виявлених за межами держав, що здійснили запуск, обумовлена: а) проханням влади, що здійснила запуск, і б) наданням розпізнавальних даних, що доводять приналежність об'єкта.
Обов'язок повернути космічний об'єкт буде виконаний не тільки тоді, коли об'єкт практично буде переданий зацікавленій стороні, але й у випадку надання цього об'єкта в розпорядження представників відповідної влади. Деякі юристи пов'язують питання повернення космічних об'єктів, які аварійно приземлилися, з проханням зняти з орбіти космічний об’єкт з вичерпаним терміном функціонування або космічний об'єкт, що вийшов з ладу, і повернути його за призначенням.
В Угоді 1968 року встановлено особливу процедуру стосовно небезпечних або шкідливих за своїм характером об'єктів чи їх складових частин, виявлених на території іншої держави або врятованих нею в будь-якому іншому місці. У подібній ситуації влада держави або міжнародна організація, що здійснили запуск, мають бути сповіщені про факт знахідки. Після цього запускаюча держава (або міжнародна організація) негайно вживає ефективних заходів під керівництвом і контролем держави, яка виявила космічний об'єкт, для усунення можливої небезпеки заподіяння шкоди. У 1978 році влада Канади після виявлення на своїй території часток ядерного реактора радянського супутника, що розпався, зволіли звернутися по допомогу до США. Але це вже окрема розмова про стосунки між державами в роки “холодної” війни.
Угода 1968 року передбачає відшкодування витрат, понесених державою при виконанні зобов'язань з виявлення і повернення космічного об'єкта або його складових частин. Витрати покриваються владою, яка здійснила запуск, за умови, що заходи з рятування і повернення об'єкта були розпочаті на її прохання (п. 5 ст. 5) [8].