1.2. Поняття міжнародного космічного права

Визначення:

Міжнародне космічне право (МКП) — це сукупність спеціальних норм сучасного загального міжнародного права, що встановлюють міжнародно-правовий режим космічного простору, Місяця та інших небесних тіл, а також регулюють взаємовідносини держав та відносини їх з міжнародними міжурядовими організаціями, і останніх – ще й між собою у зв’язку з провадженням усіма ними діяльності з дослідження та використання космічного простору.

Міжнародне космічне право історично виникло як сукупність спеціальних норм і принципів загального міжнародного права, що регулюють відносини суб’єктів діяльності з дослідження та використання космічного простору.

Поряд з тим діяльність з дослідження та використання космічного простору та інших небесних тіл не обмежується тільки космічною сферою. зазначена діяльність включає також ті її види, які провадяться на поверхні Землі, але органічно пов’язані або із запуском космічних об’єктів, їх експлуатацією в космічному просторі та на небесних тілах, або з поверненням їх на Землю. Тому масив норм міжнародно-правової регламентації цієї діяльності включає також такі норми, які регламентують: сприяння порятунку та поверненню космонавтів; повернення об’єктів, що запущені в космічний простір; міжнародну відповідальність держав за шкоду, спричинену космічними об’єктами; використання ШСЗ для міжнародного безпосереднього телевізійного мовлення; дистанційне зондування Землі з космосу; використання ядерних джерел енергії в космосі; міжнародне співробітництво в дослідженні та використанні космічного простору на благо і в інтересах усіх країн з особливим урахуванням потреб країн, що розвиваються.

Таким чином, можна стверджувати, що МКП як галузь сучасного загального міжнародного права відрізняється від інших галузей міжнародного права низкою специфічних відмінностей.

По-перше, МКП відрізняється від інших галузей міжнародного права за предметом регулювання, під яким мається на увазі відносини суб’єктів міжнародного права у зв’язку з дослідженням та використанням космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла.

По-друге, виникнення та подальший розвиток нової галузі міжнародного права щільно пов’язане не тільки з новою сферою діяльності, але й з застосуванням новітніх космічних технологій, що забезпечують здійснення дослідницьких цілей у космічному просторі та їх використання виключно в земних прикладних цілях (супутниковий зв’язок, метеорологія, дистанційне зондування, навігаційне обслуговування тощо).

По-третє, масштаби космічної діяльності, її надзвичайно висока вартість, значні ризики при використанні ракет-носіїв як засобів запуску космічних об’єктів підвищують роль і значення держави в організації здійснення діяльності з дослідження та використання космічного простору.

По-четверте, держава несе міжнародну відповідальність за усю національну діяльність, пов’язану з дослідженням та використанням космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Причому, незалежно від того, державні чи недержавні юридичні особи провадять цю діяльність.