9.4. Врегулювання спорів у зв'язку з претензіями з компенсації шкоди

Якщо претензія не задовольняється в результаті дипломатичних переговорів, виникає ситуація міжнародного спору.

У цій ситуації через рік після пред’явлення претензії однієї (чи обох) зі сторін, що сперечаються, створюють за вимогою кожної з них Комісію з розгляду претензій. Комісія утворюється в складі трьох членів — по одному від сторін, що сперечаються, і голови, якого сторони вибирають спільно. Для призначення членів Комісії сторонам надається два місяці. Для вибору голови Комісії надається чотири місяці. Якщо згоди про обрання голови не досягнуто, будь-яка зі сторін може звернутися до Генерального секретаря ООН, і той протягом двох місяців призначає голову. Якщо одна зі сторін не призначила свого члена Комісії, то від Комісії виступає її голова. Якщо Комісія утвориться в повному складі, усі рішення приймаються більшістю голосів.

Комісія повноважна встановлювати обґрунтованість претензій і визначати суму компенсацій.

Рішення Комісії є остаточним й обов’язковим за попереднім погодженням сторін. В іншому випадку Комісія виносить остаточне визначення рекомендаційного характеру, що розглядається сторонами в дусі доброї волі.

Встановлено граничний річний термін із дня утворення Комісії для прийняття нею рішення. Комісія, однак, має право продовжити цей термін.

Рішення або визначення Комісії публікується, а також передається кожній зі сторін і Генеральному секретареві ООН.

Витрати Комісії розподіляються нарівно між сторонами, якщо сама Комісія не виносить іншого рішення.

Контрольні питання

1. Які види відповідальності існують в міжнародному праві?

2. В чому суть міжнародної відповідальності за космічну діяльність?

3. Яким чином визначається порядок відшкодування матеріальної шкоди за космічним правом?

4. Як врегульовуються спори щодо претензій за космічну шкоду?

Модуль іі. Національне космічне законодавство Лекція 10 Правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій

10.1. Проблеми правового регулювання світового космічного ринку в світлі рішень Третьої конференції ООН з космосу.

10.2. Міжнародно-правове регулювання зовнішньоекономічних операцій на світовому космічному ринку.

10.3. Регулювання майнових і немайнових відносин суб’єктів космічного ринку.

10.4. Роль транснаціонального торгового права у регулюванні світового ринку космічних послуг і технологій.

10.5. Особливості впливу національного законодавства на правові регулятори світового космічного ринку.

Література: [1, 7, 9 – 11, 13 – 15, 53, 64, 65, 79].

10.1. Проблеми правового регулювання світового космічного ринку в світлі рішень Третьої конференції оон з космосу

Визначення:

Світовий ринок космічних послуг і технологій з юридичної точки зору - це система міжнародних правових відносин, що притаманні сфері обігу у зв’язку з наданням космічних послуг, продажем-купівлею космічної техніки та технологій.

Процеси комерціалізації космічної діяльності в останні 20-30 років потягнули за собою бурхливий розвиток світового ринку космічних послуг і технологій із залученням до операцій на ньому підприємств та організацій недержавного сектору, що призвело, у свою чергу, як до зростання ваги міжнародного економічного права, так і активного втручання міжнародного приватного права у врегулювання діяльності розширеного кола суб’єктів цього ринку. Подальший розвиток світового космічного ринку щільно пов’язаний з експлуатацією новітніх космічних засобів і часто такий, що має глобальні наслідки, а також закріплення транснаціональних корпорацій (ТНК), банків і недержавних підприємств та організацій як найактивніших учасників відносин на теренах цього ринку потребують розробки радикально нових підходів до питань про контроль за діями зазначених суб’єктів господарської діяльності на національному та міжнародному рівнях, про їх правовий статус, відповідальність держави за космічну діяльність підпорядкованих їй юридичних осіб, запобігання можливій шкоді та її компенсації тощо.

з наведеного в матеріалах Третьої конференції ООН з космосу огляду проблемних питань міжнародного публічного права стає зрозуміло, що одних лише норм і принципів цієї галузі права недостатньо для врегулювання широкої гами відносин суб’єктів світового ринку космічних послуг і технологій [1].

Вивчаючи особливості правового регулювання відносин суб’єктів космічної діяльності в умовах світового ринку космічних послуг і технологій, необхідно обов’язково враховувати, що сьогодні цей ринок з юридичної точки зору являє собою саме систему публічно- і приватноправових зв’язків, що опосередковують відносини між такими суб’єктами, як держави, міжурядові організації, фізичні та юридичні особи, включаючи різноманітні міжнародні неурядові організації та транснаціональні корпорації. Швидке розширення масштабів діяльності приватного сектора в космічній галузі та пов’язаних з нею галузях потребує перегляду багатьох аспектів міжнародного космічного права.

Питома вага правових питань міжнародної торгівлі, питань врегулювання економічного співробітництва в міжнародному публічному праві увесь час зростає, що дозволяє говорити не тільки про становлення нової галузі міжнародного публічного права (міжнародного економічного права), але й про все суттєвіший вплив на регулювання світового космічного ринку саме цієї галузі міжнародного права. Однак у зв’язку з процесами комерціалізації та приватизації космічної сфери необхідно зазначити, що регламентовані міжнародним публічним правом відносини носять не цивільно-правовий, а міждержавний характер. Що стосується регулювання особливої групи приватноправових відносин, які мають міжнародний характер, то це парафія саме міжнародного приватного права. Це, насамперед, майнові відносини. Поряд з майновими відносинами в міжнародному обігу виникають і пов’язані з ним немайнові відносини (наприклад, в галузі інтелектуального права, страхування тощо), які теж відносяться до сфери регулювання міжнародного приватного права.

Таким чином, все зазначене вище неспростовно доводить тезу про те, що відносини на світовому ринку космічних послуг і технологій мають врегульовуватися як нормами міжнародного публічного (космічного, економічного) права, так і нормами міжнародного приватного права. Проте, навіть простий перелік суб’єктів правовідносин сучасного космічного ринку дає підстави констатувати, що навіть комплексне врахування правових механізмів міжнародного космічного, міжнародного економічного та міжнародного приватного права не вичерпує проблему адекватності існуючих правових регуляторів сучасній системі відносин суб’єктів світового космічного ринку, адже все зростаючий вплив на зазначені відносини справляє активність на цьому ринку транснаціональних утворень: транснаціональних корпорацій, міжнародних банків, бірж тощо.