- •Повна деформація гумової суміші при механічній обробці. З чим пов'язані різні види деформацій?
- •Поясніть явища усадки та каландровий ефект. Як вони залежать від складових гумової суміші та умов обробки?
- •Які задачі вирішуються за допомогою каландрування? Схеми розташування валків.
- •Каландровий ефект. Фактори, які впливають на нього
- •Каландрування, листування та профілювання гумових сумішей.
- •Класифікація каландрів. Їх номенклатура. Продуктивність.
- •Продуктивність о (у м/год.) каландра при мащенні та обкладанні, при гортанні….
- •Апаратурне оформлення процесу каландрування.
- •Процеси, які відбуваються при шприцюванні гумової суміші. Особливості робочих зон в мчт, мчх та мчхв.
- •Фактори, які впливають на екструзію гумової суміші. Напір, противоток, потік втрати. Параметри геометрії черв'яка.
- •11. Факторы, влияющие на качестио резиновых протекторных и автокамерных заготовок
- •12. Вплив типу каучука на технологічні показники шприцювання
- •13. Як впливають реологічні властивості гумових сумішей на характер шприцювання
- •14. Які теплофізичні характеристики гум.Сум. Треба враховувати при прогнозуванні часу вулк.
- •15. Характеристика теплоносіїв для вулк-її гум.Сум.
- •16. Що потрібно враховувати при виборі режиму вулканізації
- •17. Аналіз особливостей вулканізації гум.Сум. На основі нк та скс-30а
- •18. Фізико-хімічні процеси при вулканізації. Розкрийте сутність 4 етапів.
- •19. Вплив прискорювачів на кінетичну криву вулк-її
- •20. Коефіцієнт вулк-її та вплив на нього різних прискорювачів. Температурний коефіцієнт вулк-її
- •21 Усадка при вулканізації. Вплив на усадку різних факторів. Розрахунок ступеню усадки.
- •22 Основні і спеціальні види устаткування, для вулканізації загального призначення.
- •23 Вулканізаційні казани, типи, конструкційні особливості їх застосування. Продуктивність.
- •24 Преси вулканізаційні, конструктивне оформлення. Зусилля пресування. Тиск на форму. Продуктивність вулканізації преса g (у вироб./год).
- •25 Гідравлічні преси для вулканіації багатошарових гумовотканинних виробів.
- •26 Автоклав преси. Пресове зусилля Ррів (у н) автоклава.
- •27 Форматори вулканізатори, призначення, особливості конструкції. Продуктивність форматорів.
- •28 Вулканізатори камерного і барабанного типу. Схеми барабанних вулканізаторів. Продуктивність.
- •29 Вулканізація виробів в псевдозрідженому шарі часток. Вулканізація виробів з використанням інфрачервоних променів в якості теплоносія.
- •30 Шахтні та карусельні вулканізатори. Їх вкористання. Продуктивність.
- •31. Порівняльні діаграми виготовлення гтв формуванням у пресі та литтям під тиском, холодне та гаряче формування.
- •32. Пресове формування, для яких гумових сумішей застосовується. Класифікація. Продуктивність g(вир/год) вулканізації преса.
- •33. Литтєве формування гумових сумішей. Класифікація обладнання та основних параметрів формування.
- •34. Литтєве формування гумових сумішей. Технологічні та апаратурні особливості періодичного литтєвого формування. Продуктивність однопозиційної литтєвої машини.
- •35. Плунжерное и трансферное формование
- •36.Шнековое и шнек-плунжерное формование
- •37. Способи отримання порошкоподібних каучуків
- •38.Особливості технології з порошкоподібними каучуками
- •39. Особливості переробки рідких канчуків
- •40. Основны марки Регенератів резины. Особливості використання.
- •41. Порівняльна характеристика методів отримання регенерату.
- •42 Водонейтральний метод отримання регенерату.
- •43(И 44). Термомеханычний метод отримання регенерату.
- •45. Латексні вироби. Приготування латексних сумішей.
- •Приготовление латексных смесей
- •46. Получение тонкостенных изделий
- •47. Получение технических перчаток методом коагуляитного макания
- •48. Производство эластичных нитей
- •49. Производство пенорезины по способу Данлопа
- •50. Производство пенорезины по способу Талалая
37. Способи отримання порошкоподібних каучуків
При получении каучуков из латексов применяются два метода — коагуляции и распылительная сушка.
Коагуляция регулируется технологическими приемами так, чтобы получить частицы размером 0,5—3 мм. Антиадгезивы вводят либо в латексы с последующей коагуляцией, либо ими обрабатывают частицы каучука после коагуляции. В латексы вводят водорастворимые соединения (растворы силикатов щелочных металлов, т. е. жидкое стекло — 4—10 масс, ч.; метил- или алкилцеллюлоза — до 10%, крахмала — 15—45 масс, ч.; поверхностно-активных веществ анионного типа — 1—10 масс, ч.; солей алкилсульфатов). латексы и порошки других полимеров (полистирола, поливинилхлорида, полиакрилонитрила и т. д.).
Распылительная сушка для технологии резины менее удобна, так как получаемые в этом методе порошки с размерами частиц до 0,5 мм затрудняют операции их транспортировки, развески, смешения и прочие операции переработки каучуков.
Механическое измельчение каучуков менее выгодно, чем получение порошков из латекса или раствора, поскольку нерационально проводить полный цикл выделения, сушки, брикетирования каучука, а затем вновь измельчать его. Однако по сравнению со считающейся экономически выгодной грануляцией каучуков их переработка в виде порошков менее энергоемка и в целом более эффективна (табл. 6.1).
Средний размер частиц, получаемых механическим методом, зависит от вида оборудования и длительности измельчения и колеблется от порошка (частицы 200—1500 мкм) до крошки (0,5—15 мм). Для измельчения используют дисковые, высокоскоростные режущие или ударные дробилки, измельчитель с гранулирующей головкой и т. д. Схемэ одного из аппаратов подобного типа приведена на рис. 6.3. Изоляцию каучуковых частиц осуществляют антиагломератами. В качестве антиагломерантов применяют: соли натрия, калия, цинка, кальция высших алифатических кислот (Сі2 — Сів) в виде порошков и водных (30 %) растворов из расчета 0,1—10 % соли на каучук; воски, смесь крахмала и талька (1:3) до 10 %; тальк, силикаты и оксиды щелочноземельных металлов, белую сажу, мел в дозировках до б масс, ч.; пластики и смолы, отходы резины в виде порошков—до 10 %; латексы каучуков, содержащих вулканизующие агенты, смолы. Следует отметить некоторое ухудшение свойств каучуков из-за термоокислительной деструкции поверхности частиц. Кроме того, получение порошкообразных каучуков требует дополнительных затрат энергии и антиагломерантов, удорожающих каучук в среднем на 10 %.
38.Особливості технології з порошкоподібними каучуками
ПЕРЕРАБОТКА ПОРОШКООБРАЗНЫХ КАУЧУКОВ
В литературе мелкодисперсные по форме каучуки подразделяют на две группы: к порошкообразным относят каучуки с размерами частиц не более 0,5 мм; под крошкой каучука понимают частицы размером не более 20—30 мм.
В технологии резины принято называть порошками каучуки, имеющие выпускную форму в виде частиц размером до 3—5 мм, не слипающихся при хранении, легкотекучих, легко смешивающихся с ингредиентами и с таким же ММР, микро-макроструктурой, как у блочных каучуков.
Основная трудность при изготовлении и применении порошкообразных каучуков связана с их липкостью и текучестью, приводящим к слеживанию и монолитизации после получения и при хранении. Порошкообразную форму сохраняют с помощью антиагломерантов. покрывающих полностью или частично поверхность частиц и изолирующих их друг от друга.
Рис.Классификация агломераитов.
В качестве антиагломерантов предложено большое количество веществ, разделяющихся, согласно классификации, представленной на рис. 6.2, на инертные и химически активные по отношению к каучуку, по агрегатному состоянию и т. д. Инертные антиагломеранты физически защищают частицы, а химически активные вступают с каучуком во взаимодействие(подвулканизовывают, галоидируют поверхность и др.) при получении. Сухие агломеранты менее удобны в применении из-за запыленности производства, повышенного расхода, низкой прочности сцепления с частичками. Жидкие антиагломеранты несколько затрудняют получение порошков ввиду необходимости тщательнейшего удаления летучих, но обеспечивают хорошую устойчивость порошков и считаются наиболее перспективными.
Частицы каучука получают выделением из латексов, растворов и механическим измельчением.