- •Повна деформація гумової суміші при механічній обробці. З чим пов'язані різні види деформацій?
- •Поясніть явища усадки та каландровий ефект. Як вони залежать від складових гумової суміші та умов обробки?
- •Які задачі вирішуються за допомогою каландрування? Схеми розташування валків.
- •Каландровий ефект. Фактори, які впливають на нього
- •Каландрування, листування та профілювання гумових сумішей.
- •Класифікація каландрів. Їх номенклатура. Продуктивність.
- •Продуктивність о (у м/год.) каландра при мащенні та обкладанні, при гортанні….
- •Апаратурне оформлення процесу каландрування.
- •Процеси, які відбуваються при шприцюванні гумової суміші. Особливості робочих зон в мчт, мчх та мчхв.
- •Фактори, які впливають на екструзію гумової суміші. Напір, противоток, потік втрати. Параметри геометрії черв'яка.
- •11. Факторы, влияющие на качестио резиновых протекторных и автокамерных заготовок
- •12. Вплив типу каучука на технологічні показники шприцювання
- •13. Як впливають реологічні властивості гумових сумішей на характер шприцювання
- •14. Які теплофізичні характеристики гум.Сум. Треба враховувати при прогнозуванні часу вулк.
- •15. Характеристика теплоносіїв для вулк-її гум.Сум.
- •16. Що потрібно враховувати при виборі режиму вулканізації
- •17. Аналіз особливостей вулканізації гум.Сум. На основі нк та скс-30а
- •18. Фізико-хімічні процеси при вулканізації. Розкрийте сутність 4 етапів.
- •19. Вплив прискорювачів на кінетичну криву вулк-її
- •20. Коефіцієнт вулк-її та вплив на нього різних прискорювачів. Температурний коефіцієнт вулк-її
- •21 Усадка при вулканізації. Вплив на усадку різних факторів. Розрахунок ступеню усадки.
- •22 Основні і спеціальні види устаткування, для вулканізації загального призначення.
- •23 Вулканізаційні казани, типи, конструкційні особливості їх застосування. Продуктивність.
- •24 Преси вулканізаційні, конструктивне оформлення. Зусилля пресування. Тиск на форму. Продуктивність вулканізації преса g (у вироб./год).
- •25 Гідравлічні преси для вулканіації багатошарових гумовотканинних виробів.
- •26 Автоклав преси. Пресове зусилля Ррів (у н) автоклава.
- •27 Форматори вулканізатори, призначення, особливості конструкції. Продуктивність форматорів.
- •28 Вулканізатори камерного і барабанного типу. Схеми барабанних вулканізаторів. Продуктивність.
- •29 Вулканізація виробів в псевдозрідженому шарі часток. Вулканізація виробів з використанням інфрачервоних променів в якості теплоносія.
- •30 Шахтні та карусельні вулканізатори. Їх вкористання. Продуктивність.
- •31. Порівняльні діаграми виготовлення гтв формуванням у пресі та литтям під тиском, холодне та гаряче формування.
- •32. Пресове формування, для яких гумових сумішей застосовується. Класифікація. Продуктивність g(вир/год) вулканізації преса.
- •33. Литтєве формування гумових сумішей. Класифікація обладнання та основних параметрів формування.
- •34. Литтєве формування гумових сумішей. Технологічні та апаратурні особливості періодичного литтєвого формування. Продуктивність однопозиційної литтєвої машини.
- •35. Плунжерное и трансферное формование
- •36.Шнековое и шнек-плунжерное формование
- •37. Способи отримання порошкоподібних каучуків
- •38.Особливості технології з порошкоподібними каучуками
- •39. Особливості переробки рідких канчуків
- •40. Основны марки Регенератів резины. Особливості використання.
- •41. Порівняльна характеристика методів отримання регенерату.
- •42 Водонейтральний метод отримання регенерату.
- •43(И 44). Термомеханычний метод отримання регенерату.
- •45. Латексні вироби. Приготування латексних сумішей.
- •Приготовление латексных смесей
- •46. Получение тонкостенных изделий
- •47. Получение технических перчаток методом коагуляитного макания
- •48. Производство эластичных нитей
- •49. Производство пенорезины по способу Данлопа
- •50. Производство пенорезины по способу Талалая
23 Вулканізаційні казани, типи, конструкційні особливості їх застосування. Продуктивність.
Вулканизацию резиновых изделий в паровой, воздушной или в паро-воздушной средах обычно проводят в котлах под давлением. В некоторых случаях вулканизацию в котлах осуществляют в горячей (перегретой) воде, в среде азота илн других газов. Наибольшее распространение получил способ вулканизации в паровой среде, как более дешевый и безопасный, при котором можно сравнительно легко управлять процессом.
Вулканизационные котлы различают по размерам (диаметру и длине), расположению главной оси (горизонтальные и вертикальные), конструкции стенок (одностенные и двухстенные), типу затвора крышки (с болтовым и байонетным, т. е. быстродействующим затвором) и способу обогрева (с паровой рубашкой, змеевиком, нагревательными секциями — электрообогревом, илн с принудительной циркуляцией теплоносителя). Котлы снабжены арматурой (вентилями для ввода и вывода пара, воды и воздуха, предохранительными и обратными клапанами), контрольноизмерительными приборами (манометрами, термометрами, расходомерами), автоматическими регуляторами давления, температуры и продолжительности процесса по времени (командоаппараты), а также различными вспомогательными устройствами (рельсами, опорами и другими).
Вулканизационные котлы выпускают на внутреннее давление 0,6 и 1,25 МПа с внутренним диаметром от 800 до 3600 мм и длиной до 22 м. Процесс вулканизации в котлах является периодическим и в тепловом отношении нестационарным. Обычно он включает несколько последовательных операций: загрузку аппарата и закрытие крышки; повышение давления и температуры в котле (ме нотонное или ступенчатое); выдержку резиновых изделий прк постоянной температуре; снижение давления в котле; открыта крышки и разгрузку аппарата. В некоторых случаях изделия охлаждают в котлах (до выгрузки). Максимальная скорость вулка низации изделий в котлах достигается в среде насыщенного водя ного пара при давлении 0,3—0,5 МПа.
Вулканизация изделий открытым способом. Шприцеваниые и некоторые конфекционные изделия, обладающие достаточной каркасностью и не изменяющие свою форму в начальный период нагревания, когда процесс структурирования еще не начался, вулканизуют открытым способом. По этому способу можно вулканизовать изделия сложной конфигурации, собранные на колодках, формах или других основаниях (перчатки, клееную нелакированную обувь, рукава и другие изделия).
Вулканизация в воздушной среде. В воздушной среде изделия можно вулканизовать при повышенном давлении и низкой температуре, и при низком давлении и высокой температуре, так как температура воздуха не связана с его давлением. Применение горячего воздуха в качестве вулканизационной среды или теплоносителя ограничено, так как кислород воздуха при высокой температуре активно взаимодействует с каучуками, входящими в состав резиновых смесей, что ухудшает механические свойства вулканизатов.
Паро-воздушная вулканизация. Для некоторых изделий контакт с паром недопустим только в начале вулканизации. Например, лакированную обувь для предотвращения потускнения лака, которое может произойти при воздействии пара на лаковую пленку, приходится вулканизовать в воздушной среде. Однако на получение устойчивой к действию пара лаковой пленки (температура воздуха в котле 100—125°С) затрачивается меньше времени, чем на проведение всего процесса вулканизации. Учитывая это, применяется комбинированный способ вулканизации — сначала в воздушной среде, затем в паровой.
В паро-воздушной среде кроме лакированной обуви можно вулканизовать также цветные тонкостенные изделия. Общий цикл вулканизации, длительность и условия проведения каждой стадии процесса зависят от вида изделия, состава резиновой смеси, конструкции котла и некоторых других факторов.
Продуктивность котла
Q=n/Время цикла (Тауц), где n-количество.