Питання

1. Чому управління ризиком є актуальною проблемою для всіх економічних суб’єктів?

2. Які існують підходи до класифікації ризиків?

3. З чим пов’язані фінансові ризики?

4. Чим відрізняється гарантія від поручництва?

5. Яким способом можливе забезпечення кредитного договору?

6. В яких формах проводиться страхування кредиту?

7. Які існують обов’язки сторін при настанні страхового випадку?

8. Що обумовлює диверсифікація кредитних вкладень?

9. Що характеризує внутрішня норма доходності?

10. Чому класифікація за внутрішніми та зовнішніми розрахунками є суперечливою?

Тести

1. Очікуваний ризик, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу банківської установи контрагентами, акціонерами та регулюючим органом називається:

1. ціновий ризик;

2. ризик ліквідності;

3. кредитний ризик;

4. ризик репутації;

5. регулятивний ризик;

6. стратегічний ризик;

7. технологічний ризик.

2. Період окупності визначається як:

1. співвідношення суми грошової вартості потоку у теперішній вартості до суми коштів ;

2. різниця між сумою грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту та сумою коштів, що інвестуються, приведеними до теперішньої вартості шляхом дисконтування;

3. відшкодування суми інвестиційних проектів, спрямованих на реалізацію інвестиційного проекту до середньої суми грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту приведеного до внутрішньої вартості.

3. Який існує норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента:

1. 15 %;

2. 20 %;

3. 25%;

4. 30 %.

5. 35 %.

4. Процентний ризик розраховується:

1. під впливом зміни процентних ставок на рівень прибутків;

2. за допомогою відкритої валютної позиції щодо різних іноземних валют і динамікою валютних курсів;

3. з урахуванням рівня інвестиційного ризику;

4. з визначенням відкритої валютної системи;

5. за допомогою дисконтної ставки.

5. У який строк страхувальник при настанні страхового випадку має подати заяву і відповідний документ страхувачу:

1. у п’ятиденний строк;

2. за неділю;

3. за місяць;

4. у двадцятиденний строк;

5. у чотирнадцятиденний строк.

6. Заставним правом називається:

1. Умова за якої банк набуває право власності на заставне майно;

2. Речова претензія на чуже рухоме майно, земельну ділянку, будову або претензія на право одержати компенсацію від реалізації заставне майно, якщо боржник не може погасити свої зобов’язання;

3. відшкодування прав за рахунок заставленого майна;

4. повернення майна боржнику.

7. Договірні положення передбачають:

1. можливість перегляду початкових умов договору в процесі його виконання;

2. зміну суми грошових зобов’язань залежно від зміни курсового

співвідношення валюти платежу й іншої валюти;

3. створення зустрічних вимог і зобов’язань в іноземній валюті;

4. ризик якої-небудь операції, пов'язаний зі зміною процентних

ставок;

5. загальний ризик банку і відповідно його балансу через коливання

процентних ставок.

8. З чим пов'язаний операційний ризик:

1. з переоцінюванням активів, пасивів та прибутків у національну валюту;

2. з торговельними операціями, а також із грошовими угодами з

фінансового інвестування та дивідендних платежів або отримання

коштів в іноземній валюті в майбутньому;

3. з можливістю втрати доходів за майбутніми контрактами через

зміну загального економічного стану як країн – партнерів, так і

країн, де розташована компанія.

9. Ризик зростання вартості валюти виникає якщо:

1. банк здійснив довгострокові інвестиції у визначеній валюті і вони

забезпечують потік регулярних прибутків;

2. банк має довгострокові зобов’язання в іноземній валюті, але не

має регулярних надходжень в цій валюті;

3. банк розраховує зробити платежі в іноземній валюті або одержати

інвалютні кошти.

10. Для забезпечення хеджування довгострокового валютного ризику використовують як правило:

1. валютні опціони;

2. ф’ючерси;

3. форварди;

4. свопи.