- •Нтуу «кпі», 2010
- •Тема 1. Валютний ринок та валютні операції: термінові, своп 10
- •Тема 2. Валютні операції з негайною поставкою 39
- •Тема 3. Відкриття та ведення валютних рахунків, 48
- •Тема 4. Документарні форми розрахунків 61
- •8. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. Посіб. / За заг. Ред. Савлука м.І. – к.: кнеу, 2002. – 392 с. 86
- •Тема 5. Оерації із залученням валютних ресурсів 87
- •6. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. Посіб. / За заг. Ред. Савлука м.І. – к.: кнеу, 2002. – 392 с. 96
- •10. Руденко л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник / Руденко л. В. – к.: Центр учбової літератури, 2007. – 632 с. 96
- •12. Філіпенко а.С. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / а.С. Філіпенко, в.І. Мазуренко, в.Д. Сикора / Під. Ред. А.С.Філіпенка: Підручник. – к.: Либідь, 1997. – 208 с. 96
- •Тема 6. Банківська гарантія 98
- •1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 2001 р. – № 5-6. – с. 30. 109
- •7. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. Посіб. / За заг. Ред. Савлука м.І. – к.: кнеу, 2002. – 392 с. 109
- •Тема 7. Банківське фінансування зовнішньоторговельних угод 111
- •6. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. Посіб. / За заг. Ред. Савлука м.І. – к.: кнеу, 2002. – 392 с. 126
- •Тема 8. Управління валютним ризиком 127
- •5. Кочетков в.М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку: теоретико-методологічні аспекти: Монографія. – к.: кнеу, 2002. – 238 с. 146
- •15. Кочетков в.М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку: теоретико-методологічні аспекти: Монографія. – к.: кнеу, 2002. – 238 с. 147
- •27. Руденко л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник / Руденко л. В. – к.: Центр учбової літератури, 2007. – 632 с. 148
- •28. Філіпенко а.С. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / а.С. Філіпенко, в.І. Мазуренко, в.Д. Сикора / Під. Ред. А.С.Філіпенка: Підручник. – к.: Либідь, 1997. – 208 с. 148
- •Анотація
- •Тема 1. Валютний ринок та валютні операції: термінові, своп
- •1.2. Форвардні операції
- •1.3. Свопи ринку конверсійних операцій та ринку капіталів
- •1.4. Фінансові ф’ючерси
- •Умови отримання прибутків/збитків при виконанні опціонів
- •Прибутки/збитки за спредовими позиціями
- •Питання
- •Література
- •Тема 2. Валютні операції з негайною поставкою та валютна позиція банку
- •2.1. Поточні конверсійні операції
- •2.2. Валютне котирування
- •2.3. Валютна позиція банку
- •Питання
- •Література
- •Тема 3. Відкриття та ведення валютних рахунків, види платежів
- •3.1. Авансові платежі
- •3.2. Платіж на відкритий рахунок
- •3.3. Банківський переказ
- •3.4. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- •Питання
- •Література
- •Бездітко ю.М. Валютне регулювання: Навчальний посібник / ю.М. Бездітко, о.О. Мануйленко, г.А. Стасюк. - Херсон: Олді-плюс, 2004. - 272 с.
- •Кочетков в.М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку: теоретико-методологічні аспекти: Монографія. – к.: кнеу, 2002. – 238 с.
- •Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. Посіб. / За заг. Ред. Савлука м.І. – к.: кнеу, 2002. – 392 с.
- •Руденко л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник / Руденко л. В. – к.: Центр учбової літератури, 2007. – 632 с.
- •Тема 4. Документарні форми розрахунків
- •4.1. Документарний акредитив
- •Заява на відкриття акредитивА №____
- •4.2. Інкасо
- •Питання
- •Що таке документарний акредитив?
- •Трансферабельний акредитив орієнтований на потреби:
- •Література
- •Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 2001 р. – № 5-6. – с. 30.
- •Постанова Національного банку України «Про затвердження інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті» // Національний банк України. – 2004. – № 22.
- •Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. Посіб. / За заг. Ред. Савлука м.І. – к.: кнеу, 2002. – 392 с.
- •Тема 5. Оерації із залученням валютних ресурсів
- •5.1. Сутність ринку депозитних валютних операцій
- •5.2. Котирування процентних ставок. Депозитна позиція
- •5.3. Ринок євровалюти
- •Питання
- •Література
- •Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. Посіб. / За заг. Ред. Савлука м.І. – к.: кнеу, 2002. – 392 с.
- •Руденко л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник / Руденко л. В. – к.: Центр учбової літератури, 2007. – 632 с.
- •Філіпенко а.С. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / а.С. Філіпенко, в.І. Мазуренко, в.Д. Сикора / Під. Ред. А.С.Філіпенка: Підручник. – к.: Либідь, 1997. – 208 с.
- •Тема 6. Банківська гарантія
- •6.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
- •6.2. Типи та основні види банківських гарантій
- •6.3. Дія банківських гарантій
- •6.4. Видача банківських гарантій
- •6.5. Використання банківської гарантії
- •Питання
- •Література
- •Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 2001 р. – № 5-6. – с. 30.
- •Постанова Національного банку України «Про затвердження інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті» // Національний банк України. – 2004. – № 22.
- •Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. Посіб. / За заг. Ред. Савлука м.І. – к.: кнеу, 2002. – 392 с.
- •Руденко л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник / Руденко л. В. – к.: Центр учбової літератури, 2007. – 632 с.
- •Тема 7. Банківське фінансування зовнішньоторговельних угод
- •7.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі
- •7.2. Кредитування імпорту
- •7.3. Кредитування експорту
- •Питання
- •Література
- •Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. Посіб. / За заг. Ред. Савлука м.І. – к.: кнеу, 2002. – 392 с.
- •Руденко л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник / Руденко л. В. – к.: Центр учбової літератури, 2007. – 632 с.
- •Тема 8. Управління валютним ризиком
- •8.1. Сутність і класифікація банківських ризиків
- •8.2. Поняття та управління валютного ризику
- •Питання
- •Література
- •Література
- •Постанова Національного банку України «Про затвердження інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті» // Національний банк України. – 2004. – № 22.
- •Бездітко ю.М. Валютне регулювання: Навчальний посібник / ю.М. Бездітко, о.О. Мануйленко, г.А. Стасюк. - Херсон: Олді-плюс, 2004. - 272 с.
- •Єпіфанов а.О. Операції комерційних банків: Навчальний посібник / а.О. Єпіфанов, н.Г. Маслак, і.В. Сало. - Суми: втд «Університетська книга», 2007. - 523 с.
- •Кочетков в.М. Забезпечення фінансової стійкості сучасного комерційного банку: теоретико-методологічні аспекти: Монографія. – к.: кнеу, 2002. – 238 с.
- •Міжнародні правила з тлумачення термінів інкотермс. – м.: Омега-л, 2008. – 76с.
- •Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. Посіб. / За заг. Ред. Савлука м.І. – к.: кнеу, 2002. – 392 с.
- •Руденко л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник / Руденко л. В. – к.: Центр учбової літератури, 2007. – 632 с.
- •Філіпенко а.С. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / а.С. Філіпенко, в.І. Мазуренко, в.Д. Сикора / Під. Ред. А.С.Філіпенка: Підручник. – к.: Либідь, 1997. – 208 с.
- •Додаток а
- •Реферат
3.2. Платіж на відкритий рахунок
Значне місце в міжнародних розрахунках посідає форма, за якої платежі здійснюються через так званий відкритий рахунок. Використання цієї форми передбачає ведення партнерами один для одного відкритих рахунків, на яких обліковуються суми поточної заборгованості. Після відвантаження товару і відправлення документів на адресу імпортера експортер заносить суму вартості вантажу на дебет відкритого на покупця рахунку. Імпортер здійснює такий самий запис у кредит рахунку експортера. Після оплати товару експортер і імпортер роблять компенсуючі проведення. Таким чином, ця форма розрахунків передбачає ведення контрагентами великого обсягу роботи з обліку продажу.
Другою особливістю цієї форми розрахунків є те, що товаророзпорядчі документи надходять до імпортера прямо, минаючи банк, у зв’язку з чим весь контроль за своєчасністю платежів покладається на плечі учасників угоди, передусім експортера. Ще одна особливість цієї форми розрахунків полягає в тому, що рух товарів випереджає рух валютних коштів.
Порядок погашення заборгованості за відкритим рахунком залежить від угоди між контрагентами. При регулярних поставках сторони можуть домовитись, що розрахунки між ними здійснюватимуться не за кожною окремою партією товару, а у відповідні терміни — зазвичай в кінці місяця або кварталу. Якщо поставки товарів взаємні, то можливий залік вимог на безвалютній основі. Платіж на відкритий рахунок — найризикованіша для експортера форма розрахунків, оскільки у нього немає ніяких гарантій, що покупець врегулює свою заборгованість в обумовлений строк. Після того, як всі права на товар перейшли до покупця разом з товаророзпорядчими документами, постачальнику залишається тільки покладатися на платоспроможність і розрахункову дисципліну покупця. Таким чином, ризик несплати імпортером товару при однобічному використанні відкритого рахунку аналогічний ризику непостачання товару або недопостачання товару експортером при авансових платежах.
Розрахунки за допомогою відкритого рахунку доцільно використовувати, як правило, у разі, якщо:
між покупцем і продавцем існують надійні, стійкі і довгострокові ділові стосунки;
торгівля між країнами відносно вільна від державних обмежень і міжнародного регламентування.
Невелике зниження ризику несплати для постачальника при використанні відкритого рахунку можливе, якщо контрагенти поперемінно виступають у ролі продавця і покупця, і невиконання зобов’язань одним із них може викликати аналогічні дії другого. У зв’язку із цим така форма розрахунків використовується дуже рідко при односторонніх поставках і частіше — при двосторонніх.
До недоліків розрахунків за формою відкритого рахунку також належить уповільнення обігу капіталу експортера, що іноді викликає в нього необхідність удаватися до банківського кредиту, а також до значних обсягів роботи з обліку продажу.
Розрахунки за відкритим рахунком найбільш вигідні для покупця, оскільки він здійснює оплату лише при отриманні/інспекції товару, тобто відсутній ризик непоставки товару (який не доставлено, або поставки товару неналежної якості), що існує при авансових розрахунках. Ця форма розрахунків є найдешевшою і характеризується відносною простотою виконання. Цим пояснюється її велика популярність при розрахунках між країнами ЄС. Навіть постачальники визнали зручність торгівлі на умовах відкритого рахунку, особливо при тривалих ділових відносинах і поставках товару дрібними партіями.
Практика свідчить, що для досягнення більшої надійності платежу за відкритим рахунком експортери наполягають на виставленні на свою користь платіжних гарантій першокласних банків. Виставлення банківських гарантій при використанні таких форм розрахунків, як відкритий рахунок, авансовий платіж, інкасо — звичайна світова практика, і вимога про їх надання під час переговорів, як правило, приймається протилежною стороною без протидії.
Платежі у формі відкритого рахунку займають значне місце в торгівлі багатьох країн світу, особливо Західної Європи — до 60% усіх платежів. Це пояснюється тим, що в 60-х роках на світовому ринку з’явився надлишок товарів, що привело до висновку: покупець завжди правий. Продавець повинен впроваджувати все більш пільгові умови продажу, серед яких чільне місце посідає платіж у формі відкритого рахунку. Більше того, у банківській і торговельній практиці низки країн, зокрема Великобританії, розрахунки в такій формі асоціюються з продажем у кредит, іншими словами, під ними розуміють розстрочку платежу. При цьому постачальники мають достатньо легкий доступ до інформації про кредитоспроможність і платіжну дисципліну потенційних дебіторів. Подібна інформація може бути отримана від спеціальних установ або факторингових фірм.
У країнах СНД, зокрема в Україні, форма відкритого рахунку недостатньо поширена, а для багатьох постачальників просто неможлива. Це пояснюється низькою платіжною дисципліною, інфляцією, відсутністю доступу до інформаційної бази даних про статус і фінансовий стан фірм, а також відсутністю законодавчої бази для проведення розрахунків у цій формі, легітимно контролюючій і регулюючій відповідальності платника за невиконання взятих платіжних зобов’язань.
Українська практика позначається на діях внутрішніх постачальників при укладенні зовнішньоторговельних контрактів, коли авансовий платіж часто використовується як єдина і вигідна форма розрахунків. Якщо іноземний покупець виставляє зустрічні пропозиції щодо використання інших, взаємовигідних форм розрахунків, постачальник, часто через відсутність подібної практики, виявляється неспроможним вести переговори на неналежному рівні. З розширенням практики зовнішньоторговельної діяльності підприємств і поглибленням теоретичних знань керівників фірм у цій сфері з’явиться досвід у виборі найоптимальніших форм і умов платежу відповідно до світової практики.