- •В. І. Губар
- •Імпульсна та цифрова електроніка
- •З задачами і вправами
- •Навчальний посібник
- •Передмова
- •1. Сигнали імпульсної техніки. Електронні інтегратори та диференціатори.
- •1.2 Електронні інтегратори.
- •1.3 Диференціатори.
- •1.4 Аналіз імпульсних кіл
- •1.5 Контрольні питання
- •1.6 Задачі.
- •2. Транзисторні ключі
- •2.1 Біполярний транзисторний ключ.
- •Перехідні процеси в транзисторному ключі.
- •2.2 Покращення характеристик транзисторних ключів (тк).
- •Підвищення швидкодії тк.
- •2.3 Ключі на польових транзисторах (пт).
- •2.4 Контрольні питання.
- •3 Генератори імпульсів і перетворювачі напруга-Частота
- •3.1 Транзисторний мультивібратор
- •3.2 Мультивібратори на операційному підсилювачі
- •3.3 Несиметричний мультивібратор
- •3.4 Мультивібратор в режимі очікування на операційному підсилювачі (одновібратор)
- •3.5 Перетворювачі напруга-частота (пнч)
- •3.5.1. Вступ
- •3.5.2. Генератори, керовані напругою (гкн)
- •3.5.3 Пнч з розрядом конденсатора.
- •3 .5.5. Пнч з імпульсним зворотнім зв’язком.
- •3.6 Контрольні питання
- •3.7 Задачі і вправи.
- •Частота зрізу за аналогією зі звичайними фільтрами визначається як
- •4.3. Інтегратори на комутаційних конденсаторах (кк).
- •4.4. Перетворювачі напруги на комутаційних конденсаторах (зарядовий насос).
- •Число періодів перемикання ключа на один період коливання дорівнює:
- •4.6. Псевдодиференційний вхід схем на комутаційних конденсаторах.
- •4.7 Контрольні питання
- •5. Логічні елементи і мінімізація бульових функцій
- •5.1 Бульові функції.
- •5.2 Контрольні питання.
- •5.3 Завдання до самостійної роботи.
- •6. Тригерні схеми і лічильники імпульсів
- •6.1. Тригерні схеми
- •6.1.1 Вступ.
- •6.1.3 Синхронізуємі rs-тригери.
- •6.1.4. Лічильні тригера (т- тригера).
- •6.1.5 Тригер затримки (d-тригер).
- •6.1.6 Універсальний тригер (jk-тригер).
- •6.2 Лічильники імпульсів (лі)
- •6.2.1 Вступ.
- •6.2.2 Суматорний асинхронний лічильник імпульсів.
- •6.2.3 Віднімаючий лічильник імпульсів.
- •6.2.4 Суматорний лічильник зі скрізним переносом.
- •6.2.5 Лічильник імпульсів на jk-тригерах.
- •6.2.6 Реверсивний лічильник імпульсів (рлі).
- •6.2.7 Лічильники імпульсів з к≠2n.
- •6.2.7.1 Лічильники імпульсів зі зворотним зв'язком та їхній синтез.
- •6.2.7.2 Паралельне включення лічильників.
- •6.2.7.3 Лічильники з виявленням деяких кодових комбінацій.
- •6.3 Контрольні питання.
- •6.4 Задачі
- •7. Цифрові комбінаційні схеми
- •7.1 Регістри
- •7.2 Шифратори і дешифратори
- •7.3 Мультиплексори і демультиплексори
- •7.5 Задачі
- •8.Пристрої пам’яті. ПрограмОвАні логічні
- •8.1 Вступ
- •8.2 Напівпровідникові пристрої оперативної пам’яті (поп)
- •8.3 Пристрої постійної пам’яті (ппп)
- •Програмовані ппп
- •Репрограмовані ппп
- •8.4 Пристрій вибірки-зберігання (пвз) аналогового сигналу
- •8.5 Деякі приклади застосування ппп
- •8.6 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •8.6.3 Пппп в якості пліс
- •8.6.4 Програмована матрична логіка (пмл)
- •8.7 Контрольні питання.
- •8.8 Задачі та вправи
- •9. Література.
- •1. Сигнали імпульсної техніки. Електронні інтегратори та диференціатори 4
3.2 Мультивібратори на операційному підсилювачі
Мультивібратор в автоколивальному режимі складається із операційного підсилювача ОП, кола від’ємного зворотнього зв’язку (ВЗЗ) - елементи R і С, кола додатнього зворотнього зв’язку (ДЗЗ) – елементи R1, R2 (рис. 3.4).
Рисунок 3.4. Мультивібратор на операційному підсилювачі
- коефіцієнт передачі ДЗЗ;
-стала часу перезаряду конденсатора С.
Вихідна напруга змінюється стрибком від мінімальної Umin до максимальної Umax напруги
насичення, яка визначається в основному джерелом живлення. Нехай .
Момент переходу ОП із одного стану насичення в інший відбувається в момент, коли напруги на С і R1 приблизно рівні, тобто . Це важливий момент при аналізі подібних схем.
Для початку нехай конденсатор С заряджений до напруги . Відбувається перезаряд конденсатора через резистор з за експоненційним законом. Напруга на конденсаторі . В момент,коли , а , операційний підсилювач переходить в інше насичення і на виході з’являється напруга –Е. Конденсатор С знову перезаряджается, прямуючи до –Е і т.д.
Процес заряду конденсатора можна описати рівнянням для кола 1-го порядку:
,
з урахуванням початкових ненульових умов для напруги на конденсаторі:
. Для моменту часу це рівняння матиме вигляд:
; ;
, враховуючи те, що , отримаємо
.Таким чином, .
Враховуючи те, що схема симетрична і , частота коливань мультивібратора: . Це основне співвідношення для таких мультивібраторів.
У даної схеми немає входу. Вона працює від живлення операційного підсилювача.
3.3 Несиметричний мультивібратор
Схему рис. 3.4. можна перебудувати для отримання імпульсів зі щілинністю (зазвичай ), рис 3.6.
Використання двох діодів в колі ВЗЗ дозволяє перезаряджати конденсатор С за двома колами зі сталими часу (рис 3.6).
Тривалість вихідних імпульсів:
;
.
Частота коливань такого мультивібратора .
С хема з плавним регулюванням щілинності.
Схема з плавним регулюванням щілинності рис. 3.7 відрізняється від попередньої можливістю зміни співвідношення за допомогою потенціометра Rпт. Оскільки сумарний опір кола ВЗЗ залишаєтся сталим, то при зміні щілинності частота коливань мультивібратора не зміниться.
3.4 Мультивібратор в режимі очікування на операційному підсилювачі (одновібратор)
Мультивібратор в режимі очікування - це загальмований мультивібратор, який генерує імпульс певної тривалості кожного разу, коли приходить імпульс запуску . Тривалість вихідного імпульсу визначається параметрами мультивібратора, а не параметрами імпульсу запуску.
Мультивібратор рис. 3.8 складається із кола запуску С1, R1, VD1, R2, операційного підсилювача ОП, схеми зміщення R3, R4, U, кола перезаряду С2, R5, VD2.
С1 R1 – диференційне коло, яке слугує для „загострення” вхідних імпульсів і це зменшує вплив тривалості вхідних імпульсів на вихідну напругу мультивібратора.
VD1, R2 – діодний обмежувач для пропуску імпульсів негативної полярності.
При відсутності початковий стан схеми характеризується діаграмою рис. 3.9 для t=0, при цьому (це напруга насичення ОП, яка дорівнює приблизно напрузі живлення -EЖ). Такий стан обумовлено дією від’ємної напруги U на неінвертуючому вході ОП.
При появі імпульсу запуску на
виході ОП з’являється імпульс позитивної полярності. Конденсатор С2 перезаряджається. Цей режим триває до появи .
Тривалість імпульсу визначається параметрами кола, за якими перезаряджається конденсатор, .
Т
Рисунок
3.9.
Діаграма
роботи одновібратора.
Такі схеми використовуються як кола затримки, реле часу, спускові пристрої.