6.2.4 Суматорний лічильник зі скрізним переносом.
Недоліком попередніх лічильників є їхній великий час установлення, тому застосовують іноді схему рисунку 6.12.
Рисунок 6.12 Суматорний лічильник зі скрізним переносом.
Так, якщо Q1=Q2=1, Q3=0, то при появі імпульсу на вході всі три тригери спрацюють майже одночасно, при цьому відомо, що час затримки tзті логічного елементу “І” значно менший часу затримки тригера tзтт.
Час
затримки такого ЛІ визначається, як
6.2.5 Лічильник імпульсів на jk-тригерах.
Рисунок 6.13 Лічильник імпульсів на JK-тригерах.
Особливістю JK-тригера в лічбовому режимі є те, що він приймає інформацію за умови що J=K=1, тоді інформація на виході з'явиться тільки після закінчення вхідного імпульсу. У такий спосіб забезпечується природна затримка між тригерами. Якщо Q1=Q2=Q3=1 і Q4=0, то вхідний імпульс лічби одночасно діє на усі тригера оскільки на всіх входах JK присутня "1". Після зникнення імпульсу в лічильнику буде записане число 1000. Цей лічильник є синхронним.
6.2.6 Реверсивний лічильник імпульсів (рлі).
РЛІ поєднує в собі дві схеми: суматорного і віднімаючого ЛІ.
Рисунок 6.14 Реверсивний лічильник імпульсів.
Якщо Т0 знаходиться в одиничному стані, то замкнуті верхні зв'язки, а нижні розімкнуті - утвориться суматорний лічильник. Якщо Т0 у нульовому стані, то утвориться віднімаючий лічильник імпульсів. У режимі підсумовування прихід імпульсу на вхід 1 встановлює Т0 в одиничний стан, при цьому верхні логічні елементи «І» готуються до роботи, а тригер Т1 приймає інформацію від цього імпульсу. Тобто перший імпульс це імпульс установки і лічби. При відніманні необхідно подавати імпульси на другий вхід, позначений мінусом.
6.2.7 Лічильники імпульсів з к≠2n.
6.2.7.1 Лічильники імпульсів зі зворотним зв'язком та їхній синтез.
Розглянуті схеми лічильників мають кількість станів, що відповідають таким числам 0, 2, 4, 8 і т.д. В ряді випадків, особливо при діленні частоти вхідних імпульсів, при використанні чисельних систем відмінних від двійкової, необхідні лічильники з кількістю станів К≠2n, де n – кількість тригерів ЛІ. Розглянемо способи побудови таких ЛІ.
Лічильник зі зворотним зв'язком з К1=5 зображено на рисунку 6.15. За рахунок зворотнього зв’язку кількість станів зменьшується на 3.
Рисунок 6.15 Лічильник зі зворотним зв'язком.
Синтез лічильників зі зворотним зв'язком.
Для заданого К (число стійких станів) знаходимо найближче число N=2n>K. За степенем двійки n знаходять кількість тригерів, які знадобляться для лічильника.
Знаходять різницю N-K=A і представляють число А в двійковому коді. Заводимо зворотний зв'язок з виходу лічильника на ті тригера, що при записі числа А мають одиницю. Передбачити установку лічильника в стан А, щоб почати рахунок з необхідного стану без збоїв.
6.2.7.2 Паралельне включення лічильників.
На рисунку 6.16 наведена схема ділення частоти вхідних імпульсів на 10 шляхом паралельного з’єднання двох лічильників на 2 і 5.
Рисунок 6.16 Паралельне включення лічильників та діаграма їх роботи.
Після
лічильників шляхом диференціювання й
обмеження одержують короткі імпульси.
При збігу цих імпульсів на виході схеми
«І» утвориться послідовність імпульсів
з частотою
