- •В. І. Губар
- •Імпульсна та цифрова електроніка
- •З задачами і вправами
- •Навчальний посібник
- •Передмова
- •1. Сигнали імпульсної техніки. Електронні інтегратори та диференціатори.
- •1.2 Електронні інтегратори.
- •1.3 Диференціатори.
- •1.4 Аналіз імпульсних кіл
- •1.5 Контрольні питання
- •1.6 Задачі.
- •2. Транзисторні ключі
- •2.1 Біполярний транзисторний ключ.
- •Перехідні процеси в транзисторному ключі.
- •2.2 Покращення характеристик транзисторних ключів (тк).
- •Підвищення швидкодії тк.
- •2.3 Ключі на польових транзисторах (пт).
- •2.4 Контрольні питання.
- •3 Генератори імпульсів і перетворювачі напруга-Частота
- •3.1 Транзисторний мультивібратор
- •3.2 Мультивібратори на операційному підсилювачі
- •3.3 Несиметричний мультивібратор
- •3.4 Мультивібратор в режимі очікування на операційному підсилювачі (одновібратор)
- •3.5 Перетворювачі напруга-частота (пнч)
- •3.5.1. Вступ
- •3.5.2. Генератори, керовані напругою (гкн)
- •3.5.3 Пнч з розрядом конденсатора.
- •3 .5.5. Пнч з імпульсним зворотнім зв’язком.
- •3.6 Контрольні питання
- •3.7 Задачі і вправи.
- •Частота зрізу за аналогією зі звичайними фільтрами визначається як
- •4.3. Інтегратори на комутаційних конденсаторах (кк).
- •4.4. Перетворювачі напруги на комутаційних конденсаторах (зарядовий насос).
- •Число періодів перемикання ключа на один період коливання дорівнює:
- •4.6. Псевдодиференційний вхід схем на комутаційних конденсаторах.
- •4.7 Контрольні питання
- •5. Логічні елементи і мінімізація бульових функцій
- •5.1 Бульові функції.
- •5.2 Контрольні питання.
- •5.3 Завдання до самостійної роботи.
- •6. Тригерні схеми і лічильники імпульсів
- •6.1. Тригерні схеми
- •6.1.1 Вступ.
- •6.1.3 Синхронізуємі rs-тригери.
- •6.1.4. Лічильні тригера (т- тригера).
- •6.1.5 Тригер затримки (d-тригер).
- •6.1.6 Універсальний тригер (jk-тригер).
- •6.2 Лічильники імпульсів (лі)
- •6.2.1 Вступ.
- •6.2.2 Суматорний асинхронний лічильник імпульсів.
- •6.2.3 Віднімаючий лічильник імпульсів.
- •6.2.4 Суматорний лічильник зі скрізним переносом.
- •6.2.5 Лічильник імпульсів на jk-тригерах.
- •6.2.6 Реверсивний лічильник імпульсів (рлі).
- •6.2.7 Лічильники імпульсів з к≠2n.
- •6.2.7.1 Лічильники імпульсів зі зворотним зв'язком та їхній синтез.
- •6.2.7.2 Паралельне включення лічильників.
- •6.2.7.3 Лічильники з виявленням деяких кодових комбінацій.
- •6.3 Контрольні питання.
- •6.4 Задачі
- •7. Цифрові комбінаційні схеми
- •7.1 Регістри
- •7.2 Шифратори і дешифратори
- •7.3 Мультиплексори і демультиплексори
- •7.5 Задачі
- •8.Пристрої пам’яті. ПрограмОвАні логічні
- •8.1 Вступ
- •8.2 Напівпровідникові пристрої оперативної пам’яті (поп)
- •8.3 Пристрої постійної пам’яті (ппп)
- •Програмовані ппп
- •Репрограмовані ппп
- •8.4 Пристрій вибірки-зберігання (пвз) аналогового сигналу
- •8.5 Деякі приклади застосування ппп
- •8.6 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •8.6.3 Пппп в якості пліс
- •8.6.4 Програмована матрична логіка (пмл)
- •8.7 Контрольні питання.
- •8.8 Задачі та вправи
- •9. Література.
- •1. Сигнали імпульсної техніки. Електронні інтегратори та диференціатори 4
Частота зрізу за аналогією зі звичайними фільтрами визначається як
fз = Ca· fk/2πCb= fk/2πa
Звичайно fk>> fз. Таке співвідношення між fk і fз важливе для подальшого ефективного приглушення завад кратних fk.
Можна побудувати ФНЧ на операційному підсилювачі з КК, якщо резистори R1, R2 відповідно замінити на конденсатори C1,C2 як це зроблено на рис. 4.3.
|
|
а) |
б) |
Рисунок 4.3. Активний ФНЧ першого порядку, в якому резистори замінені на комутаційні конденсатори, та його аналог
|
Для схеми рис. 4.3 а коефіцієнт передачі при ω = 0 K(0)a = С1/С2 і стала часу . Для рис. 4.3 б K(0)б =R2/R1 і стала часу τб = Со·R2.
Частоти зрізу таких ФНЧ, відповідно
fa = fkC2/2πCo, а fб = 1/2πCoR2
4.3. Інтегратори на комутаційних конденсаторах (кк).
У активних RC-cxeмах часто застосовують так званий інтегратор Міллера (рис.4.4 а), що містить операційний підсилювач (ОП), конденсатор і резистор. Така схема виконує функцію інтегрування
, при і
При виникає похибка нелінійності інтегрування сталої напруги
При коефіцієнті підсилення передатна функція RC інтегратора
, де
Після підстановки р=jω
.
Звідки можна отримати такі характеристики:
, .
Якщо в інтеграторі Міллера замінимо резистор R відповідним блоком з комутаційними конденсаторами, то отримаємо інтегратор на комутаційних конденсаторах (рис. 4.4 б).
Рисунок 4.4. Інтегратори: а – реалізація RC, б – реалізація з КК
На рис. 4.5 показана напруга імпульсного генератора U(t), яка подається на перемикач П. Під цією дією конденсатор С1 почергово під’єднується то до вхідної напруги Uвх, то до точки віртуальної землі ОП. В наслідок чого відбувається перекидання зарядів від Uвх до виходу інтегратора.
Рисунок 4.5. Зростання напруги на виході інтегратора на КК
При Uвх – const вихідна напруга інтегратора зростає стрибкоподібно і лінійно. При заряді С1 від Uвх заряд .
Коли П займе праве положення q інвертуючись перейде на С2, напруга на С2 і відповідно на виході інтегратора зміниться на величину -∆U, яку можна найти з рівняння
, тобто .
Це для одного такту, а для n-тактів
Uвих=n∙∆U=-( С1 /С2)∙ Uвх∙n
Тобто для і-такту, напруга на виході інтегратора на КК
, де і =0,1,2...
Виразимо сигнал Uвих в операторній формі, для цього врахуємо, що стрибок напруги за Лапласом . Наступний стрибок через період Т відповідно до теореми зміщення і т.д.
Тобто можна записати, що
.
Згорнувши ряд маємо
.
Коефіцієнт передачі
.
Підставивши s=jω отримаємо
.
Модуль передачі (АЧХ) інтегратора на КК
, тобто він є періодичною функцією.
У звичайного RC-інтегратора АЧХ має гіперболічну залежність.
Похибка інтегрування інтвизначається як і для схеми рис. 4.4 а. Розглянемо тепер вплив паразитних ємностей на властивості інтеграторів на перемикаючих конденсаторах. З цією метою розглянемо дві структури інтеграторів, наведених на рис. 4.6. Перший з інтеграторів - це схема (рис. 4.4 б), де штриховими лініями позначені найбільш суттєві паразитні ємності.
Зазначимо спочатку, що ємності Ср2, Ср3, Ср4 не впливають на похибки цих інтеграторів, оскільки вони підключені паралельно до джерела напруги або до віртуального заземлення (інвертирующий вхід ОП). Істотним зате є вплив ємності Cp1 схеми на рис. 4.6 а, оскільки вона підключена паралельно C1.
Передатна функція в цьому випадку
Таким чином, виникає похибка, величина якої визначається відношенням Cp1/C1.
Рисунок 4.6. Паразитні ємності в монолітній мікросхемі інтегратора з КК:
а- схема, чутлива до впливу паразитних ємностей;
б-схема, не чутлива до паразитних ємностей.
Відмінність іншого інтегратора (рис. 4.6 б) в тому, що обидві обкладинки конденсатора C1 є перемикаючими. У парній фазі (е) ємності Cp1 і C1 ввімкнені до джерела напруги Uвх, а ємність Cp2 замкнена на землю і, отже, повністю розряджена. В свою чергу, у непарній фазі (о) ємність Cp1 розряджена до потенціалу землі, а Ср2 ввімкнена до віртуальної землі, завдяки чому обидві обкладки Ср2 мають рівний потенціал.
Таким чином, заряд, накопичений на C1, повністю переходить на конденсатор C2. Це означає, що паразитні ємності не впливають на роботу цього інтегратора. Він також залишиться нечутливим до впливу паразитних ємностей, якщо змінити порядок управління ключами.