- •В. І. Губар
- •Імпульсна та цифрова електроніка
- •З задачами і вправами
- •Навчальний посібник
- •Передмова
- •1. Сигнали імпульсної техніки. Електронні інтегратори та диференціатори.
- •1.2 Електронні інтегратори.
- •1.3 Диференціатори.
- •1.4 Аналіз імпульсних кіл
- •1.5 Контрольні питання
- •1.6 Задачі.
- •2. Транзисторні ключі
- •2.1 Біполярний транзисторний ключ.
- •Перехідні процеси в транзисторному ключі.
- •2.2 Покращення характеристик транзисторних ключів (тк).
- •Підвищення швидкодії тк.
- •2.3 Ключі на польових транзисторах (пт).
- •2.4 Контрольні питання.
- •3 Генератори імпульсів і перетворювачі напруга-Частота
- •3.1 Транзисторний мультивібратор
- •3.2 Мультивібратори на операційному підсилювачі
- •3.3 Несиметричний мультивібратор
- •3.4 Мультивібратор в режимі очікування на операційному підсилювачі (одновібратор)
- •3.5 Перетворювачі напруга-частота (пнч)
- •3.5.1. Вступ
- •3.5.2. Генератори, керовані напругою (гкн)
- •3.5.3 Пнч з розрядом конденсатора.
- •3 .5.5. Пнч з імпульсним зворотнім зв’язком.
- •3.6 Контрольні питання
- •3.7 Задачі і вправи.
- •Частота зрізу за аналогією зі звичайними фільтрами визначається як
- •4.3. Інтегратори на комутаційних конденсаторах (кк).
- •4.4. Перетворювачі напруги на комутаційних конденсаторах (зарядовий насос).
- •Число періодів перемикання ключа на один період коливання дорівнює:
- •4.6. Псевдодиференційний вхід схем на комутаційних конденсаторах.
- •4.7 Контрольні питання
- •5. Логічні елементи і мінімізація бульових функцій
- •5.1 Бульові функції.
- •5.2 Контрольні питання.
- •5.3 Завдання до самостійної роботи.
- •6. Тригерні схеми і лічильники імпульсів
- •6.1. Тригерні схеми
- •6.1.1 Вступ.
- •6.1.3 Синхронізуємі rs-тригери.
- •6.1.4. Лічильні тригера (т- тригера).
- •6.1.5 Тригер затримки (d-тригер).
- •6.1.6 Універсальний тригер (jk-тригер).
- •6.2 Лічильники імпульсів (лі)
- •6.2.1 Вступ.
- •6.2.2 Суматорний асинхронний лічильник імпульсів.
- •6.2.3 Віднімаючий лічильник імпульсів.
- •6.2.4 Суматорний лічильник зі скрізним переносом.
- •6.2.5 Лічильник імпульсів на jk-тригерах.
- •6.2.6 Реверсивний лічильник імпульсів (рлі).
- •6.2.7 Лічильники імпульсів з к≠2n.
- •6.2.7.1 Лічильники імпульсів зі зворотним зв'язком та їхній синтез.
- •6.2.7.2 Паралельне включення лічильників.
- •6.2.7.3 Лічильники з виявленням деяких кодових комбінацій.
- •6.3 Контрольні питання.
- •6.4 Задачі
- •7. Цифрові комбінаційні схеми
- •7.1 Регістри
- •7.2 Шифратори і дешифратори
- •7.3 Мультиплексори і демультиплексори
- •7.5 Задачі
- •8.Пристрої пам’яті. ПрограмОвАні логічні
- •8.1 Вступ
- •8.2 Напівпровідникові пристрої оперативної пам’яті (поп)
- •8.3 Пристрої постійної пам’яті (ппп)
- •Програмовані ппп
- •Репрограмовані ппп
- •8.4 Пристрій вибірки-зберігання (пвз) аналогового сигналу
- •8.5 Деякі приклади застосування ппп
- •8.6 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •8.6.3 Пппп в якості пліс
- •8.6.4 Програмована матрична логіка (пмл)
- •8.7 Контрольні питання.
- •8.8 Задачі та вправи
- •9. Література.
- •1. Сигнали імпульсної техніки. Електронні інтегратори та диференціатори 4
2.4 Контрольні питання.
Насичений режим біполярного транзистора (БТ), його особливості.
Умови і параметри сигналів, що характеризують режим відсічки БТ.
Охарактеризуйте три стадії перехідного режиму транзисторного ключа (ТК).
Як впливає коефіцієнт насичення ТК на його швидкодію ?
Які існують способи підвищення швидкодії ТК ?
Переваги компенсаційно-інверсного вмикання двох ТК.
Переваги ключів на польових транзисторах.
Статичні і динамічні режими паралельного ключа на МОН – транзисторах.
Статичні і динамічні режими послідовно-паралельного ключа на КМОН – транзисторах.
3 Генератори імпульсів і перетворювачі напруга-Частота
3.1 Транзисторний мультивібратор
Для отримання прямокутних імпульсів з крутими фронтами використовуються релаксаційні генератори. Такі генератори мають хоча б один реактивний елемент. За допомогою таких генераторів отримують не тільки імпульси прямокутної форми, але й пилоподібної та трикутної форми. Частіше для цього використовують мультивібратори.
Мультивібратор – це багатоколивальний генератор, в якому умова фаз та амплітуд виконується не для одної гармоніки, а для цілої їх сукупності.
Мультивібратори можуть функціонувати в таких режимах:
автоколивальному;
очікування;
синхронізації та поділу частоти.
Основна схема мультивібратора (автоколивальний режим) представлена на рис. 3.1.
Рисунок 3.1.
Транзисторний
мультивібратор
Нехай транзистор насичений, закритий, при цьому конденсатор заряджений до (зліва “-“, справа “+”). Конденсатор також заряджений до (зліва “+“, справа “-”). Такий стан триває недовго. Конденсатор перезаряджається за колом: .
В той момент часу, коли потенціал лівої обкладинки стає більше нуля ( ), починає відкриватися, а закриватися. Розвивається лавиноподібний процес, внаслідок чого насичується, закриваєтся. При цьому у базовому колі є стрибок струму із-за заряду конденсатора за колом: - спільна шина.
Після цього конденсатор заряджається за колом: - спільна шина.
Фронт імпульсу формується пологим через те, що коли закривається транзистор VT2, то необхідно зарядитися конденсатору за колом: .
Робота мультивібратора протягом одного повного періоду описується часовими діаграмами за рис. 3.2.
Рисунок
3.2.
Діаграма функціонування
транзисторного мультивібратора
Основні співвідношення для мультивібратора
Режим для постійного струму:
, -струми насичення транзисторів VT1, VT2.
, - розрахункові співвідношення між базовими і колекторними резисторами (S – коефіцієнт насичення транзистора).
Часові співвідношення:
Конденсатор C2, приєднаний до колектора насиченого транзистора, перезаряджается за експоненційним законом від напруги - до + . Це можна описати рівнянням:
,
де - стала часу перезаряду конденсатора С2.
Таким чином, тривалість імпульсу визначається часом перезаряду конденсатора(в даному випадку С2), який забезпечує закритий стан транзистора VT1. Цей час можна визначити, маючи на увазі, що при t=tі1 потенціал бази транзистора VT1 (рис 3.3).
Тобто, .
Після нескладних перетворень:
Аналогічно знаходимо, що
Очевидно, що період коливань .
Тоді частота коливань мультивібратора
Для симетричного мультивібратора, в якого щілинність імпульсів Q=2:
, .
Звідси , а частота коливань
.
Тривалість переднього фронту імпульса визначається часом заряду конденсатора через колекторний резистор того ж плеча. Оскільки він заряджається за експоненційним законом майже повністю за час, рівний 3τ, то .
Максимальна частота коливань мультивібратора fmax обмежена частотними властивостями транзистора: fβ≈0,7fmax.
Зріз імпульсу також залежить від fβ транзистора: .
Порядок розрахунку мультивібратора:
Дано: частота коливань мультивібратора fМВ, амплітуда вихідних імпульсів UA, фронт імпульсу tфр, зріз імпульсу tзр.
Розрахунок:вибираємо із співвідношення .
Вибираємо тип транзистора з умови . Для надійної роботи транзистора необхідно виконувати умову .
Розраховуємо , задаючись струмом насичення транзистора і .
Із формули частоти мультивібратора знаходимо . Вони однакові, якщо щілинність імпульсів Q=2.
Робимо перевірку для .