- •1. Широке та вузьке визначення м-ту.
- •2. Визначення осн функцій м-ту.
- •3. Головні ознаки діяльності менеджера (м-ра).
- •4. Сутнісна х-ка класичної теорії менеджменту.
- •5. Сутнісна х-ка поведінкової теорії м-ту.
- •6. Сутнісна х-ка кількісної теорії м-ту.
- •7. Порівняльна х-ка осн моделей прийняття управлінських рішень.
- •8. Порівняльна х-ка інтуїтивної та раціональної технологій прийняття рішень.
- •10. Класифікація методів творчого пошуку альтернативних варіантів.
- •11.Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень та їх х-ка.
- •12.Характеристика методу “дерева рішень”.
- •16. Сутність планування як функції управління.
- •17. Зміст поняття “мета” в управлінні й основні вимоги до правильно сформульованих цілей. Класифікація цілей орг-ї.
- •19. Переваги і недоліки п-су управління за цілями (мво).
- •18. Сутність концепції управління за цілями (мво).
- •20. Визначення поняття “стратегія”.
- •21. Логіка процесу формування стратегії організації (послідовність основних етапів процесу формування стратегії та їх зміст).
- •22. Характеристика поняття “місія організації”, вимоги до змісту правильно сформульованої місії.
- •23.Характеристика зовнішнього й внутрішнього аналізу як етапів процесу формування стратегії (цілі аналізу; фактори, що оцінюються; основні результати; swot- аналіз).
- •31. Класична теорія організації: характеристики моделі “ідеальної бюрократії” м. Вебера, її сильні та слабкі сторони.
- •24. Типи загальнокорпоративної стратегії. Варіанти загальнокорпоративної стратегії росту.
- •26.Характеристика стратегії контролю за витратами
- •27.Характеристика стратегії диференціації (принцип, на якому ґрунтується, перелік можливих унікальних властивостей продукції, умови ефективного застосування).
- •28.Характеристика стратегії фокусування (принцип, на якому ґрунтується, послідовність і зміст етапів процесу опрацювання, можливі варіанти реалізації).
- •29.Класифікація, склад і характеристика основних типів і форм планів впровадження стратегії.
- •30.Визначення поняття “організації” як функції управління. Співвідношення категорій “організація”, “організаційна діяльність”, “організаційна структура”.
- •32. Поведінкова теорія організації.
- •33. Сутнісна х-ка осн елементів організаційного п-су.
- •34. Осн результати досл впливу технології на організаційну структуру (дослідження Дж. Вудворд).
- •35. Основні результати досл впливу розмірів організації на її структуру.
- •36. Осн результати досл впливу середов. На структуру орг-ї (концепція Лоуренса-Лорша).
- •37. Змістовна х-ка п-су проектування робіт в орг-ї.
- •39. Осн принципи групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи орг.-ї.
- •41. Визначення категорії “діапазон контролю”(дк), наслідки його зменшення. Х-ки високої та пласкої структур управління.
- •43. Зміст функції “мотивація”. Співвідношення категорій “потреби”, “спонукання”, “дії” в моделі п-су мотивації. Внутрішнє й зовнішнє винагородження як інструменти мотивації.
- •44. Основні положення теорії “ієрархії потреб” а. Маслоу.
- •47. Основні положення “теорії очікувань” в.Врума.
- •48. Осн положення “теорії справедливості” с.Адамса.
- •50. Порівняльна х-ка змістовних і процесних теорій мотивації.
- •51. Визначення поняття “контроль”. Модель п-су контролю.
- •53. Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій.
- •54. Параметри ефективної с-ми контролю.
- •55. Визначення поняття “лідерство”. Співвідношення категорій “вплив”, “влада”, “повнова-ження”, “лідерство”.
- •57. Порівняльна х-ка осн підходів у теорії лідерства.
- •58. Осн положення “теорії х” і “теорії y” д. МакГрегора.
- •59. Визначення стилів керування за р. Блейком та Дж. Моутон. Х-ка виокремле-них ними осн стилів керування.
- •60. Ситуаційна модель керування ф. Фідлера.
53. Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій.
Контроль може бути спрямов. як на окрем. вид д-ті в орг-ції, так і на всю їх сук-ть. Отже, існують різні ознаки класифікації систем контролю . Ми розглядаємо за час здійсн. контр.операцій: випереджаюч. , поточний , заключний. Випередж. контроль здійсн-ся ще до початку трансформаційного процесу. Його завда. – відслідковувати якість та/або к-ть “вхідних” рес-в в орг-цію Метою є запобігання ситуаціям, які здатні завдати шкоду орг-ції. Поточ. контроль здійсн-ся безпосер. в ході трансформац. процесу. Він грунт-ся на вимірюв. фактич. рез-в д-ті і оператив. реагув. керівника на відхил., що виникають.Звичайно, існує розрив у часі між моментами виникнення відхилення від стандартів трансформаційного процесу і коригуючими діями менеджера.Проте, такий розрив є мінімальним. Поточний контроль дозволяє з’ясувати причини відхилень і тому широко використовується в процесі управління. Заключний контроль проводиться вже після заверш. трансформац. процесу. Його об’єктом є “виходи” з орг-ції. Осн. недолік
заключ. контролю – це констатація відхилень від стандартів на заверша. етапі, коли збитки вже наявні.
Заключ.контроль виконує дві важл. ф-ції:1.забезпе. отрим. інф-ції для удосконал. планув.у майб.; 2.дозволяє
побудувати ефектив. с-му мотивації.
54. Параметри ефективної с-ми контролю.
Ефект. с-ма контролю має відповідати певн. набору критеріїв. Основні: 1.Точність. С-ма контролю, яка генерує неточну інф-цію, призв. до управлінських помилок і витрати зусиль на виріш. проблем, які взагалі не існують. Точність означає, що с-ма контролю повинна бути достовірною. 2.Своєчасність. – с-ма контролю повинна вчасно забезп. менеджера інф-цією, 3.Економічність. – рез-ти здійсн. контролю повинні бути більшими за витрати, пов’яз. з його впровадж. З метою мінімізації витрат менеджерові слід порівн. витрати на контроль з вигодами, що від нього очікуються. 4.Гнучкість. - с-ма контролю повинна бути “спроможною” враховув.зміни та “вміти” пристосов-ся до них. 5.Зрозумілість. - с-ма контролю, яку важко зрозуміти може бути причиною помилок підлеглих і, навіть, ігнорування ними самого контролю. 6.Обгрунтованість критеріїв. - завищені стандарти зниж. мотивацію. Стандарти повинні підтягувати виконавців до вищих показників д-ті, але не демотивувати робітників. 7.Стратег. спрямованість. - менеджери мають вибирати для контролю ф-ри д-ті, які є стратегіч. 8.Численність критеріїв. Якщо контроль здійсн-ся з викор-ням одного єдиного критерія, то зусилля підлеглого будуть спрямов. на намагання виглядати краще саме за цим стандартом. Викор-ня кількох критеріїв контролю забезп. позит. рез-т. 9.Повинна бути такою, що підтримує коригуючі дії. С-ма контролю має не лише сигналізувати про відхил., але і підказувати, які саме коригуючі дії можна запровадити для виправл. ситуації.
Дисфункціональний ефект с-ми контролю. В п-сі створ. і викор-ня с-ми контролю в б-я орг-ції слід пам’ятати про виникнення так званого дисф. ефекту с-ми контролю, який знаходить своє відображ. у намаганні підлеглих “виглядати краще” за критерієм, що контр-ся та у маніпулюв. даними контролю. У біль-ті випадків осн. прич. намагання підлеглих виглядати краще за критерієм, що контр-ся, є некомплексна оцінка їх д-ті.