- •1. Широке та вузьке визначення м-ту.
- •2. Визначення осн функцій м-ту.
- •3. Головні ознаки діяльності менеджера (м-ра).
- •4. Сутнісна х-ка класичної теорії менеджменту.
- •5. Сутнісна х-ка поведінкової теорії м-ту.
- •6. Сутнісна х-ка кількісної теорії м-ту.
- •7. Порівняльна х-ка осн моделей прийняття управлінських рішень.
- •8. Порівняльна х-ка інтуїтивної та раціональної технологій прийняття рішень.
- •10. Класифікація методів творчого пошуку альтернативних варіантів.
- •11.Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень та їх х-ка.
- •12.Характеристика методу “дерева рішень”.
- •16. Сутність планування як функції управління.
- •17. Зміст поняття “мета” в управлінні й основні вимоги до правильно сформульованих цілей. Класифікація цілей орг-ї.
- •19. Переваги і недоліки п-су управління за цілями (мво).
- •18. Сутність концепції управління за цілями (мво).
- •20. Визначення поняття “стратегія”.
- •21. Логіка процесу формування стратегії організації (послідовність основних етапів процесу формування стратегії та їх зміст).
- •22. Характеристика поняття “місія організації”, вимоги до змісту правильно сформульованої місії.
- •23.Характеристика зовнішнього й внутрішнього аналізу як етапів процесу формування стратегії (цілі аналізу; фактори, що оцінюються; основні результати; swot- аналіз).
- •31. Класична теорія організації: характеристики моделі “ідеальної бюрократії” м. Вебера, її сильні та слабкі сторони.
- •24. Типи загальнокорпоративної стратегії. Варіанти загальнокорпоративної стратегії росту.
- •26.Характеристика стратегії контролю за витратами
- •27.Характеристика стратегії диференціації (принцип, на якому ґрунтується, перелік можливих унікальних властивостей продукції, умови ефективного застосування).
- •28.Характеристика стратегії фокусування (принцип, на якому ґрунтується, послідовність і зміст етапів процесу опрацювання, можливі варіанти реалізації).
- •29.Класифікація, склад і характеристика основних типів і форм планів впровадження стратегії.
- •30.Визначення поняття “організації” як функції управління. Співвідношення категорій “організація”, “організаційна діяльність”, “організаційна структура”.
- •32. Поведінкова теорія організації.
- •33. Сутнісна х-ка осн елементів організаційного п-су.
- •34. Осн результати досл впливу технології на організаційну структуру (дослідження Дж. Вудворд).
- •35. Основні результати досл впливу розмірів організації на її структуру.
- •36. Осн результати досл впливу середов. На структуру орг-ї (концепція Лоуренса-Лорша).
- •37. Змістовна х-ка п-су проектування робіт в орг-ї.
- •39. Осн принципи групування робіт і видів діяльності в окремі підрозділи орг.-ї.
- •41. Визначення категорії “діапазон контролю”(дк), наслідки його зменшення. Х-ки високої та пласкої структур управління.
- •43. Зміст функції “мотивація”. Співвідношення категорій “потреби”, “спонукання”, “дії” в моделі п-су мотивації. Внутрішнє й зовнішнє винагородження як інструменти мотивації.
- •44. Основні положення теорії “ієрархії потреб” а. Маслоу.
- •47. Основні положення “теорії очікувань” в.Врума.
- •48. Осн положення “теорії справедливості” с.Адамса.
- •50. Порівняльна х-ка змістовних і процесних теорій мотивації.
- •51. Визначення поняття “контроль”. Модель п-су контролю.
- •53. Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій.
- •54. Параметри ефективної с-ми контролю.
- •55. Визначення поняття “лідерство”. Співвідношення категорій “вплив”, “влада”, “повнова-ження”, “лідерство”.
- •57. Порівняльна х-ка осн підходів у теорії лідерства.
- •58. Осн положення “теорії х” і “теорії y” д. МакГрегора.
- •59. Визначення стилів керування за р. Блейком та Дж. Моутон. Х-ка виокремле-них ними осн стилів керування.
- •60. Ситуаційна модель керування ф. Фідлера.
1. Широке та вузьке визначення м-ту.
Для визнач. д-ті з координації роботи людей на практиці викор-ть різні поняття:“упр-ня”; менедж-т”; адміністрування”;керування” тощо. Упр-ня” – найбільш заг. поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об’єктів, явищ і п-сів, “М-т” – це поняття, яке викор-ть переважно для хар-ки п-сів упр-ня госп. орг-ціями.“Адміністрування” – поширюється на упр-ня держ. установами або для позначення п-сів керування д-тю апарата упр-ня п-ва.“Керування” – поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви д-ті підлеглих з метою досягн. цілей орг-ції.Етимологічно М-т походить від латинського слова “manus” – рука. Початково це слово означало вміння дбайливо вести дом. госп-во, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати. З появою багатьох видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в д-ті, яка пов’язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цього трансформувався і зміст поняття “М-т”. Це слово увібрало у себе всі чисельні вимоги до упр-ня як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.Сучасний Оксфордський словник англійської мови тлумачить поняття "М-т" не однозначно, а саме: 1,М-т - це спосіб, манера спілкув. з людьми; 2,М-т - це вміння та адміністративні навички організовувати ефектив. роботу апарату орг-ції;3,М-т - це влада та мистецтво керування;4,М-т - це органи упр-ня, адмін. одиниці, підрозділи.У шир. розумінні М-т - це одночасно с-ма наук. знань, мистецтва та досвіду, втілених у д-ті профес. управлінців для досягн. цілей орг-ції шляхом викор-ня праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей. У вузькому розумінні М-т - це п-с планув., орг-ції, керув. та контролю організ-них рес-в для результатив. та ефектив. досягн. цілей орг-ції.
2. Визначення осн функцій м-ту.
1) планув.; 2) орг-ція; 3) керув.; 4) контроль. Зазначені ф-ції м-ту вик-ся у певній послід-ті, яка й утворює поняття «цикл м-ту» Реально у роботі менеджера постійно сполучаються усі перелічені ф-ції м-ту. Керування- ф-ція, яка має на увазі викор-ня впливу менеджера для мотивації працівників до досягн. цілей орг-ції.Планув. – це процес визнач. цілей ді-ті орг-ції та прийняття рішень щодо шляхів їх досягн. Орг-ція – це ф-ція упр-ня, в межах якої здійсн-ся розподіл робіт поміж окремими робітниками та їх групами та узгодж- їх д-ті. Контроль – це процес забезпечення досягн. цілей орг-ції шляхом пості. спостереження за її д-тю та усунення відхилень, які при цьому виникають.
3. Головні ознаки діяльності менеджера (м-ра).
1м-р керує роботою одного або кількох співробітників орг-ції;2м-р управляє ч-ною або всією орг-цією, в якій він працює;3 м-р отримує певні повноваж. та приймає в межах цих повноваж. рішення, які будуть мати наслідки для інших співробітників орг-ції. м-р – це людина, яка займає пост. керуючу посаду, наділена повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами д-ті орг-ції.Розрізн. наст. сфери менеджменту: 1)вироб. менеджмент;2)фін. менеджмент; 3)упр-ня персоналом; 4)упр-ня дослідж-ми та розробками; 5)фін. облік; 6)маркетинг; 7)заг. адміністрація. М-р може: 1) керувати будь-якою з них (або її частиною); 2) керувати кількома одразу; 3) керувати всією орг-цією в цілому.В залеж. від того, скількома компонентами (сферами) орг-ції управляє м-р розрізняють три рівні менеджменту: Вищий,Середній,Нижчий До вищого рівня відноситься невел. група осн. керівників орг-ції( президент,директор, віце-президенти).На вищому рівні менеджм. формулюється місія та встановлюються організ-ні цілі, визнач-ся заг.корпоратив. стратегія та осн. задачі щодо її реалізації, приймаються рішення щодо виходу на нові ринки, випуску нової пр-ції, залучення інвестицій, напрямків дослідж. та розробок тощо.Середній рівень менеджменту є відповідальним за розробку та реалізацію оператив. планів та процедур впровадж. тих рішень, які були прийняті вищим керівництвом орг-ції. М-ри сер. рівня мають досить широку свободу дій щодо реалізації планів( м-ри-керівники вироб. та функціонал. підрозділів орг-ції) М-ри нижчого рівня координують д-ть операційних виконавців. (керівників секторів, груп, майстрів, бригадирів тощо) Ролі, які виконують м-ри в організації класиф-ся їх за трьома групами Головний керівник – символічний голова, в обов’язки якого входить виконання звичайних дій керівника Лідер – відповідає за наймання, навчання та мотивацію робітників. Пов’язуюча ланка – забезпечує зовнішні контакти Той, хто приймає інф-цію – розшукує і отримує різну інформацію Той, хто розподіляє інф-цію – передає отриману інф-цію членам орг-ції. Представник – передає інф-цію для зовн. контактів орг-ції, діє як експерт. Підприємець – шукає можл-ті для удосконалень, ініціює нове, забезпечує його реалізацію. Той, хто усуває порушення – забезпечує коригування курсу дій у вип. виникнення відхилень від планів. Той, хто розподіляє рес-си – розподіляє в межах своєї компетенції рес-си орг-ції Той, хто проводить переговори – представляє орг-цію на зовн. переговорах.