43. Зміст функції “мотивація”. Співвідношення категорій “потреби”, “спонукання”, “дії” в моделі п-су мотивації. Внутрішнє й зовнішнє винагородження як інструменти мотивації.

Мотивація – це п-с спонукання працівників до д-ті для досягн. цілей орг-ції. Ефектив. реалізація ф-ції мотивації потребує усвідомлення того, що спонукає робітника до праці та розуміння того, як направити ці спонукання в русло досягн. цілей орг-ції. Потреба – це особлив. стан психіки індивіда, усвідомлена ним незадоволеність, відчуття нестачі чогось, відображ. невідповідності між внутр. станом і зовн. умовами. При цьому потреби поділяють на: - потреби 1го роду, які за своєю сутністю є фізіолог. - потреби 2го роду, які носять соц-психолог. хар-р (потреби в повазі, владі, визнанні заслуг тощо). Спонукання – це потреба, усвідомлена з точки зору необх-ті здійснення конкр. цілеспрямованих дій, які розглядаються як засіб задовол. потреби. Коли людина досягає поставленої мети, її потреба може бути задоволена, частково задоволена, незадоволена. Ступінь задовол. потреби впливає на мотиви поведінки людини в майб. Спрощена модель п-су мотивації: внутр. потреби викликають спонукання або мотиви, які визнач. поведінку для досягн. мети, досягн. якої викликає або задовол., яке приводить до підсил. спонукання, або незадовол. (послабл. спонукання). Сутність мотивації зводиться до створ. умов, що дозволяють робітникам відчувати, що вони можуть задовольнити свої потреби такою поведінкою, яка забезп. досягн. цілей орг-ції. Інструментом спонукання людей до ефективної д-ті є винагородження. Винагородження - широкий спектр конкр. засобів, що базуються на с-мі цінностей людини. Розрізняють 2 типи винагородження: 1.внутр. – його дає сама робота, її результативність, змістовність, значущість тощо; 2.зовн. – його робітник отримує від орг-ції (з.п., просування за службою, пільги, привілеї тощо).

44. Основні положення теорії “ієрархії потреб” а. Маслоу.

В основу теорії ієрархії потреб Абрахама Маслоу покладено: – тезу про те, що поведінка людини звичайно спрямовується намаганням задовольнити її найсильнішу на даний момент потребу; – передбачення, що потреби людини мають ієрархічну стр-ру, тобто вони можуть бути впорядковані за критерієм зрост. їх важливості для людини; - припущення, що найсильніша потреба визначає поведінку людини доти, доки вона не буде задоволена. Домінуючою є потреба нижчого рівня. Ієрархія потреб за А.Маслоу (від найвищої до нижчої): Потреби у самореалізації; Потреби у шануванні; Соціальні потреби; Потреби у безпеці; Фізіологічні потреби. Теорія Маслоу стверджує, що в основі прагнення людей до праці лежать їхні потреби. Отже для того, щоб мотивувати підлеглого, керівник має надати йому мож-ть задовольнити його потреби, але так, аби забезп. досягн. цілей всієї орг-ції. Шляхи задовол. потреб: мех-ми оплати праці та відповідні умови праці, с-ма соц. страхув. робітників, правила регулюв. їх д-ті, розширена сфера соц. контактів, різноманітні форми вираження визнання та досягнень, оригінальні завдання, виконання яких потребує творчості.

45. Х-ка теорії “набутих п-б(П-б)” Д.МакКлелланда.

Три види П-б: 1.П-би в успіху - П-би в усвідомленні особистих досягнень, а не у винагородженні таких досягнень. Люди з такою П-бою намагаються виконати свою роботу краще, якісніше, ефективніше, ніж це було зроблено до них; 2.П-би у владі - П-би впливати на поведінку інших людей, бути впливовим; 3.П-би в приналежності - П-би в дружніх міжособових стосунках з колегами по роботі. Дослідження МакКлелланда показали, що люди з П-бами в успіху найбільш мотивовані роботою, яка передбачає особисту відповідальність виконавця; має чіткий, ясний і швидкий зворотній зв’язок ; хар-ся помірним ступенем ризику. Люди з вис. п-бами у владі отримують задовол. в ситуаціях, коли несуть відповідальність за дії та поведінку інших людей. Вони віддають перевагу посадам, для яких типові ситуації конкуренції або орієнтації на статус. Вони сконцентровані на зрост. свого впливу, підвищ. власного престижу шляхом підвищ. ефективності своєї д-ті. Люди з вис. п-бами в приналежності п-бують дружніх стосунків, віддають перевагу ситуаціям кооперації, а не конкуренції, і п-бують взаємовідносин з високим ступенем взаємного порозуміння. Висновки: 1.Люди з вис. п-бою в успіху досягають гарних рез-в у підпр. д-ті, в упр-ні власним бізнесом, в упр-ні самост. одиницями в рамках вел.компаній. 2. Вис. п-ба успіху не є обов’язк. рисою гарного менеджера. 3. П-би в приналежності і у владі тісно пов’язані з успіхом в упр-ні. У ефектив. менеджерів спостерігаються вис. П-би у владі і значно менші – в приналежності. 4.У підлеглих необхідно стимулюв. п-би в успіху.

46. Заг х-ка “теорії мотиваційної гігієни” Ф. Герцберга.

Була розроблена Фредеріком Герцбергом на основі даних інтерв’ю, взятих на різних роб. місцях, в різних профес. групах і в різних країнах. Мета опитування - описування ситуацій, за яких робітники відчували задоволеність чи незадоволеність роботою. Обробка даних опитув. дозволила виділити: 1."дійсні (істинні) мотиватори" - ф-ри, які спонукають людину до високопродуктивної праці і викликають задовол. від роботи. 2. "гігієнічні" ф-ри, що викликають незадовол. в п-сі роботи і здійсн-ть демотивуючий вплив. «Дійсні мотиватори» - визнання результатів праці, змістовність праці, досягн. в роботі, вис. ступінь відповідальності, просув. за службою, визнання рез-в праці, можл-ті творч. та ділов. зрост. «Гігієнічні фактори» - З.п, умови праці, соц.-труд. п-ка фірми, міжособ. стосунки в колективі, ступінь безпосер. контролю за працею з боку керівника, ставлення безпосер. керівника. Гігієнічні ф-ри формують середовище, в якому вик-ся робота. Якщо вони відсутні чи недостатньо виражені, то у робітника виникає почуття незадоволеності. Якщо вони достатні, то самі собою не можуть мотивувати людину. Тобто у кращому випадку гігієнічні ф-ри здатні сформувати нейтральне відношення до роботи (діапазон від (–) до (0)). Почуття задоволеності роботою спричиняють тільки мотиваційні ф-ри, викор-ня яких підвищ. задоволеність від нейтр. стану (0) до (+). Зідно теорії “мотивац. гігієни”, для того, щоб створ. ситуацію мотивації, керівник має забезп. наявність не тільки гігієніч., але й мотивац. ф-рів.