Основні положення форвардних і ф’ючерсних контрактів

Положення контракту	Форвардний контракт	Ф’ючерсний контракт
1. Розмір поставки	Узгоджується покупцем і продавцем	Стандартизований
2. Якість товару	Узгоджується покупцем і продавцем. Товари більш низької (високої) якості продаються відповідно зі скидкою (премією)	Стандартизована, відхилення від стандарту зовсім невеликі
3. Час поставки	Наступає через строк, обумовлений сторонами	Також наступає в майбутньому, стандартизований біржею
4. Ціна товару	Узгоджується покупцем і продавцем	Визначається в процесі відкритого торгу
5. Виконання контракту	Контракт закінчується поставкою наявного товару	Контракт ліквідується
6. Регулювання угоди	Національними законами про торгівлю	Законодавством про ф’ючерсну торгівлю
7. Гарант угоди	Відсутній	Клірингова палата біржі
8. Публікація інформації за угодою	Відсутня	Обов’язкова

Ф’ючерсні контракти почали укладатися в 1865 році на Чикагській торговій біржі. Велика кількість покупців, конкуренція між ними, приводить до підвищення цін. Велика кількість продавців вимушує їх знижувати ціни. Таким чином, різниця між цінами пропозицій покупців і продавців називається спредом. Він зменшується завдяки високій конкуренції. Тому цей показник є основним критерієм ліквідності ринку.

Основні функції ф’ючерсних ринків.

1. Перенос ризику з учасників ринку, які не бажають нести ризики, на тих, хто прагне цього.

2. Підвищення стабільності цін.

3. Виявлення ціни.

4. Встановлення певного порядку в торговій практиці різних учасників ринку.

5. Доступність і відкритість інформації для всіх учасників біржової торгівлі вимушує їх вести конкуренцію в рівних умовах.

Опціонні угоди

Опціони на ф’ючерсні контракти – відносно новий вид угод в торгівлі на строк. Їх призначення подібне до ф’ючерсів: вони надають страхування від ризиків або можливість спекуляції. На американському ринку опціони на ф’ючерсні контракти вперше були введені в жовтні 1982 році.

Опціонні угоди передбачають покупку права чи продаж обов’язків укласти біржовий контракт на обумовлену кількість за раніше встановленою ціною в межах взаємно узгодженого періоду. Контракт між контрагентами такої угоди називається опціон. У відповідності з цим контрактом продавець опціону отримує премію і бере на себе обов’язок продати чи купити, а покупець опціону сплачує премію і отримує право купити чи продати конкретний товар за вище обговореними умовами. Таким чином, ціною опціону виступає розмір премії, тобто суми, яку сплачує покупець опціону його продавцю.

Опціонна угода може бути здійснена як за реальним товаром, так і за ф’ючерсним контрактом. Покупець опціону, сплативши продавцю премію, не несе перед ним ніяких інших обов’язків. В той же час продавець опціону, отримавши від покупця премію, зобов’язаний на протязі обумовленого опціонним контрактом періоду продати чи купити передбачений товар, якби не змінилися умови біржового ринку.

Опціонна угода, так само як ф’ючерсна, відбувається на основі стандартизованого типового біржового контракту. Але період здійснення опціонних угод коротший і не перевищує 9 місяців. Куплений опціонний контракт може бути перепроданий іншому покупцю.

Існують наступні основні види опціонних угод:

1. Простий опціон, при якому його покупець отримує право вибору – вимагати від продавця опціону виконання його обов’язків чи “відступитися” від угоди.

2. Подвійний опціон, при якому його продавець отримує право вибору між позицією продавця і позицією покупця реального товару чи ф’ючерсного контракту, а також право відмовитися від наступної угоди.

3. Кратний опціон, при якому його покупець отримує право за певну додаткову премію продавцю опціону збільшити в декілька разів партію товару чи ф’ючерсних контрактів в наступний угоді. Ця нова партія повинна бути 2-х, 3-х, 4-х, і т .д. кратною по відношенню до попередньо обумовленого розміру, але в межах максимального розміру визначеного опціонним контрактом.

Для підведення підсумків вивчення даної теми Ви повинні виконати конкретні практичні завдання.

Література: 4, С. 40-45; 5, С. 15-25; 9, С. 99-100; 15, С. 56-58 26, С. 2-6.