- •3.Початок людського суспільства та його еволюція на території України.
- •4.Трипільська культура.
- •5.Кочові народи на півдні України.
- •7. Проблема етногенезу східних слов’ян
- •8.Перші державні утворення на території України
- •10.Перші київські князі. Їх внутрішня та зовнішня політика
- •11.Християнізація Русі та її значення.
- •12.Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.
- •13.Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.
- •14.Історичне значення та проблема спадщини Київської Русі.
- •15.Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.
- •16.Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •18.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •19.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
- •21.Політика гетьмана п.Конашевича- Сагайдачного.
- •23.Брестська церковна унія 1596 р. Та її історичне значення.
- •24.Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •25.Формування української державності в ході національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •26.Березневі статті: умови і правове значення.
- •27.Постать б.Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності.
- •28.Україна після смерті б.Хмельницького. Гетьмани і.Виговський та ю.Хмельницький.
- •29 Андрусівське перемир’я 1667 р., “Вічний мир” та їх значення для України..
- •30.Гетьманування Петра Дорошенка.
- •31.Причини поразки української національної революції 1648-1676 рр. Та її історичне значення.
- •33.Гетьман і.Мазепа: оцінки діяльності.
- •34.Конституція п.Орлика та її історичне значення
- •35.Українська політика Петра і. Наступ Росії на українську автономію.
- •39.Сутність українського національного відродження XIX століття, його передумови та етапи.
- •40.Декабристський рух в Україні.
- •41.Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко.
- •42.Національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні в другій половині хіх століття
- •43.Національно-визвольний рух у Західній Україні в першій половині XIX столітті.
- •44.Національно-визвольний рух в Західній Україні в другій половині XIX століття.
- •45.Утворення перших політичних партій в Україні, їх програми
- •46.Соціально-економічна модернізація України в другій половині хіх століття.
- •47.Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на початку хх століття.
- •48.Аграрна політика п.А.Столипіна в Україні, її наслідки.
- •49.Україна в першій світовій війні.
- •50. Заснування Української Центральної Ради,її соціальна база і програма
- •52.Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр
- •53.Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •54.IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •55.Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
- •56.Директорія унр, її склад, внутрішня та зовнішня політика.
- •58.Перемога більшовиків в Україні. “Воєнний комунізм”.
- •59.Причини поразки, уроки і наслідки української національно-демократичної революції 1917-1920 років.
- •60.Союзний договір віл 30 грудня 1922 року, його сучасна політична оцінка.
- •61. Українське національно-культурне відродження 1920-х років.
- •62.Соціально-економічні перетворення в Україні на основі неПу.
- •63.Сталінська політика індустріалізації.
- •64.Колективізація українського села. Голодомор 1932/1933 років.
- •65.Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в Радянському Союзі.Масові репресії 30-х років в Україні, їх наслідки.
- •II. Соціально-економічне гноблення
- •68.Радянсько-німецькі договори 1939 року і західноукраїнські землі.
- •69.Напад Німеччини на срср. Початковий період війни.
- •70.Німецький окупаційний режим і антинацистський опір в Україні.
- •71.Визволення України від німецьких загарбників. Закінчення другої світової війни. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини і її сателітів.
- •72.Україна в системі міжнародних відносин після другої світової війни. Возз'єднання українських земель.
- •73.Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.
- •75.Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 1940-х - початку 1950-х років. Сталінські репресії.
- •76.Проблеми розвитку народного господарства України в середині 50-х- першій половині 60-х років XX ст.
- •77.Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України у другій половині 1950-х - першій половині 1960-х років. Шестидесятники.
- •78.Посилення кризових явищ в соціально-економічному житті України протягом 60-80-х років XX ст.
- •79.Дисидентський рух в Україні.
- •1968-1976 Р.Р. - піднесення дисидентського руху і тимчасовий вихід його із підпілля.
- •80.Перебудовчі процеси в срср. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 80-х - початку 90-х років.
- •81.Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 року.
- •82.Розпад срср та створення снд. Україна в системі снд.
- •83.Розбудова незалежної української держави. Вибори до Верховної Ради України в 2006 р. Вибори Президента України в листопаді 2004 р., їх результати.
- •84.Україна на міжнародній арені. Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •85.Суспільно-політичні рухи та політичні партії в Україні в сучасних умовах.
- •86.Національно-культурне відродження в Україні на сучасному етапі. Найбільші релігійні конфесії в Україні.
- •87.Конституційний процес. Основні положення Конституції України.
26.Березневі статті: умови і правове значення.
У Переяславі були складені так звані Переяславські статті, які визначали умови приєднання України до Росії. Цар ратифікував ці статті у березні 1654 р., звідки їх назва - "Березневі статті".
Україна (територія колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств) переходить під протекторат Росії;
влада в автономії належить гетьману, якого обирає військо і затверджує цар; передбачалася пожиттєвість влади Богдана Хмельницького;
чисельність козацького війська - 60 тис. чоловік;
в містах зберігалося право на самоуправління;
визнавалася самостійність української православної церкви;
Україна отримала право на зовнішню політику, крім відносин з Польщею і Туреччиною;
передбачалися спільні воєнні дії України і Росії.
Серед істориків немає згоди в оцінці характеру Переяславської угоди. Справа ускладнюється тим, що оригінальні документи втрачено, збереглися лише неточні їх копії.
М.Грушевський вважав, що Переяславська угода була формою васальної залежності, при якій сильніша сторона (цар) зобов'язувалася захищати слабшу (українців), не втручаючись у її внутрішні справи.
Український історик В.Липинський вважав, що угода була тимчасовим військовим союзом України з Москвою проти Польщі.
За офіційною радянською теорією, Переяславська угода стала результатом прагнення українців і росіян до возз'єднання і що возз'єднання двох народів було основною метою революції і самого Б.Хмельницького.
27.Постать б.Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності.
Хмельницький дуже швидко розчарувався в московській протекції і почав шукати нових союзників.
У 1656 р. цар відкрито зрадив союз з Україною, уклавши Віленський мир з поляками без усякої на те згоди українців і навіть не допустивши українську делегацію на переговори. На зближення з Польщею Москва пішла з метою спільної боротьби проти Швеції, яка значно посилила свої позиції в Прибалтиці. Гетьман відкрито звинуватив царя у порушенні Переяславської угоди, продовжував війну з Польщею і приступив до утворення нової антипольської коаліції. Він уклав союз з Семигородським князівством, вів переговори зі Швецією, яка обіцяла допомогти у створенні самостійної української держави.
Відбулося загострення російсько-українських відносин. М.Грушевський вважав, що розрив з Москвою був неминучим і Хмельницький свідомо йшов йому назустріч.
Але в критичний момент стосунків з Москвою, уражений звісткою про поразку українсько-семигородського війська від Польщі, 27 липня 1657 р. Богдан Хмельницький помер. Гетьмана поховали в Суботові, у збудованій ним Іллінській церкві, де вже покоїлося тіло старшого сина Тимоша.
Серед істориків ніколи не було єдності в оцінці діяльності і особи Б.Хмельницького.
Сучасники Б.Хмельницького оцінювали його як справжнього національного героя, про нього складали пісні та думи.
У XVIII-XIX ст., з посиленням залежності України від Росії, Хмельницькому почали давати більш стримані і неоднозначні оцінки.
П.Куліш критикує Б.Хмельницького за те, що той започаткував добу розрухи, смерті, культурного занепаду.
М.Грушевський, оцінюючи Хмельницького, як "великого діяча", "героя української історії", вважає, що все ж таки, гетьману не вистачало здібностей "для розв'язання історичного вузла українського життя", що його політика була не дуже мудрою.
Радянські історики одностайно схвалювали Хмельницького за те, що він возз'єднав Україну і Росію.
Більшість сучасних українських істориків дійшли висновку, що головна заслуга Хмельницького полягає у розробці принципів національної державної ідеї, у відродженні української державності і що без його діяльності не постала б у новітні часи українська незалежна держава.