1.Предмет та завдання філософії

Предметом філософії є світ у цілому (природа, суспільство та мислення) у своїх найзагальніших закономірностях, розглядувана під кутом зору суб’єкт-об’єктного відношення. Отже, предметом філософії є не світ сам по собі, не людина сама по собі, а відношення людина-світ. Це відношення – є нічим іншим, як усвідомленням самого процесу нашого життя. Що ж формується у нас в результаті такого усвідомлення? В результаті формуються наші світогляди.

Можна сказати і так: філософія – це світогляд на його теоретичному рівні, це свідомо обґрунтована інтелектуальними засобами систем світоглядного знання. Саме теоретичність, доказовість та обґрунтованість і означають перехід зі світоглядного на філософський рівень усвідомлення світу.

Отже, специфікою філософського знання є його плюралістичний або поліфонічний, діалогічний і водночас толерантний стосовно до всіх інших відмінних точок зору характер. Зазначене дає підставу розглядати філософію як знання «софійного» на відміну від суто наукового «епістемного» типу. Проте, мудрістю вона є в ідеалі, реально ж вона є постійним прагненням цієї мудрості. Цим і зумовлений процесуальний характер філософського знання. Це є процес, що постійно розгортається, самокоригується. Отже, філософське знання носить діяльнісно-активний характер, є відкритим та рухливим. Це усвідомлення людиною навколишнього світу, свого місця в ньому, свого ставлення і відношення до цього світу й до себе, своїх претензій і намірів щодо світу та шляхів реалізації цих намірів (життєвих програм). Водночас це не просто знання, але й оцінка людиною самої себе. При цьому філософське знання не залишається на розмитому рівні світогляду, а набуває раціональної, тобто логічно-доказової форми, завдяки чому може бути ефективно переданим від однієї людини іншим.

Це теоретичний аспект визначення філософії.

У практичному плані філософія дає нам навички точно формувати власну думку для себе, чітко її формулювати для співбесідників, обґрунтовувати та доводити її у спорі. Вміння ж бачити альтернативи допомагає робити свій вибір не інстинктивно, а свідомо. Заразом приходить також розуміння мотивів, чому той або інший вибір зроблено не лише нами, але й іншими людьми.

2. Філософія та світогляд. Загальне й відмінне у філософії та інших типах світогляду.

У загальному плані появу світогляду можна пояснити так: людина, усвідомлюючи дійсність, рано чи пізно починає усвідомлю­вати і свою унікальність, свою відмінність від усього іншого в світі. В результаті у неї формуються певні уявлення як про основні за­сади та особливості світу, так і про свої власні риси та особливості. Отже, світогляд постає формою загального людського самовизна­чення в світі. Світогляд - це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, свої взаємини із світом, про своє місце в світі та своє життєве призначення. Світогляд постає формою загального людського самовизна­чення в світі.. Функції світогляду:1)інтегрувати людину у світ;2)надати їй найперших життєвих орієнтирів;3)подати дійсність у її людських вимірах та виявленнях. Досить часто формування світогляду відбувається стихійно: людина народжується, входить у життя і засвоює через батьків оточення, соціальні зв'язки, світоглядні уявлення і світоглядні переконання.

Філософія постає певним видом світогляду рівень, на якому розгортається філософське осмислення світу і людини, називається теоретичним. філософствувати - це не просто думати про світоглядні проблеми, а • усвідомлювати їх необхідність, • їх зв'язки, • їх сторони, • характеристики та • скла­дові, виражені через певну термінологію.

філософія: 1) це теоретична форма світогляду, спрямована на критичне дослідження та вирішення світоглядних проблем з метою підвищення ступеню достовірності та надійності таких вирішень; 2) це усвідомлений світогляд; 3) вона повинна прагнути бути => аргу­ментованою, => внутрішньо стрункою, => логічно послідовною. Функції філософії: світоглядна, критична(всебічний аналіз феноменів буття), аксіологічна(намагання виробити цінності), прогностична(намагання виробити напрямки подальших дій філософії теорії).

Звідси випливають основні аспекти взаємозв'язку філософії та світогляду: філософія є різновидом світогляду, тобто вона є части­ною світогляду.