- •Текст лекцій з дисципліни «історія україни» для усіх спеціальностей Лекція 1. Вступ до курсу історії України
- •Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу.
- •Проблеми періодизації курсу історії України
- •Історичні джерела та історіографія курсу історії України.
- •Література:
- •Лекція 2. “Первісна доба та період стародавніх цивілізацій на території України”. План.
- •Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території України.
- •Стародавні цивілізації на теренах України
- •Перші держави на українських землях
- •Ранні слов’яни, їх матеріальна та духовна культура.
- •Література
- •Лекція 3. Українські землі в добу раннього середньовіччя.
- •Виникнення держави у східних слов’ян. Норманська та антинорманська теорії походження Київської Русі.
- •Політичний та соціально-економічний розвиток держави. Законодавство.
- •Економічний розвиток
- •Утвердження християнства на Русі та його історичне значення.
- •4. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.
- •Лекція 4. Українські землі в добу пізнього середньовіччя (XIV-XVI ст.) План
- •1. Утворення Великого князівства Литовського. Інкорпорація українських земель до його складу.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель.
- •Господарське життя
- •Литовсько-польські унії та їх вплив на подальшу долю українського народу.
- •Лекція 5. Доба козаччини Частина і. Козацтво та його роль в історичній долі українського народу (2 години). План
- •Виникнення козацтва.
- •Запорозька Січ та її устрій.
- •Заняття, звичаї та побут козаків.
- •Боротьба проти національного та соціально-релігійного гніту. Селянсько-козацькі повстання.
- •Лекція 5. Доба козаччини Частина іі. Українська національна революція хvіі ст. (2 години)
- •Причини, характер та рушійні сили, хід та особливості української революції.
- •Договір з Московією. “Березневі статті” 1654 р., їх умови, правове та історичне значення.
- •Доба Руїни.
- •Лекція 6. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII початок XX ст.)
- •1. Соціально-економічне та політичне становище українських земель в кінці хvііі – на початку хіх ст.
- •Основні етапи українського національно-культурного відродження.
- •Революційні події 1905-1906 рр. В Україні та їх наслідки.
- •Україна в Першій світовій війні.
- •Лекція 7. Національно-демократична революція в Україні. Боротьба за відродження української державності (1917-1921 рр.) План
- •1. Утворення Центральної Ради. Її внутрішня та зовнішня політика.
- •2. Держава гетьмана Скоропадського.
- •Відродження унр. Політика Директорії.
- •Доля зунр.
- •5. Причини поразки й уроки українських національно-визвольних змагань.
- •Лекція 8. Міжвоєнний період (1921-1939 рр.)
- •Радянська Україна у 1920-х рр.
- •2. Суспільно-політичний та економічний розвиток урср у 30-х рр.
- •3. Західноукраїнські землі у 20-30-х рр. Хх ст.
- •Література
- •Лекція 9. Україна в роки Другої світової війни (19391945 рр.)
- •1. Українське питання напередодні Другої світової війни.
- •2. Початок війни, включення західноукраїнських земель до складу урср.
- •3. Напад Німеччини на срср. Спроба відновлення Української держави.
- •Спроба відновлення Української держави.
- •4. Окупаційний режим та Рух опору в Україні
- •Окупаційний режим
- •5. Визволення України від окупантів.
- •Література
- •Лекція 10. Радянська Україна у 1945-1991 рр. (4 год.)
- •Повоєнна відбудова і розвиток України у др. Пол. 40-х – на початку 50-х рр.
- •2. Економічний розвиток і соціально-політичне життя в Україні у другій половині 50-х – на початку 60-х рр.
- •3. Радянська Україна в умовах загострення кризи комуністичного ладу та спроб оновлення соціалізму (60–80 рр.). Політичні проблеми
- •Соціально-економічний розвиток урср
- •Екологічні проблеми
- •Література
- •Лекція 11. Україна – суверенна незалежна держава (1991 – 2004 рр.) План
- •Україна в роки “Перебудови”.
- •2. Українська національна антикомуністична революція 19891991 рр.
- •3. Політичні й соціально-економічні проблеми державного будівництва.
- •Соціально-економічні проблеми
- •Внутрішньої геополітики пост-помаранчевої України.
- •1. Ідеологічні принципи функціонування нової влади в Україні.
- •Економічна реформа
- •Політична реформа.
- •Загальна оцінка реформ
- •3. Регіональна політика.
- •4. Конфлікти й проблеми в гуманітарній сфері.
- •5. Феномен реприватизації.
- •2. Західний вектор геополітики.
- •3. Східний вектор геополітики.
- •4. Перша «газова війна» Російської Федерації з Україною.
- •Контрольні запитання та завдання:
4. Конфлікти й проблеми в гуманітарній сфері.
Проблеми свободи слова. Одним з головних досягнень «помаранчевої» влади звичайно вважається свобода ЗМІ, й це не викликає жодних заперечень. Дійсно, рівень цієї свободи в Україні й донині достатньо високий і значно перевищує рівень свободи в інших країнах СНД, разюче відрізняючись від рівня в більшості з них.
Загалом можна сказати, що «помаранчевій» владі вдалося налагодити тісні партнерські стосунки з більшістю ЗМІ, не вживаючи жорстких заходів контролю над редакційною політикою. Не можна говорити, що в цій ділянці зовсім не було проблем – були й спроби тиску, й боротьба за контроль над телеканалами, тісно зв’язана з питанням власності, й суперечки навколо нової редакції Закону про телебачення і радіомовлення, підписаного президентом 10. 02. 2006 р., який став сильним ударом по електронних ЗМІ. Значний резонанс мала також постанова комісії з радіомовлення (січень 2006 р.) про обов’язкове дублювання фільмів державною мовою.
Мовні проблеми. Ці проблеми в Україні майже повністю зводяться й донині до проблем функціонування двох основних мов – української й російської. Проблема кримськотатарської мови актуальна для Криму, але вона є частиною загальної проблеми – матеріального й правового становища кримських татар. Проблеми мов інших меншин не мають такого політичного характеру, як дві основні. Але саме останні й ділять країну на дві частини.
Політичні українофони (захисники української мови) вважають, що українську мову треба захищати шляхом введення жорстких норм і вимог використання державної мови в усіх суспільних сферах. Російська мова, на їхню думку, не потребує захисту, оскільки вона й так достатньо поширена в Україні.
Політичні рософони (захисники російської мови) натискають на порушеннях прав російськомовних громадян – у сфері освіти, в судовій, адміністративній сферах тощо. Вони вимагають захисту цих прав. Включно з наданням російській мові статусу другої державної.
Мовні проблеми в Україні надзвичайно політизовані, про що свідчить те, що особливо вони загострюються під час виборних кампаній – для того. щоб конкуруючі сили могли залучити на свій бік ту чи іншу частину електорату. Після виборів звичайно увага до мовної проблеми затухає. Так було й до 2004 року, не стали виключенням і парламентські вибори 2006 (як і дострокові вибори 2007 р.).
З обранням В. Ющенка президентом посилився процес поступового витіснення російської мови з різних сфер громадського життя. Це відстежувалося й раніше, але особливістю цього періоду стало витіснення російської мови з електронних ЗМІ й судочинства при збереженні певного status quo в шкільній освіті (останнє було так до дострокових виборів 2007 р. і посідання в новому КМ посади міністра освіти і науки І. Вакарчуком, який до цього працював ректором Львівського національного університету ім. І. Франка).
У період, що розглядається, загострилася боротьба навколо Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Перший варіант Закону про ратифікацію цієї Хартії був прийнятий ще 24. 12. 1999 р., але був відмінений Конституційним Судом України. Другий варіант такого Закону був прийнятий 15. 05. 2003 р., а ратифікаційна грамота була передана в Раду Європи тільки у 2005 році. Цей варіант Закону значно послаблений порівняно з першим його варіантом. Він охоплює 13 розповсюджених в Україні мов, у тому числі й російську, передбачаючи для всіх них однаковий, у більшості випадків мінімальний, рівень захисту. Але навіть цей мінімальний рівень підвищує можливості використання російської мови порівняно з діючою практикою – наприклад, в освіті. (Новий варіант Закону про ратифікацію Хартії був схвалений 12. 07. 2006 р. президентською комісією з укріплення демократії. Він все ще зберігає доволі м’які формулювання відносно недержавних мов).
На Сході України і в Криму то затихали, то розпалювалися, але ніколи не вщухали громадянські акції на захист російської мови. Їх активно використовували місцеві еліти у різних виборчих кампаніях.
У свою чергу розвивався й рух українофонів. З нових акцій на підтримку української мови, відмінних від всього того, що відбувалося протягом 1991 – 2004 рр., можна назвати суспільний рух «Не будь байдужим!», створений в жовтні 2005 р. Учасники руху виступали за відродження української громадянської свідомості і «вирівнювання» ситуації з функціонуванням державної мови.