- •Текст лекцій з дисципліни «історія україни» для усіх спеціальностей Лекція 1. Вступ до курсу історії України
- •Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу.
- •Проблеми періодизації курсу історії України
- •Історичні джерела та історіографія курсу історії України.
- •Література:
- •Лекція 2. “Первісна доба та період стародавніх цивілізацій на території України”. План.
- •Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території України.
- •Стародавні цивілізації на теренах України
- •Перші держави на українських землях
- •Ранні слов’яни, їх матеріальна та духовна культура.
- •Література
- •Лекція 3. Українські землі в добу раннього середньовіччя.
- •Виникнення держави у східних слов’ян. Норманська та антинорманська теорії походження Київської Русі.
- •Політичний та соціально-економічний розвиток держави. Законодавство.
- •Економічний розвиток
- •Утвердження християнства на Русі та його історичне значення.
- •4. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.
- •Лекція 4. Українські землі в добу пізнього середньовіччя (XIV-XVI ст.) План
- •1. Утворення Великого князівства Литовського. Інкорпорація українських земель до його складу.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель.
- •Господарське життя
- •Литовсько-польські унії та їх вплив на подальшу долю українського народу.
- •Лекція 5. Доба козаччини Частина і. Козацтво та його роль в історичній долі українського народу (2 години). План
- •Виникнення козацтва.
- •Запорозька Січ та її устрій.
- •Заняття, звичаї та побут козаків.
- •Боротьба проти національного та соціально-релігійного гніту. Селянсько-козацькі повстання.
- •Лекція 5. Доба козаччини Частина іі. Українська національна революція хvіі ст. (2 години)
- •Причини, характер та рушійні сили, хід та особливості української революції.
- •Договір з Московією. “Березневі статті” 1654 р., їх умови, правове та історичне значення.
- •Доба Руїни.
- •Лекція 6. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII початок XX ст.)
- •1. Соціально-економічне та політичне становище українських земель в кінці хvііі – на початку хіх ст.
- •Основні етапи українського національно-культурного відродження.
- •Революційні події 1905-1906 рр. В Україні та їх наслідки.
- •Україна в Першій світовій війні.
- •Лекція 7. Національно-демократична революція в Україні. Боротьба за відродження української державності (1917-1921 рр.) План
- •1. Утворення Центральної Ради. Її внутрішня та зовнішня політика.
- •2. Держава гетьмана Скоропадського.
- •Відродження унр. Політика Директорії.
- •Доля зунр.
- •5. Причини поразки й уроки українських національно-визвольних змагань.
- •Лекція 8. Міжвоєнний період (1921-1939 рр.)
- •Радянська Україна у 1920-х рр.
- •2. Суспільно-політичний та економічний розвиток урср у 30-х рр.
- •3. Західноукраїнські землі у 20-30-х рр. Хх ст.
- •Література
- •Лекція 9. Україна в роки Другої світової війни (19391945 рр.)
- •1. Українське питання напередодні Другої світової війни.
- •2. Початок війни, включення західноукраїнських земель до складу урср.
- •3. Напад Німеччини на срср. Спроба відновлення Української держави.
- •Спроба відновлення Української держави.
- •4. Окупаційний режим та Рух опору в Україні
- •Окупаційний режим
- •5. Визволення України від окупантів.
- •Література
- •Лекція 10. Радянська Україна у 1945-1991 рр. (4 год.)
- •Повоєнна відбудова і розвиток України у др. Пол. 40-х – на початку 50-х рр.
- •2. Економічний розвиток і соціально-політичне життя в Україні у другій половині 50-х – на початку 60-х рр.
- •3. Радянська Україна в умовах загострення кризи комуністичного ладу та спроб оновлення соціалізму (60–80 рр.). Політичні проблеми
- •Соціально-економічний розвиток урср
- •Екологічні проблеми
- •Література
- •Лекція 11. Україна – суверенна незалежна держава (1991 – 2004 рр.) План
- •Україна в роки “Перебудови”.
- •2. Українська національна антикомуністична революція 19891991 рр.
- •3. Політичні й соціально-економічні проблеми державного будівництва.
- •Соціально-економічні проблеми
- •Внутрішньої геополітики пост-помаранчевої України.
- •1. Ідеологічні принципи функціонування нової влади в Україні.
- •Економічна реформа
- •Політична реформа.
- •Загальна оцінка реформ
- •3. Регіональна політика.
- •4. Конфлікти й проблеми в гуманітарній сфері.
- •5. Феномен реприватизації.
- •2. Західний вектор геополітики.
- •3. Східний вектор геополітики.
- •4. Перша «газова війна» Російської Федерації з Україною.
- •Контрольні запитання та завдання:
Екологічні проблеми
Соціально-економічні проблеми посилювалися екологічними: великою концентрацією в Україні промислових гігантів з застарілими технологіями, невиправданою хімізацією, нераціональним використанням земель, розміщенням господарських об’єктів без врахування геологічних особливостей місцевості. Результатом цього стало зростання площі непридатних для с/г земель, погіршення здоров’я населення, зростання смертності і зменшення народжуваності; техногенні катастрофи (Чорнобильська аварія 26 квітня 1986 р.)
Активізація української інтелігенції. Феномен “шістдесятництва”
Загострення економічних, соціальних, політичних, культурних проблем в державі призвело до активізації дисидентського руху, що виник на базі так званого “шістдесятництва”, породженого ще хрущовською відлигою. Поштовх дали реабілітаційні процеси: з тюрем і таборів почали повертатися засуджені раніше з політичних процесів діячі культури, несучі з собою нонконформістські ідеї. Ці ідеї починають розділяти представники нової генерації інтелігенції, ті, хто в силу свого віку, формувався як особистість в умовах відносної лібералізації, “відлиги”. “Духовна розкутість, творча індивідуальність, непересічна обдарованість, прагнення відродити людську гідність, певний романтичний ідеалізм, індивідуалізм – такі риси відрізняли нову генерацію. Вона стала основою такого унікального явища, як шістдесятництво, цього духовного бунту проти офіціозу, ідеологічного диктату, заангажованості й тотального пристосуванства”, - писав про цих людей Г.Касьянов.
Еволюцію дисидентського руху можна поділити на чотири етапи: культурництво (1955-59 рр.); інакомислення (кінець 50-х – початок 60-х рр.); політичне дисидентство (кінець 1964 – середина 70-х рр.); правозахисний рух (1976-початок 80-х років).
-
І етап: поява клубів (Клуб творчої молоді), творчі вечори, реабілітація й творче відродження репресованих письменників, поетів, культурних діячів;
-
ІІ етап: політизація інтелігенції, виникнення літературного самвидаву;
-
ІІІ етап: тиск на незгодних, початок репресій (кінець 19641966 рр.) арешт І.Светлічного, В.Мороза та інших; активізація дисидентів; трансформація самвидаву в політичний орган (В.Чорновіл “Лихо з розуму”, В.Мороз “Замість останнього слова”, “Репортаж із заповідника імені Берія”, І.Дзюба “Інтернаціоналізм чи русифікація?”, В.Симоненко “Доля рідної мови”); акції протесту проти репресій (листи підписантів – “Лист 78”; акція 4 вересня 1965 на прем’єрі фільму “Тіні забутих предків” – промова Дзюби, що проінформував присутніх про арешти і виклик із залу “Хто проти тиранії – встаньте!”), виникнення каси взаємодопомоги; нові масштабні репресії 1972-73 рр. “другий покос”.
Але посилення репресій, що розпочались у 1964 році лише більше активізували діяльність дисидентів. Виник парадокс: чим сильніше ставали репресії, тим більше людей йшло до руху опору й тим сильнішим він ставав. Ім’я цьому парадоксу – феномен незнищенності. Його дуже добре пояснив дисидент Валентин Мороз, звертаючись у своєму есе “Замість останнього слова” до тих, хто репресії запроваджував: “Ви внесли до сучасного етапу українського відродження те, без чого він був ще вогким і незрілим: ви внесли елемент жертовності. Віра виникає тоді, коли є мученики. І ви дали їх нам... Кожний раз, коли на українському небосхилі з’являлось щось живе, ви кидали у нього каменем. І кожного разу виходило, що то не камінь, а бумеранг. Він обов’язково повертався й вас же бив. Що відбулося? Чому репресії не дають звичайного ефекту?... Час змінився – ось й уся відповідь. У Сталіна було достатньо води, щоб загасити вогонь... Вам довелось жити в епоху, коли резерви вичерпалися... Ви взяли палку в руки, щоб розкидати багаття – але замість того тільки розворушили його. На більше не вистачає сили... І кожна нова репресія буде новим бумерангом”.
-
ІV етап: правозахисний рух з’явився у 1976 році у відповідь на підписання Прикінцевого Акту у Гельсінкі. Був втілений в УГС (Українська група сприяння виконанню гельсінських угод в Україні) – постійний орган, що видавав документи й інформацію про порушення прав людини. Голова – Микола Руденко. Після масових арештів 1980 рух пішов на спад.
У дисидентському русі в Україні умовно можна виділити три головних течії: національно-визвольне (виступало за самостійність України, національні інтереси українського народу, розвиток національної культури. До цього напрямку належать І.Дзюба, В.Мороз, С.Караванський, В.Чорновіл та інщі); правозахисне (пріоритетна ціль – сприяння виконанню Гельсінських угод щодо прав людини, розвитку демократичних принципів. Лідери: П.Григоренко, М.Руденко, Л,Лук’яненко, І.Кандиба); релігійне дисидентство (виступали за свободу віросповідання. Й.Тереля, І.Гель, В.Романюк).
Вірус дисиденства державі майже вдалося придушити, пересаджавши усіх учасників руху опору на початку 80-х рр. Але після цього сама система вже не могла врятувати себе від внутрішньої кризи, про яку її попереджало дисидентство і каталізатором якої було.