- •Текст лекцій з дисципліни «історія україни» для усіх спеціальностей Лекція 1. Вступ до курсу історії України
- •Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу.
- •Проблеми періодизації курсу історії України
- •Історичні джерела та історіографія курсу історії України.
- •Література:
- •Лекція 2. “Первісна доба та період стародавніх цивілізацій на території України”. План.
- •Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території України.
- •Стародавні цивілізації на теренах України
- •Перші держави на українських землях
- •Ранні слов’яни, їх матеріальна та духовна культура.
- •Література
- •Лекція 3. Українські землі в добу раннього середньовіччя.
- •Виникнення держави у східних слов’ян. Норманська та антинорманська теорії походження Київської Русі.
- •Політичний та соціально-економічний розвиток держави. Законодавство.
- •Економічний розвиток
- •Утвердження християнства на Русі та його історичне значення.
- •4. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.
- •Лекція 4. Українські землі в добу пізнього середньовіччя (XIV-XVI ст.) План
- •1. Утворення Великого князівства Литовського. Інкорпорація українських земель до його складу.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель.
- •Господарське життя
- •Литовсько-польські унії та їх вплив на подальшу долю українського народу.
- •Лекція 5. Доба козаччини Частина і. Козацтво та його роль в історичній долі українського народу (2 години). План
- •Виникнення козацтва.
- •Запорозька Січ та її устрій.
- •Заняття, звичаї та побут козаків.
- •Боротьба проти національного та соціально-релігійного гніту. Селянсько-козацькі повстання.
- •Лекція 5. Доба козаччини Частина іі. Українська національна революція хvіі ст. (2 години)
- •Причини, характер та рушійні сили, хід та особливості української революції.
- •Договір з Московією. “Березневі статті” 1654 р., їх умови, правове та історичне значення.
- •Доба Руїни.
- •Лекція 6. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII початок XX ст.)
- •1. Соціально-економічне та політичне становище українських земель в кінці хvііі – на початку хіх ст.
- •Основні етапи українського національно-культурного відродження.
- •Революційні події 1905-1906 рр. В Україні та їх наслідки.
- •Україна в Першій світовій війні.
- •Лекція 7. Національно-демократична революція в Україні. Боротьба за відродження української державності (1917-1921 рр.) План
- •1. Утворення Центральної Ради. Її внутрішня та зовнішня політика.
- •2. Держава гетьмана Скоропадського.
- •Відродження унр. Політика Директорії.
- •Доля зунр.
- •5. Причини поразки й уроки українських національно-визвольних змагань.
- •Лекція 8. Міжвоєнний період (1921-1939 рр.)
- •Радянська Україна у 1920-х рр.
- •2. Суспільно-політичний та економічний розвиток урср у 30-х рр.
- •3. Західноукраїнські землі у 20-30-х рр. Хх ст.
- •Література
- •Лекція 9. Україна в роки Другої світової війни (19391945 рр.)
- •1. Українське питання напередодні Другої світової війни.
- •2. Початок війни, включення західноукраїнських земель до складу урср.
- •3. Напад Німеччини на срср. Спроба відновлення Української держави.
- •Спроба відновлення Української держави.
- •4. Окупаційний режим та Рух опору в Україні
- •Окупаційний режим
- •5. Визволення України від окупантів.
- •Література
- •Лекція 10. Радянська Україна у 1945-1991 рр. (4 год.)
- •Повоєнна відбудова і розвиток України у др. Пол. 40-х – на початку 50-х рр.
- •2. Економічний розвиток і соціально-політичне життя в Україні у другій половині 50-х – на початку 60-х рр.
- •3. Радянська Україна в умовах загострення кризи комуністичного ладу та спроб оновлення соціалізму (60–80 рр.). Політичні проблеми
- •Соціально-економічний розвиток урср
- •Екологічні проблеми
- •Література
- •Лекція 11. Україна – суверенна незалежна держава (1991 – 2004 рр.) План
- •Україна в роки “Перебудови”.
- •2. Українська національна антикомуністична революція 19891991 рр.
- •3. Політичні й соціально-економічні проблеми державного будівництва.
- •Соціально-економічні проблеми
- •Внутрішньої геополітики пост-помаранчевої України.
- •1. Ідеологічні принципи функціонування нової влади в Україні.
- •Економічна реформа
- •Політична реформа.
- •Загальна оцінка реформ
- •3. Регіональна політика.
- •4. Конфлікти й проблеми в гуманітарній сфері.
- •5. Феномен реприватизації.
- •2. Західний вектор геополітики.
- •3. Східний вектор геополітики.
- •4. Перша «газова війна» Російської Федерації з Україною.
- •Контрольні запитання та завдання:
Лекція 6. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII початок XX ст.)
План.
-
Соціально-економічне та політичне становище українських земель в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.
-
Основні етапи українського національно-культурного відродження.
-
Революційні події 19051906 рр. в Україні та їх наслідки.
-
Україна в Першій світовій війні.
1. Соціально-економічне та політичне становище українських земель в кінці хvііі – на початку хіх ст.
Кінець XVIII ст. став періодом зміни географічних кордонів деяких європейських держав, що відбилося й на долі українського народу. Майже вікова боротьба Росії з Туреччиною за Крим завершилася підписанням Кючук-Кайнарджийського мирного договору 1774 року (після війни 17681774 рр.), згідно якого Росія здобула вихід до Чорного моря. Після ІІ русько-турецької війни 17871791 рр. з підписанням Яського договору Турція остаточно визнала приєднання Криму до Росії. На території Приазов’я і Причорномор’я розпочалось активне будівництво нових міст і промислових центрів: Одеси, Маріуполя, Миколаїва тощо. У 1784 році на землях колишнього Кримського ханства було утворено Таврійську область.
Внаслідок експансіоністської політики Росії втрачає незалежність польський народ. Територія Польщі поділена між її найбільш агресивними сусідами – Росією, Австрією та Прусією. З ініціативи цих держав відбулось три поділи Польщі – у 1772, 1793 і 1795 рр. – після чого польсько-литовська держава припинила існування. Після третього поділу до Росії відійшла Правобережна Україна і Західна Волинь й Східна частина Холмщини; до Австро-Угорщини –Галичина і Буковина й більша частина Холмщини. Україна знову залишилась розчленованою між імперіями. З цього моменту її політичний, економічний, культурний розвиток йде у різних напрямках, що зумовило існування й сьогодні суттєвих відмінностей між цими частинами України.
Українське населення у складі обох імперій відчуває як феодальний (збільшення феодальних повинностей, жорстока експлуатація і безправ’я селян), так і національно-культурний (заборона української мови в школах Галичини, заборона друку українською мовою і русифікація, закриття та перейменування культурних і навчальних національних закладів, наприклад, Києво-Могилянської Академії) гніт.
У всіх українських землях цього періоду вже в першій половині ХІХ ст. починає спостерігатись процес занепаду феодально-кріпосницької системи внаслідок суперечливої боротьби відсталої кріпосницької системи, яка стає мало ефективною, з новою, капіталістичною, яка тільки починає визрівати і базується на товарному виробництві, використанні вільнонайманої праці і машинної техніки. Ця тривала боротьба приведе врешті-решт до ліквідації кріпосного права в 1848 році в Австро-Угорщині, а в 1861 році - В Росії.
Основні тенденції соціально-економічного розвитку в українських землях у 18 ст. – на початку ХІХ ст.:
-
У сільському господарстві:
-
розширення земель російських поміщиків (в т.ч. за рахунок відвойованих земель Криму і Північного Причорномор’я);
-
господарська спеціалізація регіонів (Лівобережжя і Слобожанщина – жито, Північне Причорномор’я – пшениця, Полісся – льон і коноплі); розширення кількості сортів с/г культур (картопля, тютюн – на Запоріжжі, виноград, кавуни – на Слобожанщині, Херсонщині, Катеринославщині, кукурудза, соняшник, буряк – Південна і Західна Україна); промислова спеціалізація: Харківщина – килими, Чернігівщина – вироби з дерева, рибальські сіті, Київська губернія – мішковина.
-
удосконалення знарядь праці (плуги, борони і сохи з залізними зубцями);
-
розвиток племінного тваринництва (селекційна робота); розвиток вівчарства (для забезпечення мануфактур) – Запоріжжя, Слобідська Україна.
-
Промислове виробництво:
- на початку XIX ст. промисловість була представлена переважно дрібними ремісничими майстернями феодального типу. З часом вони набувають чіткішого буржуазного вигляду.
Мануфактура – капіталістичне підприємство, засноване на розподілі праці і ручній ремісничій техніці.
Ще у 1719 році перша суконна мануфактура в Україні була заснована у с.Глушково. У 1782 р – на Лівобережжі і Слобожанщині – 240 мануфактур. На Правобережжі темпи розвитку мануфактур були повільнішими. Мануфактури Російської імперії до закріплення кріпацтва у 1783 працювали на базі вільнонайманої робочої сили, на Правобережжі і Західній Україні домінувала залежна праця на мануфактурах; зростання чисельності робітників. Але з початку 19 ст. поширюється використання вільнонайманої праці. З 40-х років 19 ст. фабрична продукція активно витісняє з ринку мануфактурну.
-
активно освоюються вугільні залежи Донбасу, зростає роль важкої промисловості (в 50-ті роки в Україні діяло 11 чавунолітейних, 32 залізоробних і 16 технічних заводів). Розвивається винокуріння, селітровий промисел.
-
продуктивність праці в промисловому виробництві настільки зростає, дає поштовх для промислового перевороту, який розпочався в 40-і роки з впровадженням нового облаштування на цукрових заводах.
-
Зростає кількість міських жителів (за першу половину 19 ст. – майже в три рази)
-
Формування ринку робочої сили - відхід збіднілого населення на тривалі заробітки;
-
Економічні зв’язки:
-
ярмарки (найбільш важливі і відомі ярмарки у Харкові, Полтаві, Києві, Сумах, Бердичеві тощо; велика кількість дрібних базарів, торгів, ярмарок – до 12 тис.);
-
формується український національний ринок, що було зумовлено зростанням кількості українського купецтва і розвитком чумацтва (торгово-візницький промисел, що спеціалізувався переважно на перевезенні солі, риби, сухих фруктів, спецій тощо; найбільше їм займались селяни); започатковується створення морського пароплавства.
-
Пожвавлення старих і створення нових торгових шляхів (Київ-Харків; Харків-Полтава-Херсон; транзитна торгівля з Західною Європою і Ближнім Сходом).
4). Еволюція соціальної структури:
-
нівелювання козацтва, зрівняння їх у статусі з державними селянами - на кінець 18 ст. стан козацтва зникає;
-
українське селянство за структурою наближається до російського, його становище погіршилось. У кращому стані перебували селяни Півдня України. Поширення панщини. На Правобережжі – відробіткова рента теж зростає, як і панщина на Лівобережжя. Збільшення податків з селян (Кріпацтво узаконено: 1760 Універсал К.Розумовського про заборону переселення на нові землі, 1783 – указ Катерини ІІ про заборону переходу селян).
-
відбувається формування національної буржуазії: з старшини (Ханенки, Марковичі, Політики), з купців, які вкладали капітал у виробництво, і навіть з селян (брати Яхненки. Федір Симиренко з Черкащини).
-
Формування української інтелігенції (інженерна, викладачі навчальних вищих, середніх та початкових навчальних закладів; технічна, медична тощо), яка справила визначальний вплив на піднесення національної свідомості українського народу.