- •Текст лекцій з дисципліни «історія україни» для усіх спеціальностей Лекція 1. Вступ до курсу історії України
- •Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу.
- •Проблеми періодизації курсу історії України
- •Історичні джерела та історіографія курсу історії України.
- •Література:
- •Лекція 2. “Первісна доба та період стародавніх цивілізацій на території України”. План.
- •Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території України.
- •Стародавні цивілізації на теренах України
- •Перші держави на українських землях
- •Ранні слов’яни, їх матеріальна та духовна культура.
- •Література
- •Лекція 3. Українські землі в добу раннього середньовіччя.
- •Виникнення держави у східних слов’ян. Норманська та антинорманська теорії походження Київської Русі.
- •Політичний та соціально-економічний розвиток держави. Законодавство.
- •Економічний розвиток
- •Утвердження християнства на Русі та його історичне значення.
- •4. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.
- •Лекція 4. Українські землі в добу пізнього середньовіччя (XIV-XVI ст.) План
- •1. Утворення Великого князівства Литовського. Інкорпорація українських земель до його складу.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель.
- •Господарське життя
- •Литовсько-польські унії та їх вплив на подальшу долю українського народу.
- •Лекція 5. Доба козаччини Частина і. Козацтво та його роль в історичній долі українського народу (2 години). План
- •Виникнення козацтва.
- •Запорозька Січ та її устрій.
- •Заняття, звичаї та побут козаків.
- •Боротьба проти національного та соціально-релігійного гніту. Селянсько-козацькі повстання.
- •Лекція 5. Доба козаччини Частина іі. Українська національна революція хvіі ст. (2 години)
- •Причини, характер та рушійні сили, хід та особливості української революції.
- •Договір з Московією. “Березневі статті” 1654 р., їх умови, правове та історичне значення.
- •Доба Руїни.
- •Лекція 6. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII початок XX ст.)
- •1. Соціально-економічне та політичне становище українських земель в кінці хvііі – на початку хіх ст.
- •Основні етапи українського національно-культурного відродження.
- •Революційні події 1905-1906 рр. В Україні та їх наслідки.
- •Україна в Першій світовій війні.
- •Лекція 7. Національно-демократична революція в Україні. Боротьба за відродження української державності (1917-1921 рр.) План
- •1. Утворення Центральної Ради. Її внутрішня та зовнішня політика.
- •2. Держава гетьмана Скоропадського.
- •Відродження унр. Політика Директорії.
- •Доля зунр.
- •5. Причини поразки й уроки українських національно-визвольних змагань.
- •Лекція 8. Міжвоєнний період (1921-1939 рр.)
- •Радянська Україна у 1920-х рр.
- •2. Суспільно-політичний та економічний розвиток урср у 30-х рр.
- •3. Західноукраїнські землі у 20-30-х рр. Хх ст.
- •Література
- •Лекція 9. Україна в роки Другої світової війни (19391945 рр.)
- •1. Українське питання напередодні Другої світової війни.
- •2. Початок війни, включення західноукраїнських земель до складу урср.
- •3. Напад Німеччини на срср. Спроба відновлення Української держави.
- •Спроба відновлення Української держави.
- •4. Окупаційний режим та Рух опору в Україні
- •Окупаційний режим
- •5. Визволення України від окупантів.
- •Література
- •Лекція 10. Радянська Україна у 1945-1991 рр. (4 год.)
- •Повоєнна відбудова і розвиток України у др. Пол. 40-х – на початку 50-х рр.
- •2. Економічний розвиток і соціально-політичне життя в Україні у другій половині 50-х – на початку 60-х рр.
- •3. Радянська Україна в умовах загострення кризи комуністичного ладу та спроб оновлення соціалізму (60–80 рр.). Політичні проблеми
- •Соціально-економічний розвиток урср
- •Екологічні проблеми
- •Література
- •Лекція 11. Україна – суверенна незалежна держава (1991 – 2004 рр.) План
- •Україна в роки “Перебудови”.
- •2. Українська національна антикомуністична революція 19891991 рр.
- •3. Політичні й соціально-економічні проблеми державного будівництва.
- •Соціально-економічні проблеми
- •Внутрішньої геополітики пост-помаранчевої України.
- •1. Ідеологічні принципи функціонування нової влади в Україні.
- •Економічна реформа
- •Політична реформа.
- •Загальна оцінка реформ
- •3. Регіональна політика.
- •4. Конфлікти й проблеми в гуманітарній сфері.
- •5. Феномен реприватизації.
- •2. Західний вектор геополітики.
- •3. Східний вектор геополітики.
- •4. Перша «газова війна» Російської Федерації з Україною.
- •Контрольні запитання та завдання:
4. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.
На початку ХІІ століття в результаті розвитку й поглиблення феодальних відносин у Русі наступає криза, при якій стара форма об’єднання земель вже не відповідає прогресу і перестає бути необхідною. Настав період феодальної роздробленості, унаслідок якої знизилась обороноздатність країни, що в умовах монголо-татарської експансії привело к трагедії руських земель. Спочатку Русь розпалась на 12 князівств, найкрупнішими з яких були Галицько-Волинське, Володимиро-Суздальське й Новгородська республіка.
Державотворчу місію українського народу в 1199 році перейняло на себе майбутнє Галицько-Волинське князівство. Його територія простиралась від Карпат та Литовських земель на півночі, від Угорщини та Польщі на заході до Київського князівства та половецького степу на сході.
Це князівство до 1199 року складалось з двох окремих земель – Галицької й Волинської, кожна з яких мала свої характерні особливості. Наприклад, в Галичині, яка ще в 1097 році відділилась від Києва, сильною була влада бояр, які походили від племінної знаті й отримували володіння шляхом захвату. Їх економічну базу становила торгівля сіллю, посилювала незалежність віддаленість від Києва. Вони знаходились в опозиції до князя, й орієнтувались на польську й угорську знать. Об’єднав усі галицькі землі князь Володимир Володаревич (1127-1153), а Ярослав Осмомисл (1153-1187) значно розширив ці території.
Інша ситуація склалась у волинських землях, де бояри вели походження від княжих дружинників і отримали ці землі від них за службу, через що були опорою князю. Князь Мстислав Ізяславович зміцнив ці землі, а справу його продовжив Роман Мстиславович, який у 1199 році об’єднав Галичину й Волинь у єдине князівство. У 1203 році він навіть оволодів Києвом, але після його смерті у 1205 році князівство розпалося, оскільки трималося головним чином на його авторитеті. Його малі діти Данило й Василь разом з його дружиною втекли й перебували у вигнанні, поки князівством керували спочатку бояри (боярин Кормильчич), потім поляки й угорці. Нарешті в 1238 році на Волині утверджується син Романа Данило, який потім відвойовує й Галичину, а в 1240 займає Київ. Починається розквіт князівства. Причинами цього були:
-
вигідне географічне положення (прикордонне, балто-черноморський торговельний шлях Буг-Дністер);
-
землі Галичини були багаті солеварними промислами; мали розвинуте сільське господарство, що сприяло розвитку торгівлі;
- сусідство із сильними Польщею й Угорщиною змушує проводити гнучку політику й розвивати зовнішні зв'язки;
- вплив європейського магдебурзького права (на розвиток міст);
- шлях дипломатії в зовнішній політиці + династичні шлюби (син Лев+ дочка угорського короля, син Шварно+донька литовського князя Міндовга; донька + мазовецький князь, син + сестра австрійського герцога Фрідріха ІІ і т.д.)
-
князівство менше постраждало від татар.
Завдяки цим факторам князівство укріплюється, Данила будує нові міста, зокрема, Львів, який заселяють ремісники з Польщі й міст Русі. Столицю було перенесено до неприступного Холму.
Посилення Галицько-Волинської держави не відповідало інтересам Золотої Орди. Щоб розчленувати її на окремі уділи, хан Батий восени 1245 року наказав Динилі: “Віддай Галич!” Щоб зберегти свою владу й інші міста, Данила був змушений віддати його. Він почав шукати союзників проти Орди і звернувся до Папи Інокентія IV. Папа довго тягнув з рішенням, але потім у 1245 році надіслав Данилі королівську корону і запропонував надати допомогу у боротьбі з ординцями та корону за умови укладання унії руської православної церкви з католицькою під покровительством папи. У 1253 р. Папа Римский виступив із пропозицією організації коаліції (Польща, Чехія, Моравія, Сілезія і померанські князівства), на що Данила погодився і після чого коронувався в Дорогочині. Але папа так і не організував коаліцію.
Після смерті Данили у 1264 році, на Волині керував його брат Василько (до 1270), а в Галичині його діти Лев (до 1301), Мстислав та Шварно. Потім владу над Галицько-Волинським князівством перейняв на себе князь Юрій Львович (онук Данили), який заснував нову столицю у Володимиро-Волинському, відновив Галицьку митрополію, набув статусу короля.
У 1308-1323 рр. князівством правили його сини Андрій та Лев ІІ, які загинули у битві з військами хана Узбека. Після цього пряма династії Рюриковичів обірвалася. У 1325 році головою держави був обраний мазовецький князь (онук Юрія І), який прийняв християнство й ім’я Юрій ІІ Болеслав. Проте в часи його правління держава занепала, й після його смерті у 1340 році Волинь відійшла до Литви, Галич – до Польщі, а з 1370 по 1386 рік Галичина перебувала під владою Угорщини.
Історичне значення Галицько-Волинського князівства:
-
зберегло слов’янство від асиміляції,
-
стало центром політичного й економічного життя після занепаду Києва,
-
збагатило культуру українців завдяки європейському впливу,
-
продовжило дипломатичні традиції Русі,
-
модернізувало державну організацію.