- •Текст лекцій з дисципліни «історія україни» для усіх спеціальностей Лекція 1. Вступ до курсу історії України
- •Курс історії України в системі гуманітарних наук. Предмет, мета та завдання курсу.
- •Проблеми періодизації курсу історії України
- •Історичні джерела та історіографія курсу історії України.
- •Література:
- •Лекція 2. “Первісна доба та період стародавніх цивілізацій на території України”. План.
- •Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території України.
- •Стародавні цивілізації на теренах України
- •Перші держави на українських землях
- •Ранні слов’яни, їх матеріальна та духовна культура.
- •Література
- •Лекція 3. Українські землі в добу раннього середньовіччя.
- •Виникнення держави у східних слов’ян. Норманська та антинорманська теорії походження Київської Русі.
- •Політичний та соціально-економічний розвиток держави. Законодавство.
- •Економічний розвиток
- •Утвердження християнства на Русі та його історичне значення.
- •4. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.
- •Лекція 4. Українські землі в добу пізнього середньовіччя (XIV-XVI ст.) План
- •1. Утворення Великого князівства Литовського. Інкорпорація українських земель до його складу.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель.
- •Господарське життя
- •Литовсько-польські унії та їх вплив на подальшу долю українського народу.
- •Лекція 5. Доба козаччини Частина і. Козацтво та його роль в історичній долі українського народу (2 години). План
- •Виникнення козацтва.
- •Запорозька Січ та її устрій.
- •Заняття, звичаї та побут козаків.
- •Боротьба проти національного та соціально-релігійного гніту. Селянсько-козацькі повстання.
- •Лекція 5. Доба козаччини Частина іі. Українська національна революція хvіі ст. (2 години)
- •Причини, характер та рушійні сили, хід та особливості української революції.
- •Договір з Московією. “Березневі статті” 1654 р., їх умови, правове та історичне значення.
- •Доба Руїни.
- •Лекція 6. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII початок XX ст.)
- •1. Соціально-економічне та політичне становище українських земель в кінці хvііі – на початку хіх ст.
- •Основні етапи українського національно-культурного відродження.
- •Революційні події 1905-1906 рр. В Україні та їх наслідки.
- •Україна в Першій світовій війні.
- •Лекція 7. Національно-демократична революція в Україні. Боротьба за відродження української державності (1917-1921 рр.) План
- •1. Утворення Центральної Ради. Її внутрішня та зовнішня політика.
- •2. Держава гетьмана Скоропадського.
- •Відродження унр. Політика Директорії.
- •Доля зунр.
- •5. Причини поразки й уроки українських національно-визвольних змагань.
- •Лекція 8. Міжвоєнний період (1921-1939 рр.)
- •Радянська Україна у 1920-х рр.
- •2. Суспільно-політичний та економічний розвиток урср у 30-х рр.
- •3. Західноукраїнські землі у 20-30-х рр. Хх ст.
- •Література
- •Лекція 9. Україна в роки Другої світової війни (19391945 рр.)
- •1. Українське питання напередодні Другої світової війни.
- •2. Початок війни, включення західноукраїнських земель до складу урср.
- •3. Напад Німеччини на срср. Спроба відновлення Української держави.
- •Спроба відновлення Української держави.
- •4. Окупаційний режим та Рух опору в Україні
- •Окупаційний режим
- •5. Визволення України від окупантів.
- •Література
- •Лекція 10. Радянська Україна у 1945-1991 рр. (4 год.)
- •Повоєнна відбудова і розвиток України у др. Пол. 40-х – на початку 50-х рр.
- •2. Економічний розвиток і соціально-політичне життя в Україні у другій половині 50-х – на початку 60-х рр.
- •3. Радянська Україна в умовах загострення кризи комуністичного ладу та спроб оновлення соціалізму (60–80 рр.). Політичні проблеми
- •Соціально-економічний розвиток урср
- •Екологічні проблеми
- •Література
- •Лекція 11. Україна – суверенна незалежна держава (1991 – 2004 рр.) План
- •Україна в роки “Перебудови”.
- •2. Українська національна антикомуністична революція 19891991 рр.
- •3. Політичні й соціально-економічні проблеми державного будівництва.
- •Соціально-економічні проблеми
- •Внутрішньої геополітики пост-помаранчевої України.
- •1. Ідеологічні принципи функціонування нової влади в Україні.
- •Економічна реформа
- •Політична реформа.
- •Загальна оцінка реформ
- •3. Регіональна політика.
- •4. Конфлікти й проблеми в гуманітарній сфері.
- •5. Феномен реприватизації.
- •2. Західний вектор геополітики.
- •3. Східний вектор геополітики.
- •4. Перша «газова війна» Російської Федерації з Україною.
- •Контрольні запитання та завдання:
Господарське життя
Основу господарського життя фільварків складало сільське господарство, розвиток якого призвів до того, що у другій половині XVI ст. Україна стала годувальницею всієї Європи. Вирощували традиційно пшеницю, жито, ячмінь, овес, гречку, просо, горох. У тваринництві також спостерігався прогрес. Розводили ялівок, овець, волів, свиней.
Складову частину панського господарства становили промисли: полювання, бортництво, рибальство; активно велося видобування поташу на Волині, Чернігівщині, Київщині, Житомирщині. На Прикарпатті вигідним промислом стає видобуток солі.
Визначаються головні торговельні шляхи і напрямки зовнішньої торгівлі: Дніпровський шлях (з'єднував Москву з Золотою Ордою), торговельний шлях “полем” з’єднував Крим з Москвою. З Орди в Північно-Східну Русь везли східні товари, килими, фарби, одяг, зброю, пряності, мило; з Північно-Східної Русі в Орду везли: шуби, хутро, шкіри, з західної Європи (через Галич і Волинь) на Русь везли: сукно, атлас, дорогоцінні камені, полотнина; з Русі в Західну Європу везли: віск, мед, зерно, шкіри, хутра, сіль, рибу і т.д.
Серед головних тенденцій соціально-економічного розвитку цього періоду можна виділити наступні:
- зміна торговельної кон'юнктури: величезний попит у Європі на продукти скотарства і землеробства привела, по-перше, до зміни в с/г технологіях, розширення асортименту с/г культур (квасоля, петрушка і т.д.); по-друге, до авиникнення питання про земельну власність і форми організації праці й засоби виробництва.
- зростання феодального землеволодіння (більш 100 магнатських родин і тисячі шляхтичів - власники великих латифундій на поч. 16 ст. Великі магнати - Острозькі, Чорторийські, Радзивілли, Потоцькі тощо)
- тиск на селянську громаду, поневолювання селян (вільних общинних земель майже не залишилося на початок 16 ст.); перехід до фольваркової системи.
Фольварки - багатогалузеві господарські комплекси, що базуються на постійній регулярній панщині залежних селян і орієнтовані на товарно-грошові відносини, хоча і зберігають деякі риси натурального господарства
- Урбанізація (міста України зберігають ще феодально-аграрний характер), спеціалізація ремесел (на початку 17 ст. до 270 спеціальностей). Становлення внутрішнього ринку - організація ярмарків (Львів, Київ, Луцьк, Галич і т.д.).
- розвиток Магдебурзького права (сутність М.П. - у звільненні міста від керування і суду феодалів, право на самоврядування, визначену автономію). Мала "+" (соціальна база короля розширилася за рахунок міщан, можливість захисту від феодала, формування нових рис ментальності) і "-" (поляки і німці стали швидко витісняти місцевих українців з органів міського самоврядування, а королівські й великокнязівські намісники втручаються в справи міст)
-
Литовсько-польські унії та їх вплив на подальшу долю українського народу.
Унія (від лат. "єдність, об’єднання) вид об’єднання, союзу; об’єднання двох монархічних держав під владою одного монарха (бувають особисті унії в економіці, міжнародні; у політиці - персональні і реальні).
Як ми з’ясували в першому пункті лекції, що з початку XV ст. у руських провінціях було введено польське право, адміністративний апарат, територіальний поділ, шляхетське самоуправління.
Крім того, в цей період відбувається поляризація інтересів шляхти (еліти) ВКЛ та розділення на дві протидіючі групи: Перша група – це великі землевласники-магнати (економічно незалежні, вони мають політичні і юридичні привілеї право займати державні посади, підлягати суду великого князя, а не адміністрації); друга група – середні й дрібні землевласники (вони мають менше прав і земель, бажають зрівнятися у правах з польською шляхтою).
Велике князівство Литовське на початку XVI століття опиняється у стані серйозної політичної кризи. Причинами цього були: протистояння з Московським царством (невдачі в Лівонській війні), два вторгнення татар, постійна боротьба за великокнязівський престол. Ця криза штовхає ВКЛ до розглядання питання про унію з Польщею, яка могла б врятувати Литву від остаточної військової й політичної катастрофи. У січні 1569 року в Люблині розпочинає роботу польсько-литовський сейм, який мав вирішити питання про унію двох держав. Проти такого рішення виступили литовські й руські магнати, зокрема, Кшиштоф Радзивілл і князь Острозький виступили проти Унії і залишили сейм у знак протесту. Друга група – середньої та дрібної шляхти - підтримала сейм і унію (дрібна шляхта Волині і Києва також приєдналася до унії).
Після того, як литовські, українські й білоруські магнати намагалися саботувати рішення про унію і, щоб зірвати сейм таємно залишили його, польський король не розгубився і видав ряд таємних універсалів про відділення Волині, Київщини, Підляшшя і Брацлавщини від Литви і включення їх до складу Польщі. Було навіть підняте питання про початок бойових дій проти Литви. Литовська делегація змушена була повернутися в сейм, але було вже пізно.
Люблинська унія 1569 проголосила: об’єднання Польщі і Литви в одну державу - Річ Посполиту; Річ Посполита мала: єдиного виборного короля; сейм; грошову систему; податки; зовнішню політику; ВКЛ зберігало: місцеве самоврядування; військо; скарбницю; систему судочинства; до Польської корони відходили всі українські землі, що раніш належали Литві: Волинь, Брацлавщина (частина Поділля), Київщина. Частина Чернігово-Сіверської землі вже була в складі Росії, Закарпаття Угорщини, Буковина Молдавського князівства.
Берестейська унія
Доля церкви дозволяє поглибити уявлення про положення України в складі Речі Посполитої. Поляки хотіли, щоб католицизм став пануючим у середовищі українського православного населення, і намагалися вселити українським магнатам ідею про церковну унію вже давно. Сигізмунд, наприклад, був ревним католиком і вважав, що католицтво зв’яже українське населення з Річчю Посполитою. Але тільки частина української еліти прийняла католицтво, а народ продовжував залишатися православним. Як не дивно, але заклик до унії пролунав із православної сторони. У 1590 р. православний єпископ Гедеон Балабан зібрав на таємну зустріч єпископів, де обговорили це питання. Ініціаторами унії стали священик Іпатій Потій і Кирило Терлецький. Вони сподівалися, що після унії в церкві встановиться порядок; зросте престиж єпископів серед духівництва і мирян; православні і католики будуть зрівняні в правах; єпископи одержать однаковий статус з католицькими ієрархами і зможуть брати участь у роботі Сенату. Терлецький, Потій і ще два єпископи поїхали до Риму, де папа Климент VІІІ проголосив офіційне прийняття унії.
Суть Берестейської унії:
- Проголошувався верховний авторитет Рима у всіх справах Рима й основні догмати католицької Церкви;
- Зберігалися православні обряди;
- Богослужіння церковнослов'янською мовою;
- Право священиків одружуватися .
В Україні виникло обурення. Багато людей були розгнівані способом прийняття унії. Для врегулювання конфлікту в 1596 році в місті Бересті був скликаний Церковний собор. Він проходив бурхливо і розпався на два табори: православний собор (не визнав законність унії і собору) і уніатський. Після собору, що затвердив унію, польський король ухвалив вважати унію обов'язковою для всіх православних територій Речі Посполитої. Спроба об'єднати християнські церкви закінчилася їхнім повним розділенням, замість двох церков з'явилося 3: католики, православні, уніати. Почався масовий тиск на православну церкву.
Отже, форсований наступ католицизму на українські землі, що посилився після укладання Люблінської унії, був переможно завершений з прийняттям унії Берестейської. Унії стали засобом посилення польської влади в українських землях, поширення католицизму й остаточного ополячення українців.