Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

В.С. Маляр ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ

.pdf
Скачиваний:
1729
Добавлен:
15.01.2018
Размер:
2.33 Mб
Скачать

няють умову f (ωt ) = f (ωt ). У цьому разі тригонометричний ряд не містить синусних складових

f (ωt ) = A0 + A1m cosωt + A2mcos2ωt + A3m cos3ωt + ... . (5.5)

У схемах множення частоти є функції симетричні стосовно початку координат, які задовольняють умову f (ωt ) = − f (ωt ) . У цьому разі ряд не містить постійної та косинусної складових

f (ωt ) = A1m sinωt + A2m sin 2ωt + + Akm sin kωt .

(5.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Часові характеристики

 

 

 

 

 

Гармонічний склад

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u (t )

Um

(1+ π cosωt +

2

 

cos 2ωt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

13

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos 4ωt +

 

 

 

 

cos 6ωt ...

 

 

 

 

3 5

5

 

Рис. 5.3

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

u (t )

 

4Um

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

cos 2ωt

 

 

Um

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 3

 

0

π

 

2π

 

ωt

1

cos 4ωt +

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos 6ωt

...

 

 

Рис. 5.4

 

 

 

 

3 5

 

 

 

5 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u (t )

 

4Um

 

1

+

1

 

 

 

 

 

 

 

π

 

2

cos 2ωt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 3

 

0

 

π

2π

 

 

1

cos 4ωt +

1

 

 

 

 

 

 

5

cos 6ωt ...

 

 

Рис.5.5

 

 

 

 

3

 

 

 

 

5 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u (t ) Um 2Um sinωt

 

 

Um

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Um sin 2ωt ...

 

0

π

2π

3π

4π

ωt

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.6

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

141

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження табл. 5.1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Um

 

u (t )

 

 

 

 

 

1

1

(sinωt

+

 

 

 

 

 

 

Um

2

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

π

2

3

4

ωt

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

π

π

π

+

sin 2ωt +

 

 

sin 3ωt + ...

 

 

 

Рис. 5.7

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Um

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u (t )

=

 

4Um

×

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cosωt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos3ωt

+

cos5ωt

 

 

 

 

 

 

 

×

1

 

 

3

 

 

 

 

5

...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

 

 

 

 

u (t )

 

 

 

 

 

1

 

+

4

 

cosωt

 

 

 

 

 

 

Um

2

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π 2

 

 

0

 

π

2π

3π

4π ωt

 

 

4

 

cos3ωt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

Рис. 5.9

 

 

 

 

9π

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Um

 

 

 

u (t ) U0

 

 

8Um

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

2

sinωt

sin 3ωt +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U0

 

 

Um

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

2π

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

sin 5ωt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25

 

 

sin 7ωt + ...

 

 

 

Рис. 5.10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Um

 

U0

 

 

 

u (t ) U0

+

4Um

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

π

 

sinωt +

sin 3ωt +

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

π

 

2π

3π

4π ω t

+

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin 5ωt +

 

 

 

sin 7ωt + ...

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

142

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Закінчення табл. 5.1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

u

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Um

 

 

u (t ) U0

2Um sinωt

 

sin 2ωt

 

 

 

 

 

 

+

+

 

U0

 

 

 

π

 

 

 

 

1

2

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

2π

3π

4π ωt

 

 

sin 3ωt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

+ ...

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Um

U0

 

 

u (t ) U0 +

4Um

(sin

α sinωt +

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

απ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 1 sin 3α sin 3ωt + 1 sin 5α sin 5ωt.

 

 

Рис. 5.13

 

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

3

 

 

 

1

+

1

 

cos3ωt

 

 

 

 

Um

u(t)

π

 

 

Um

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

62 1cos6ωt +

92 1 cos9ωt

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos12ωt + ...

 

 

 

 

 

 

 

 

122 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні положення. Для аналізу лінійних електричних кіл несинусоїдного струму використовують математичний апарат рядів Фур’є. Для цього несинусоїдні періодичні ЕРС, напруги та струми апроксимують усіченими тригонометричними рядами.

Загалом тригонометричний ряд складається з постійної складової (нульової гармоніки), основної і вищих гармонік. В окремих випадках деякі члени ряду можуть бути відсутні, що зумовлено властивістю несинусоїдної кривої, для якої здійснено розклад у ряд.

143

5.2. Діюче та середнє значення періодичного несинусоїдного струму. Коефіцієнти форми кривих

Для несинусоїдного струму за аналогією з синусоїдним вводять різні розрахункові значення. Діюче значення несинусоїдного струму визначається як середньоквадратичне

 

 

1

T

 

 

I =

i2dt ,

(5.7)

 

T

 

 

0

 

 

 

 

 

де

i = I0 + I1m sin(ωt +ψ1) + + Ikm sin(kωt +ψ k ) .

 

Оскільки квадрат суми дорівнює сумі квадратів миттєвих значень усіх гармонік і сумі добутків миттєвих значень окремих гармонік різних частот, середнє значення яких за період дорівнює нулю, то (5.7) набуває вигляду

 

1

T

 

n

I =

 

ik2dt = I02 + I12 + I22 + ... + In2 =

Ik2 . (5.8)

T

 

0

 

k=0

Отже, діюче значення несинусоїдного струму дорівнює кореню квадратному з суми квадратів діючих значень усіх гармонік, у тому числі й нульової. Це стосується напруг та ЕРС

U = U

2

+ U

2

+ ... + U

2

;

E = E

2

+ E2

+ ... + E

2

. (5.9а, б)

 

0

 

1

 

k

 

 

0

1

 

k

 

Середнє значення несинусоїдного струму визначають за формулою

 

1

T

 

Iср =

idt = I0 ,

(5.10)

T

 

0

 

 

 

 

тобто середнє за період значення несинусоїдного струму дорівнює його постійній складовій. Зауважимо, що середнє значення синусоїдного струму дорівнює нулю.

Діючі значення несинусоїдних напруг та струмів можна виміряти аналоговими приладами електромагнітної, електродинамічної та феродинамічної систем, а постійні складові – приладами магнітоелектричної системи.

Середнє за модулем значення несинусоїдного струму визначається за формулою

 

1

T

 

Iсрм =

 

 

i

 

dt .

(5.11)

 

 

T

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

144

В електроенергетичних мережах здебільшого криві напруг та струмів симетричні щодо осі абсцис. Для їх характеристики використовують відповідні коефіцієнти.

Коефіцієнтом форми kф називається відношення діючого до середнього за модулем значення

k

ф

=

A

.

(5.12)

 

 

 

A

 

 

 

 

срм

 

Для синусоїди kф = π

(2

2 ) = 1,11.

 

Коефіцієнт амплітуди ka дорівнює відношенню максимального значення до діючого

k =

Aмакс

.

(5.13)

a A

Для синусоїди ka = 2 =1,41.

Коефіцієнт спотворення kc визначають як відношення

діючого значення основної гармоніки до діючого значення несинусоїдної величини

k =

A1

.

(5.14)

c A

Для синусоїди kc =1 (для несинусоїдного струму kc < 1).

Коефіцієнт гармонік визначають як відношення діючого значення вищих гармонік до діючого значення першої гармоніки

k

г

=

1

 

A2 .

(5.15)

 

 

 

A1

k=2,3 ∞

k

 

Для синусоїди kг = 0 (для несинусоїдного струму kг > 0 ).

Основні положення. Діюче значення несинусоїдного струму (напруги, ЕРС) дорівнює кореню квадратному із суми квадратів діючих значень усіх гармонік, у тому числі й нульової), а середнє значення дорівнює постійній складовій.

Для характеристики відхилення несинусоїдної величини від синусоїди використовують різні коефіцієнти.

145

5.3. Потужності в колі періодичного несинусоїдного струму

Миттєву потужність як величину, що характеризує швидкість зміни енергії за одиницю часу, визначають незалежно від форми напруги та струму за формулою (1.28), а активна потужність будь-якого періодичного струму дорівнює середньому за період значенню миттєвої потужності

 

1

T

 

P =

uidt .

(5.16)

T

 

0

 

 

 

 

Подамо несинусоїдні напругу та струм двополюсника рядами Фур’є

 

u = U0 + Ukm sin (kωt +ψ ku );

 

k=1

(5.17)

 

i = I0 + Ikm sin (kωt +ψ ki )

 

k=1

іпідставимо в (5.16). У цьому разі інтеграл (5.16) складається із

суми інтегралів, серед яких відмінними від нуля будуть тільки ті інтеграли, підінтегральні функції яких – це добуток постійних складових напруги та струму або їх гармонік однакових порядків. Решта інтегралів дорівнюватимуть нулю. У результаті одержимо формулу дляобчисленняактивної потужності несинусоїдного струму

 

 

 

P = U0 P0 + Uk Ik cosϕk = P0 + P1 + P2 + P3 + , (5.18)

 

 

k =1

де

Uk , Ik

діючі значення напруги та струму k-ї гармоніки;

ϕk

= ψ ku ψ ki

– зсув фаз між k-ю гармонікою напруги та k

гармонікою струму.

Як видно з (5.18), активна потужність періодичного несинусоїдного струму дорівнює сумі активних потужностей окремих гармонік, враховуючи нульову.

За аналогією з поняттям реактивної потужності для синусоїдних функцій в електричному колі з періодичними несинусоїдними напругамитаструмами вводять поняття реактивної потужності

Q = Qk =

 

Uk Ik sinϕk = Q1 + Q2 + Q3 + , (5.19)

k=1,2 ∞

k =1,2 ∞

 

146

а також повної потужності як добутку діючих значень напруги та струму

S = UI ,

(5.20)

де U, I визначають за формулами (5.8), (5.9а).

На відміну від електричних кіл синусоїдного струму, сума квадратів активної і реактивної потужностей у колі з періодичними несинусоїдними напругами та струмами не дорівнює квадрату повної потужності

S2 P2 + Q2 .

(5.21)

З метою оцінювання нерівності (5.21) вводять розрахункову величину, яку визначають за формулою

D = S 2 P2 Q2 .

(5.22)

Величина D називається потужністю спотворення несинусоїдного струму, яка фізичного тлумачення не має і характеризує досконалість процесу одностороннього перетворення електричної енергії в інші види, зумовлену спотворенням форми кривої струму та напруги. Так, у разі гармонічного складу несинусоїдного струму та напруги, за умови незмінних їх діючих значень, повна потужність несинусоїдного струму залишається сталою, проте активна й реактивна потужності зменшуються, а значить, як видно із (5.22), потужність спотворення зростає. Отже, потужність спотворення характеризує вплив спотворення форм кривих струмів та напруг на одностороннє перетворенняелектричної енергії.

У колах синусоїдного струму активна потужність визначається як P = UI cosϕ , де величину cosφ називають коефіцієн-

том потужності. У колах періодичного несинусоїдного струму також використовують поняття коефіцієнта потужності, який визначають за формулою

λ =

P

=

P

.

(5.23)

 

 

 

S UI

 

Відзначимо, що λ = 1 лише за умови, що до кола входять тільки резистивні елементи, опір яких не залежить від частоти, в інших випадках λ < 1 . Поява вищих гармонік у кривих напруги та струму призводить до зниження коефіцієнта потужності споживача порівняно з такими ж діючими значеннями синусоїдних напруг та струмів.

147

Для спрощення аналізу електричних кіл несинусоїдного струму за відсутності постійних складових несинусоїдні струми та напруги замінюють еквівалентними синусоїдами основної частоти. Для цього приймають рівними їх діючі значення, а кут зсуву фаз між еквівалентними синусоїдами беруть, враховуючи рівність cosϕ = λ .

Основні положення. Активну потужність у разі несинусоїдних струмів обчислюють як суму активних потужностей постійної складової та усіх гармонік. Реактивна потужність дорівнює сумі реактивних потужностей усіх гармонічних складових. Повну потужність визначають як добуток діючих значень напруги та струму. Однак у загальному випадку повна потужність не дорівнює кореню квадратному із суми квадратів активної і реактивної потужностей, тому вводиться поняття потужності спотворень.

Відношення активної потужності до повної за несинусоїдних струмів називається коефіцієнтом потужності, яким користуються для наближеного аналізу електричного кола несинусоїдного струму методом еквівалентних синусоїд.

5.4. Аналіз лінійних електричних кіл несинусоїдного струму

Згідно з методом накладання джерело несинусоїдної ЕРС можна розглядати як послідовне з’єднання джерела постійної та гармонічних ЕРС різних частот. Наприклад, якщо

e = E0 + e1 + e2 + e3 = E0 + e1m sin (ωt +ψ e1 ) +

(5.24)

+e2m sin (2ωt +ψ e2 ) + e3m sin (3ωt +ψ e3 ),

то еквівалентна заступна схема ЕРС має вигляд

e

 

E0

e1

e2

e3

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.15

148

Джерело несинусоїдного струму можна розглядати як паралельне з’єднання джерел постійного та гармонічних струмів різних частот. Наприклад, якщо

J = J0 + J1 + J2 + J3 = J0 + J1m sin (ωt +ψ i1 ) +

(5.25)

+J2m sin (2ωt +ψ i2 ) + J3m sin (3ωt +ψ i3 ),

то еквівалентна заступна схема ДС має вигляд

J

J0

J1

J2

J3

 

Рис. 5.16

 

 

Отже, застосовуючи метод накладання, розрахунок лінійних електричних кіл за несинусоїдних струмів можна звести до розрахунку електричних кіл, у яких діють джерела енергії однієї частоти (або постійні). Миттєві значення несинусоїдних струмів і напруг визначаються як сума струмів, зумовлених кожним джерелом зокрема.

Розрахунок виконується у наступному порядку:

1)несинусоїдні ЕРС та струми ДС розкласти у ряд Фур’є;

2)розрахувати електричне коло одним із відомих методів розрахунку складних електричних кіл, вважаючи, що в колі діють тільки ті складові розкладу в ряд Фур’є, які мають одну і ту саму частоту. До того ж для розрахунку гармонічних складових струмів і напруг однієї частоти доцільно користуватись символічним методом;

3)виконавши розрахунки почергово для постійних і всіх гармонічних складових, за принципом накладання знайти миттєві значення струмів у вітках та напруг на окремих ділянках як суму постійної складової та миттєвих значень гармонік;

4)визначивши струми для всіх складових тригонометричного ряду, остаточно розв’язок подають у вигляді суми їх миттєвих значень

ik (t) = I0 + ik (t)(1) + ik (t)(2) + ik (t)(3) + ...

149

Параметри елементів електричного кола при несину-

соїдних струмах. Важливим питанням є визначення параметрів електричного кола для різних гармонічних складових. Очевидно, що активний опір R, якщо не враховувати явище скін-ефекту, не залежить від частоти. Однак реактивні опори індуктивних і ємнісних елементів залежать від порядкового номера k гармоніки. Їх визначають за формулами

X Lk = kX L1 = kω L; XCk

=

XC1

=

1

.

(5.26)

 

 

 

 

k

kωC

 

Як видно з (5.26), для постійної складової опір ідеальної котушки індуктивності дорівнює нулю, а для конденсатора – нескінченності. Звідси випливає, що під час розрахунку постійних складових струмів котушки індуктивностей необхідно вважати закороченими, а вітки з конденсаторами – розімкненими.

Залежність опорів реактивних елементів від частоти (порядку гармоніки) призводить до того, що напруги на індуктивних і ємнісних елементах відрізняються за формою від струмів, які через них протікають. Відзначимо, що векторні діаграми можна будувати лише для кожної гармоніки окремо. Не можна додавати та віднімати векторичикомплексні напругита струми різнихгармонік.

Основні положення. Для аналізу лінійних електричних кіл несинусоїдного струму використовують метод накладання, згідно з яким розрахунок виконують для кожної гармоніки окремо. В результаті необхідно розрахувати один раз електричне коло постійного струму (для постійних складових) і декілька разів (за кількістю врахованихгармонік) – колозмінногоструму.

Параметри реактивних елементів для різних гармонік залежать від їх порядку (частоти).

5.5. Резонансні явища в колах несинусоїдного струму

Якщо в електричному колі, до якого входять індуктивні та ємнісні елементи, діють несинусоїдні ЕРС, то в ньому можуть виникати резонансні режими (резонанси струмів або напруг) не тільки на першій, але й на вищих гармоніках. За аналогією з

150