Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Дитячі хвороби. Старший вік. Навч. посібник. За ред. М. Л. Аряєва, О. В. Зубаренка. Одеса, 2001

.pdf
Скачиваний:
27
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
2.16 Mб
Скачать

Бiблiотека студента-медика

ДИТЯЧ²

ХВОРОБИ

ОДЕСЬКИЙ

МЕДУНІВЕРСИТЕТ

Бiблiотека студента-медика

Започатковано 1999 р. на честь 100-річчя Одеського державного медичного університету

(1900 — 2000 рр.)

Видається за загальною редакцією лауреата Державної премії України академіка АМН України

В. М. ЗАПОРОЖАНА

ГОЛОВНА РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

В. М. ЗАПОРОЖАН (головний редактор),

Ю. І. БАЖОРА, І. С. ВІТЕНКО,

В. Й. КРЕСЮН (заст. головного редактора),

О. О. МАРДАШКО, В. К. НАПХАНЮК,

Г. І. ХАНДРІКОВА (відповідальний секретар),

П. М. ЧУЄВ

Одеський державний медичний університет

2

Вельмишановний читачу!

Одеський державний медичний університет продовжує видання нової серії навчальної літератури — «Бібліотеки студента-медика».

Розбудовуючи незалежну Україну, дбаючи про майбутнє, слід турбуватися про збереження і примноження історичних, культурних і наукових цінностей для нащадків. Найкращим засобом для цього слугує хороша книжка. Є й інші причини, які спонукали нас до роботи.

По-перше, недостатня кількість і якість сучасних підручників, виданих державною мовою. Тому ми прагнули створити серію підручників і навчальних посібників, яка б містила як класичні відомості з різних галузей медицини, так і новітні досягнення та великий досвід наших провідних фахівців.

По-друге, останнім часом згідно з навчальними планами та типовими програмами запроваджено цілу низку нових дисциплін і курсів, з яких немає аніяких підручників.

По-третє, ми вважаємо, що саме Одеський медуніверситет, якому 2000 року виповнилося сто років, має всі підстави для створення серії оригінальних підручників і навчальних посібників. Адже він є ядром, навколо якого згуртувалося чимало медичних шкіл і напрямків, очолюваних відомими медиками, що мають неабиякий авторитет не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу.

Сподіваємося, що ця серія стане вагомим внеском у розвиток медицини, підготовку медичних кадрів.

Валерій ЗАПОРОЖАН, головний редактор серії, лауреат Державної премії України, академік АМН України

3

4

ДИТЯЧ²

ХВОРОБИ

Старший в³к

За редакцією професорів

М. Л. Аряєва, О. В. Зубаренка

Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти

як навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів освіти

ІІІ–IV рівнів акредитації

Одеса Одеський медуніверситет

2001

5

ББК 57.3я73 УДК 616-053.2(075.8)

Автори: М. Л. Аряєв, О. В. Зубаренко, А. А. Старикова, Н. А. Макарова, І. П. Маломуж, Л. Г. Кравченко, В. Б. Кравченко, О. М. Ніколайчук, Ж. В. Крайня

Рецензенти: Зав. кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця д-р мед. наук доц. О. П. Волосовець

Зав. кафедри дитячих хвороб № 1 Буковинської державної медичної академії д-р мед. наук проф. Л. О. Безруков

Дитячі хвороби. Старший вік: Навч. посібник / М. Л. Аряєв, О. В. Зубаренко, А. А. Старикова й ін.; За ред. М. Л. Аряєва, О. В. Зубаренка. — Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2001. — 348 с. — (Б-ка студента-медика).

Іл. 3. Табл. 29. Бібліогр.: 58 назв. ISBN 966-573-197-1

У навчальному посібнику викладено сучасні уявлення про патологію у дітей старшого віку. Висвітлено аспекти епідеміології, етіопатогенезу, діагностики та реабілітації основних нозоформ захворювань.

Для студентів старших курсів медичного університету, педіатрів і лікарів суміжних спеціальностей.

ББК 57.3я73 УДК 616-053.2(075.8)

ISBN 966-573-197-1

© Колектив авторів, 2001

6

ПЕРЕДМОВА

Відокремившись як самостійна галузь медицини у ХІХ ст., педіатрія кінця ХХ — початку ХХІ ст. характеризується бурхливим розвитком. Здоров’я людини формується з дитячого віку, тому педіатрія посідає чільне місце серед клінічних дисциплін, які входять у підготовку лікаря будь-якого профілю. Однією з сучасних тенденцій медицини, пов’язаної зі збереженням обсягу знань, є спеціалізація, що передбачає поглиблене вивчення патології окремих органів і систем. Нині виокремилися такі спеціальності, як дитячий гастроентеролог, дитячий гематолог, дитячий ендокринолог тощо.

Важливим у педіатрії є і віковий фактор, адже деякі хвороби переважно зустрічаються у тому чи іншому періоді дитинства. У третьому розділі цього навчального посібника висвітлено різні нозоформи захворювань дітей старшого віку. Хоча такий принцип систематизації матеріалу є дещо умовним, на наш погляд, це все ж таки дає змогу диференційовано підійти до вивчення педіатрії. Автори враховували нові технології процесу навчання, досвід вітчизняної та світової літератури, тому викладення подано в єдиному алгоритмі, адаптованому до програм з курсу факультетської і госпітальної педіатрії.

7

РОЗДІЛ ІІІ

ЗАХВОРЮВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ВІКУ

ОСОБЛИВОСТІ ПНЕВМОНІЙ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ВІКУ

Підвищення функції імунної системи, завершення дозрівання морфологічних структур легень і ферментної активності обумовлюють відносно невисокий рівень захворюваності на пневмонію дітей старшого віку — 2–3 на 1000.

Класифікацію пневмоній подано в другому розділі цього навчального посібника.

Етіологія. За етіологією у дітей старшого віку виділяють 4 групи пневмоній: позалікарняні, внутрішньолікарняні, аспіраційні, на фоні імунодефіцитів.

У виникненні позалікарняних пневмоній у дітей старшого віку найбільшу роль відіграють пневмококи, мікоплазми, орнітоз, меншу — гемофільна паличка.

Патогенез. Особливим є те, що у дітей шкільного віку підвищується роль алергічних реакцій сповільненого типу з участю сенсибілізованих лімфоцитів, у зв’язку з чим часто виникає часткова (крупозна) форма пневмонії (запалення розповсюджується на значні ділянки паренхіми із залученням у процес плеври).

Як і у дітей раннього віку, ступінь тяжкості пневмонії прямо залежить від розповсюдженості патологічного процесу, але при однаковому обсязі запалення у дітей старшого віку симптоми токсикозу, дихальної недостатності виражені меншою мірою.

Пневмококові пневмонії

У дітей старшого віку пневмококові пневмонії за морфологічним типом здебільшого трапляються полісегментарні та часткові (крупозні). У типових випадках: початок — гострий (га-

8