10.3.Управління постійними та змінними обсягами виробництва. Регулювання ходу виробництва.

Поняття постійних і змінних витрат. Залежність їх від обсягу виробництва продукції. Алгебраїчний, графічний, статистичний і селективний методи визначення суми постійних і змінних витрат.

Дуже важливе значення в процесі управління витратами має поділ їх на постійні і змінні залежно від обсягу діяльності організації.

Змінні витрати залежать від обсягу виробництва і продажу продукції. Здебільшого це прямі витрати ресурсів на виробництво і реалізацію продукції (пряма заробітна плата, витрата сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін.).

Постійні витрати не залежать від динаміки обсягу виробництва і продажу продукції. Це амортизація, орендна плата, заробітна плата персоналу з обслуговування на погодинній оплаті, витрати, пов'язані з управлінням і організацією виробництва іт. ін.

 Управління матеріальними витратами Управління матеріальними витратами здійснюється у двох площинах (розрізах), а саме: в частині заготівлі і придбання матеріальних ресурсів та в частині їх використання. Управління на стадії заготівлі і придбання матеріальних ресурсів зводиться до наступних елементів:  визначення переліку матеріальних ресурсів, які необхідні для здійснення виробничої діяльності;  обчислення нормативної потреби в матеріальних ресурсах за їх видами (при цьому за основу слід брати науково обґрунтовані діючі виробничі норми витрат); вибір раціональних постачальників матеріальних ресурсів та укладення з ними договірних зобов'язань (контрактів, угод тощо)  поділ матеріальних ресурсів на такі, що потребують складського зберігання, і ті, що матимуть безпосереднє використання, минаючи складські приміщення.Вищеописані стадії управління виробничими запасами здійснюються задовго до початку виготовлення продукції чи виконання робіт. Поряд з ними до системи управління на стадії заготівлі і придбання матеріальних ресурсів належать такі, що здійснюються в ході виробничого процесу, зокрема:  безпосередня доставка матеріальних ресурсів на підприємство чи в організацію (вибір виду транспортування, використання раціональних транспортних схем перевезень тощо);  оптимізація величини поставок матеріальних ресурсів. Регулювання - завершуючий етап управління виробництво, на якому здійснюється процес розробки і реалізації рішень по попередженню відхилень і збоїв в ході виробництва, а у разі їх виникнення - по їх негайному усуненню. Попередження або усунення відхилень і збоїв можливі завдяки резервам: матеріальному, тимчасовому і організаційному. До матеріальних резервів відносяться: наявність взаємозамінного устаткування, робітників, матеріалів, заготівель, деталей і інструменту.Тимчасові резерви використовуються завдяки організації наднормових робіт, додаткових змін.Організаційні резерви полягають в можливості перерозподіляти ресурси між цехами і ділянками.

Процес оперативного регулювання включає :

1.інформаційну підготовку для ухвалення рішення;

2.розробку і ухвалення рішення;

3.реалізацію рішення і контроль для ухвалення рішення.

Регулювання ходу виробництва повинне відповідати наступним вимогам:

1.спиратися на чітку організацію оперативного планування виробництва;

2.припускати безперервність контролю і спостереження за ходом виробництва;

3.здійснювати обов'язкове швидке і чітке виконання розпорядження керівництва;

Уся поточна робота по керівництву виробництвом в масштабі АТ лежить на персоналі виробничо-диспетчерського відділу (змінні диспетчери і оператори), що знаходиться в підпорядкуванні головного диспетчера об'єднання.