- •Тема 1. Ознайомитись з процесом менеджменту на підприємстві
- •1.1.Вид діяльності підприємства.Підпорядкованість підприємства Міністерству. Етапи розвидку підприємства.
- •1.2.Характеристика продукції,що випускається на підприємстві.Рівні менеджменту на підприємстві.
- •1.3. Правовий статус.Розмір підприємства.Характер власності і форма організації..
- •Тема 2. Середовище організації
- •2.1 Внутрішнє середовище підприємства (мікросередовище),його складові
- •2.2 Кадровий потенціал організації
- •2.3 Зовнішнє середовище.Середовище прямого і непрямого впливу.
- •Тема 3.Чинники,що визначають макросередовище організації
- •3.2. Роль постачальників у розвитку фірмі. Вибір постачальників.Діагностування позицій постачальника.
- •3.3.Рівень конкуренції. Умови виникнення конкуренції
- •Тема 4.Комунікації в менеджменті.
- •4.1. Комунікації і комунікаційний процес на підприємстві,елементи процесу обміну інформацією.
- •4.2. Типи комунікацій.Формальні та неформальні канали.Письмові та усні комунікацій.
- •4.3. Документація та діловодство.Класифікація інформації,що використовується в управлінні. Джерела інформації. Барєри комунікацій.
- •5.2.Джерела та причини виникнення ризику.Дії керівника в умовах невизначеності.
- •5.3. Характерні риси та типи процесів управління
- •Тема 6.Функції менеджменту.
- •6.1 Планування на підприємстві. Формування стратегії. Стратегічне планування. Різновиди цілей.
- •6.2. Функції організації діяльності.Зміст організації діяльность.Зміст організаційної функції в менеджменті.
- •6.3 .Функції мотивації. Потреби та винагороди. Стимулювання працівників
- •6.4. Функції контролю.Види контролю на підприємстві.Контроль і аудит
- •Тема 7. Методи менеджменту.
- •7.1. Методи менеджменту,що використовуються на підприємстві.Механізм взаємодії методів управління.
- •7.2. Основні функціональні обовязки дирекції персоналу. Структура системи управління персоналом.
- •7.3. Карєрний ріст працівників.
- •Тема 8. Управління колективми працівників.
- •8.1. Характеристики та механізм утворення формальних та неформальних груп.
- •8.2. Управління формальними та неформальними групами.
- •8.3. Управління конфліктними ситуаціями та вивчення причин конфлікту.
- •Тема 9.Лідерство та стиль керівництва
- •9.1.Стиль керівництва.
- •9.2.Культура та мистецтво управління.
- •9.3.Техніка в організації управлінської праці.
- •Тема 10.Оперативне управління виробництвом.
- •10.1.Мета та завдання оперативного управління виробництвом.
- •10.2.Управління запасами.
- •10.3.Управління постійними та змінними обсягами виробництва. Регулювання ходу виробництва.
- •Тема 11. Фінансовий менеджмент як управлінська діяльність.
- •11.1 Система грошових відносин в організації.
- •11.2 Власний та залучений капітал.
- •11.3 Нематеріальний актив.
9.3.Техніка в організації управлінської праці.
Матеріальної базою управлінської праці є організаційна і обчислювальної техніки, офісна меблі, електронні кошти збору, реєстрації, обробки, передачі. Сучасні інформаційні технології включають:
1) автоматизоване опрацювання інформації з допомогою персональних ЕОМ;
2) локальні розподільні мережі ЕОМ;
3)машиночитаемие носії інформації;
4) устрою до швидшого виготовлення, копіювання і розмноження документів (ксерокси,
принтери).
Нові інформаційні технології дозволяють :
1) застосовувати електронної пошти, дають можливість спрямовувати письмові повідомленню кожній людині у створенні і "поза її;
2) проводити відеоконференції керівників і спеціалістів, що у різних місцях;
3) забезпечити доступність документів через електронні засоби зв'язку.
На підприємствах, задля встановленнямежмашинного обміну інформацією між створюються мережі ЕОМ будь-який конфігурації і пов'язаності, куди входять у собі автоматизовані робочі місця (АРМ) керівників і спеціалістів із управління виробництвом. (АРМ) є комплексом технічних, програмних та інформаційних коштів на вирішення завдань із управління виробництвом безпосередньо робочому місці як діалог із ЕОМ. Мережа АРМ охоплює все виробничі й допоміжні цеху, функціональні підрозділи і пов'язані з обчислювальним центром підприємства. АРМ включає зазвичай персональну ЕОМ, до котрої я підключаються периферійні устрою різного функціонального призначення, і навіть устрою через відкликання автоматикою технологічного устаткування.
Тема 10.Оперативне управління виробництвом.
10.1.Мета та завдання оперативного управління виробництвом.
Оперативне управління виробництвом – комплексметодів, організаційних форм і техніко-економічних розрахунків, спрямованих на доведення виробничого завдання підприємства до виконавців та забезпечення його виконання.Головна мета і завдання оперативного управління виробництвом полягає у координації роботи усіх ланок підприємства по випуску в установлені терміни необхідного обсягу готової продукції заданого асортименту та якості при ефективному використанні існуючих виробничих ресурсів.
Для досягнення зазначеної мети необхідне вирішення цілого ряду завдань:
деталізація і розподіл виробничої програми за місцем і часом її виконання, яке б забезпечувало:
- поставки продукції в терміни, визначені господарськими угодами;
- повне і рівномірне використання потужностей по кварталах і місяцях року;
-складання графіків руху предметів праці в часі і просторі і доведення їх до виконавців;
-забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, заготовками, деталями, оснасткою, інструментом;
-координація роботи цехів, дільниць, бригад, робочих місць;
-контроль і регулювання ходу виробництва, що включає:
- ведення обліку фактичного ходу виробничого процесу;
- фіксування відхилень від визначеного плану і виявлення причин їх виникнення;
- оперативна ліквідація наслідків небажаних відхилень та усунення їх причин.
Вирішення всіх цих завдань забезпечує чітку, ритмічну роботу всіх структурних підрозділів підприємства і рівномірний випуск продукції.
10.2.Управління запасами.
У міру загострення конкурентної боротьби на світовому ринку і ліквідації торговельних бар'єрів дедалі нагальнішою для кожної фірми стає потреба в максимальному зниженні витрат виробництва. Це означає, що ТНК повинні, з одного боку, постійно шукати і освоювати найдешевші з можливих джерел постачання, з іншого - вдосконалювати систему управління запасами.
В управлінні запасами потрібно приймати два рішення: рішення про час поповнення запасів і рішення про обсяг запасів. Від цих рішень залежать такі виробничі витрати як:
• вартість запасів;
• витрати на оформлення замовлення, куди входять і транспортні витрати, і витрати по прийманню вантажів;
• витрати на зберігання матеріально-технічних запасів: вартість капіталу, інвестованого в запаси; складські витрати; податки і страхові збори, які залежать від вартості запасу; падіння цінності запасів через старіння, псування, крадіжки;
• витрати, викликані відсутністю запасів: втрачений виробничий час або понаднормові роботи; втрачений обсяг збуту або навіть втрачені клієнти.
Таким чином, управління матеріально-технічними запасами має велике значення для організації. Воно впливає і на функціонування операційної системи, і на маркетинг, і на фінансову функцію.