21 Варни

У Стародавній Індії у ведичний період (друга половина II тисячоліття до н. е. - середина І тисячоліття до н. е.) формується система вари - особливих станових груп. У Законах Ману згадуються чотири варни: брахмани (жерці), кшатрії (воїни, правителі), вайшії (хлібороби, ремісники) та шудри (слуги). Крім того, у Законах є відомості про недоторканних, які фактично становили найнижчу, п'яту варну. Імовірно, вона поповнювалася нащадками від "неправильних" шлюбів, вигнаними їз своєї варни. За Законами Ману "недоторканним" наказувалася праця гробарів, катів. Вони жили поза селищами, будь-яке спілкування із ними заборонялося.Три найвищі варни (брахмани, кшатрії, вайшії) за своїм походженням були пов'язані із завойовниками індоаріями - засновниками держави. Вони іменувалися двічі народженими. Друге народження - обряд ініціації (посвячення), пов'язаний із початком вивчення священних книг, складав привілею цих варн. Обряд посвячення для брахмана здійснювався у 8-річному віці, для кшатрія - в 11 років, для вайшія -у 12 років. Вивчення Вед без такого посвячення розглядалось як крадіжка. Шудри - "народжені один раз" - усувалися від участі у жертвоприношеннях та ритуалах.За кожною варною закріплялося спадкове коло занять. Брахманам та кшатрія м заборонялося займатися ремісництвом, торгівлею та землеробством. Брахманам потрібно було вивчати Веди, здійснювати жертвоприношення, роздавати та отримувати милостиню. Кшатрії - військова аристократія - повинні були здійснювання управлінські функції. Для вайшіїв передбачалися торгівля, лихварство, землеробство. Шудри зобов'язані були зі смиренністю слугувати вищим варнам. Поведінку варн було жорстко регламентовано, між ними були проведені чіткі релігійно-правові межі. Чоловік, який народився у певній варні, належав до неї завжди, як і його дружина та нащадки. Народження у певній варні залежало від карми - результату поведінки у минулих існуваннях. Вважалося, що в процесі численних перероджень людина може погіршити чи покращити карму.Релігійне освячення системи варн із часом ставало жорсткішим та перетворилося в кінці І тисячоліття до н. е. на систему каст - вузьких професійних груп, яких налічувалося декілька сотен.

22 Реформи ван мана

Ван Ман — перший й останній китайський імператор династії Сінь.Походив з впливової родини Ван. Син Ван Маня, хоу (маркиза) Сіньду, та панні Цюй. Завдяки тітці імператориці Ван потрапив до імператорського двору. Водночас виявив себе прихильником конфуціанства.Після проведення усіх необхідних процедур Ван Мана було визнано новим імператором. Із самого початку новий володар Китаю намагався провоести реформи для зміцнення центральної влади, послаблення аристократії, розширення підтримки серед селян.За час правління Ван Ман було провоедено 5 грошових реформ, було впроваджено більш легкі гроші при скасуванні старих. Імператор наказав знаті міняти золото на позолочені бронзові ножі. завдяки цьому скарбниця була значно поповненна. В результаті фінансових дій Ван Ман фінансовий стан аристократії значно погіршився, а її вплив усередині країни суттєво зменьшився. Водночас була надана державна підтримка торгівлі.У 9 році було оголошено про провоедення земельної реформи. Впроваджувалася «колодязна система». Уся земля поділялася на рівні частини, а родини з надлишком землі повинні були поділитися з іншими своїми родичами.. Кожна родина отримувала 1 кв. лі (1 лі=576 м). Ця земля ділилася на 9 рівних ділянок. Кожен працездатний чоловік отримував наділ. Оброблялося 8 ділянок, а центральна, 9 (колодязь) належала державі й обороблялася спільно хазяянами інших ділянок. У скарбниця передавався врожай з 9 ділянки. Такі дії викликали невдаволення багатих землевласників та знаті, проте Ван Ману вдалося тимчасово придушити невдаволення.У 10 році проведено низку економічних реформ: зміцнено монополію на виробництво й торгівлю алкоголем, сіллю, виробами із заліза, карбування монет, доходи з гірських та болотистих місцин. Запроваджувалася системе «5 цзюнь та 6 гуань», завдяки чому стабілізовано ціни на зерно. тканини, шовк (закупалися у період зниження цін, зберігалися у спеціальних сховищах у 5 головних містах імперії). запроваджено 10-відсотковий податок на мисливців, рибалок, шовководів, ремісників, торгівців.У 10 році для підвищення власного престижу імператор вирішив посилити владу Китаю на гуннів. Втім його втручання у внутрішні справи гуннської держави виявилися невлалими. Зрештою боротьба із гуннами тривала з перемінним успіхом до кінця правління Ван Мана.У 11 році сталася природна катастрофа — ріка Хуанхе змінила русло на кілька сот кілометрів, затопивши південну частину великої Рівнини. Це лихо призвело до тривалого голоду. Невдаволенні політикою імператора оголосили потоп карою за реформи. Тому у 12 році той вимушен привселюдно поятися й скасувати земельну реформу 9 року. Водночас Ван Ман вирішив полегшити життя кабальних рабів, яких на той налічувалося декілька міліонів. Було категорично заборонено продаж простолюдинів в рабство. Проте цей наказ виявився неефективним. багатії зуміли його обійти.У 14 році Ван Ман відновив реформи. Було реорганізовано апарат чиновників, пройшли реформи у сфері чинів і рангів служивих, почалося дроблення округів, пониження статусу повітів, їх перейменування, змінювалася система управління ними. Незважаючи на те, що у 15 та 16 роках стихійні лиха (дощі, розливи річок) не припинялися, Ван Ман наполегливо продовжував перетворення — був виданий указ про розміри платні для чиновників, згідно якого у неврожайні роки жалування чиновників зменьшувалося пропорційно падінню неврожая.Водночас Ван Ман цікавився наукою, сприяв її розвитку. У 16 році наказав імператорському лікарю провести розтин страченого злочинця, щоб дослідити його внутрішні органи та артерії для поліпшення лікування хвороб у майбутньому.У 17 році був оголошений розмір жалування власникам титулів знатності ван та хоу, що дозволяло ще деякий час утримувати знать від виступів, які в умовах безперервного голоду і загальної дестабілізації ставали неминучими.

У 18 році різні повсталі групи, банди, голодуючі об'єдналися в армію, що виступила проти урядових військ. Втім на деякий час Ван Ман вдалося стримувати її.

У 21 році Ван Ман виявив змову проти себе власного сина — принца ліня. Зрештою останній вимушен був накласти на себе руки.